ВС висловив позицію щодо звільнення особи від відбування покарання з випробуванням

17:02, 28 октября 2019
Практика ВС щодо звільнення особи від відбування покарання з випробуванням.
ВС висловив позицію щодо звільнення особи від відбування покарання з випробуванням

Фабула судового рішення

Вироком суду першої інстанції у справі №205/7091/16-к особу засуджено за ст. 118 Кримінального кодексу України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.

На підставі статей 75 та 76 Кримінального кодексу України особу було звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців та покладанням відповідних обов`язків.

Крім того, з обвинуваченого стягнуто майнову та моральну шкоду загальною сумою 15 722 гривні.

Так, з вироку суду першої інстанції відомо, що обвинувачений, перебуваючи за місцем свого проживання, вчинив умисне вбивство, перевищивши межі необхідної оборони та заходи, необхідні для затримання злочинця.

Апеляційний суд залишив вирок місцевого суду без змін.

Аргументи касаційної скарги

Прокурор, подаючи касаційну скаргу, аргументував свою позицію тим, що суди необґрунтовано застосували до обвинуваченого положення статті 75 КК України, що призвело до призначення покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та є занадто м`яким, а розміри майнових і моральних стягнень — явно заниженими та не співвідносними із завданими стражданнями матері внаслідок смерті сина.

Мотиви Суду

Правильність та обґрунтованість застосування статті 118 КК України ні прокурором, ні засудженим не оспорювались.

Нагадаємо, що стаття 118 КК України встановлює наступне: умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, а також у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.

ВС розтлумачив судову дискрецію у кримінальному судочинстві та звернув увагу та міжнародно-правове регулювання зазначеного інституту.

Так, поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду, принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Таким чином, ВС вирішив, що доводи прокурора щодо неправильності застосування статті 75 КК України не можуть бути взятими до уваги, адже вони не відповідають фактичним обставинам справи.

Колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду наголошено: вирішуючи питання виду та розміру призначеного покарання, суди попередніх інстанцій правильно врахували ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу засудженого. Відповідно до ст. 12 КК України злочин, вчинений обвинуваченим, класифікується як злочин невеликої тяжкості. Окрім цього, засуджений має ряд позитивних характеристик, утримує малолітню дитину та вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Враховуючи зазначене, ВС вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про можливість виправлення та перевиховання особи без ізоляції від суспільства. На підставі статті 75 КК України особу було звільнено від відбуття основного покарання з випробуванням, але в умовах здійснення контролю за поведінкою чоловіка під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, з покладанням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Заборони застосування ст. 75 КК України за умови невизнання засудженим своєї вини КК України не містить. 

При вирішенні питання відшкодування шкоди ВС визначив, що, відповідно до вимог ст. 127 ч. 2 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Разом з тим, Верховний Суд взяв до уваги той факт, що потерпіла особа, мати загиблого, у своїй апеляційній скарзі не оскаржила вирок суду в частині прийнятого рішення щодо заявленого нею цивільного позову. За таких обставин доводи касаційної скарги прокурора щодо необґрунтованості вироку в цій частині є безпідставними.  

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Верховний Суд визначив критерії неупередженості суду при розгляді кримінальних справ.

Крім того, ми розповідали, як ККС ВС застосовує доктрину ЄСПЛ «плід отруйного дерева».

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Пленум Верховного Суда обсуждает конституционность Этического совета по проверке ВСП, ОНЛАЙН
Пленум Верховного Суда обсуждает конституционность Этического совета по проверке ВСП, ОНЛАЙН
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Ірина Гончарова
    Ірина Гончарова
    суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
  • Олексій Симоненко
    Олексій Симоненко
    заступник Генерального прокурора України
  • Армен Бегунц
    Армен Бегунц
    суддя Другого апеляційного адміністративного суду
загрузка...