Чи втратить чинність Закон України «Про очищення влади»

17 жовтня було опубліковано рішення ЄСПЛ у справі «Полях та інші проти України» (з його перекладом можна ознайомитися тут).

Наразі законопроект про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про очищення влади» був поданий до Верховної Ради України народним депутатом, представником політичної партії «Слуга народу» Максимом Бужанським.

Чому ж постала необхідність припинити дію Закону, що регулює інститут люстрації?

Як зазначив у пояснювальній записці автор законопроекту №2287, підґрунтям стала позиція міжнародної спільноти та Європейського суду з прав людини.

Так, необхідність прийняття проекту закону зумовлена тим, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 17 жовтня 2019 року у справі «Полях та інші проти України» було констатовано, що положення Закону України «Про очищення влади» порушують основоположні права і свободи людини.

«Критикувала положення ЗУ «Про очищення влади» і Європейська комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія), яка рекомендувала серйозно доопрацювати відповідний законопроект ще у 2015 році, однак українська влада так і не зробила відповідних змін», — наголошує автор законопроекту.

На думку суб’єкта законодавчої ініціативи, прийняття проекту закону дозволить повною мірою реалізувати рішення Європейського суду з прав людини у справі «Полях та інші проти України» і не допустити аналогічних порушень прав та свобод інших громадян, до яких можуть бути застосовані положення Закону України «Про очищення влади».

Нагадаємо, що процедура люстрації  здійснюється в Україні з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини.

Чинним законодавством України встановлюється перелік осіб, щодо яких поширюється процедура очищення влади. Зокрема, це особи, які обіймали сукупно не менше одного року посаду (посади) у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року посади, визначені у статті 3 Закону.

Посилаючись на норми Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини», автор законопроекту зазначає, що  виконання рішень Суду — це, зокрема, вжиття заходів загального характеру, спрямованих на усунення проблеми, констатованої у рішенні, та недопущення аналогічних порушень у майбутньому. Одним із таких заходів загального характеру є внесення змін до чинного законодавства.

Раніше «Судово-юридична газета» пояснювала, чому закон про люстрацію порушує Конвенцію з прав людини.

Крім того, ми писали про огляд практики ЄСПЛ щодо забезпечення інтересів дітей.