Чи може прокурор здійснювати захист інтересів держави у сфері містобудівної діяльності

09:00, 23 ноября 2019
Прокурор не може замінювати належного суб’єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Чи може прокурор здійснювати захист інтересів держави у сфері містобудівної діяльності
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 16 липня 2019 року розглянув справу №826/15548/17 та встановив, що прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Обставини справи

У листопаді 2017 року заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №2 звернувся в інтересах держави до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участю третіх осіб: особи_1, Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, в якій просив суд скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт від 23.02.2016 а саме: «Реконструкція мансардного поверху».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що житловий будинок є пам`ятником архітектури місцевого значення, прийнятий на облік рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 30.04.1980 №334, охоронний №110.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України надала громадянину, який набув право власності на квартири, дозвіл на виконання будівельних робіт — реконструкції мансардного поверху (квартир №5 і №6).

Проте Харківська місцева прокуратура №2 вважає відповідний дозвіл протиправним, вказуючи, що житловий будинок знаходиться під охороною держави, реконструкція спірного об`єкту знижує його культурну цінність, а також відзначає, що дозвіл мав бути отриманий від Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, а не від Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва, з яким погодився і Київський апеляційний адміністративний суд, виходив з того, що станом на час видачі дозволу діяли правила, відповідно до яких Інспекція як орган влади мала право безпосередньо виконувати функції щодо видачі дозволів та розглядати вичерпний пакет документів, визначений законом та наданий заявником.

Висновок ВС

За приписами ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Судді ВС підкреслюють: у даному випадку прокурор обґрунтовує інтереси держави тим, що реконструкція житлового будинку, який є пам`яткою архітектури, призводить до зниження його культурної цінності.

ВС зазначає, що відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль — це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

У п. 2 Положення про Департамент містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації 06.12.2016 №572, визначено, що Департамент виконує функції органа охорони культурної спадщини Харківської обласної державної адміністрації по пам`ятках архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтним, науки і техніки.

Серед завдань Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації у п. 4 Положення зазначено, зокрема, забезпечення додержання законодавства у сфері містобудування та архітектури, державних стандартів, норм і правил, затвердженої містобудівної документації, здійснення контролю за їх реалізацією.

Тобто з вищенаведеного вбачається, що наявний суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а саме таким суб`єктом є Департамент містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, у даній справі є третьою особою, тоді як саме Департамент мав звертатися до суду з відповідним позовом.

Верховний Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор виконує субсидіарну роль щодо захисту інтересів держави, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

З огляду на вищенаведене, Верховний Суд дійшов висновку про неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, що є підставою для скасування судових рішень та ухвалення рішення про залишення позовної заяви без розгляду.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВП ВС визначилася з юрисдикцією оскарження дій державного виконавця.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду