Изменения в Уголовный кодекс о квалификации служебных преступлений: проект Зеленского принят за основу

Причинение нематериального ущерба, в частности, причинение существенного вреда авторитету органов государственной власти, добавят в квалификацию для служебных преступлений.

Так, 19 мая Верховная Рада приняла за основу законопроект №2621 «О внесении изменения в статью 364 Уголовного кодекса Украины относительно уточнения признаков отдельных преступлений в сфере служебной деятельности».

Законопроект был внесен Президентом Владимиром Зеленским еще в декабре 2019 года и определен как неотложный. Под сравнительной таблицей и пояснительной запиской стоит подпись замглавы Офиса Президента Андрея Смирнова. 

О содержании законопроекта на пленарном заседании доложил вице-спикер ВР Руслан Стефанчук.

«В 2014 году вступили в силу изменения в Уголовный кодекс, которыми была существенно усложнена квалификация совершения преступлений отдельными служебными лицами и предоставлена им возможность безнаказанно осуществлять свою деятельность.

Так, действия служебного лица могут быть квалифицированы как преступления по отдельным статьям УК исключительно при условии материальных убытков.

За причинение ущерба нематериального характера, нарушение прав и свобод человека и гражданина, общественной безопасности и порядка, унижение авторитета и престижа органов государственной власти служебное лицо невозможно привлечь к ответственности.

Именно поэтому Глава государства внес на рассмотрение парламента и определил как неотложный проект изменений в статью 364 УК.

Законопроектом предлагается внести изменения в примечание к статье 364 УК и предусмотреть, что условием квалификации преступлений по статьям 364, 364-прим, 365 и другим статьям является наличие нематериального ущерба.

Это позволит исправить недостатки в вопросе квалификации отдельных служебных преступлений, будет способствовать соблюдению общественной безопасности и порядка, усилению авторитета и престижности органов государственной власти и органов местного самоуправления». Его поддержал глава Комитета ВР по вопросам правоохранительной деятельности Денис Монастырский и депутат Владлен Неклюдов.

Народный депутат Сергей Алексеев («ЕС») выступил против этого законопроекта: «Я напомню, что именно изменения в статью 364 УК мы принимали как условие предоставления безвиза. Главным является принцип правовой определенности. Этим законопроектом предлагается изменить объективную сторону состава преступления. Изменениями предлагается размыть правовую определенность. Если вносить изменения, то нужно четко определить, за что лицо привлекается к уголовной ответственности».

Отметим, что в законопроекте предлагается изложить п. 3 примечания к статье 364 Уголовного кодекса в новой редакции, установив, что существенным вредом в статьях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 УК, если он состоит в причинении материального убытков, считается такой вред, который в 100 и более раз превышает необлагаемый минимум доходов граждан.

«У 2014 році Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України" було змінено редакцію пункту 3 примітки до статті 364 Кримінального кодексу України, в якій розкривалося поняття "істотна шкода" для кваліфікації службових злочинів, передбачених статтями 364, 364-1, 365, 365-2, 367 Кримінального кодексу України.

У результаті таких змін дії службових осіб, які зловживають владою чи службовим становищем, можливо кваліфікувати як злочини лише за умови доведення, що такі дії призвели до виключно матеріальних збитків – шкоди, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Законодавцем було проігноровано, що у службових злочинах істотна шкода не завжди може бути обрахована грошима. Адже йдеться про порушення охоронюваних Конституцією та іншими законами України прав та свобод людини і громадянина (право на свободу й особисту недоторканність та недоторканність житла, виборчі, трудові, житлові права тощо), підрив авторитету та престижу органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, порушення громадської безпеки та громадського порядку, створення умов, що ускладнюють виконання підприємством, установою, організацією своїх функцій, приховування злочинів.

Указане пов'язане з правовою природою таких злочинів, на що неодноразово звертав увагу Верховний Суд при формуванні судової практики.

Внаслідок зміни у 2014 році редакції пункту 3 примітки до статті 364 Кримінального кодексу України фактично було декриміналізовано низку корупційних злочинів, а особи, що їх вчинили, залишилися безкарними. 

Також не було враховано і той факт, що жоден із міжнародних договорів з питань протидії корупції, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, не покладає на Україну обов'язку із декриміналізації корупційних діянь. Навпаки, і Конвенція ООН проти корупції, і Кримінальна конвенція про боротьбу із корупцією свідчать про зобов'язання створити належне законодавче підґрунтя для боротьби з корупцією, криміналізувати нові її форми.

Такого підходу дотримуються й інші європейські держави, кримінальне законодавство яких подекуди взагалі не визначає заподіяння шкоди  обов'язковою ознакою службового злочину (Данія, Японія), а якщо й визначає, то без прив'язки до грошового еквівалента (Грузія, Болгарія).

З метою приведення кримінального законодавства України до європейських стандартів з питань боротьби з корупцією, створення належних умов протидії їй через превентивні механізми кримінально-правової норми пропонується змінити редакцію пункту 3 примітки до статті 364 КК України, закріпивши правило, згідно з яким визначення істотної шкоди у грошовому еквіваленті у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 КК України є допустимим лише тоді, якщо така шкода має матеріальний характер.

Якщо ж така шкода  призведе до наслідків нематеріального характеру, то її істотність визначатиметься з урахуванням конкретних обставин справи, як це було передбачено до викладення у 2014 році пункту 3 примітки до статті 364 Кримінального кодексу України у новій редакції», - отмечается в пояснительной записке за подписью замглавы Офиса Президента.

Главное научно-экспертное управление ВР, проанализировав представленный законопроект, отметило следующее:

«1. Запропоновані у законопроекті зміни зводяться до уточнення такої обов’язкової ознаки об’єктивної сторони складів злочинів, передбачених статтями 364, 364-1, 365, 365-2, 367 КК, як «істотна шкода». Так, у пункті 3 примітки до статті 364 КК поняття «істотної шкоди» доповнюється юридичним формулюванням «якщо вона (істотна шкода) полягає у завданні матеріальних збитків» і таким чином виникає можливість вважати, що істотна шкода не обмежується лише завданням матеріальних збитків. При цьому прив’язка «істотної шкоди» у пункті 3 примітки до статті 364 КК до відповідного розміру неоподатковуваних мінімумів доходів громадян буде враховуватися при встановленні грошового еквіваленту спричиненої майнової шкоди, тоді як «істотна шкода» у разі заподіяння немайнової шкоди буде визначатися з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження.

Вважаючи викладення пункту 3 примітки до статті 364 КК у запропонованій редакції загалом слушним, Головне управління одночасно звертає увагу, що після прийняття Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень статті 19 Конвенції ООН проти корупції» № 746-VII від 21.02.2014 (далі – Закон № 746-VII) диспозиція частини першої статті 364 КК зазнала суттєвих негативних змін. Так, замість корисливих мотивів чи інших особистих інтересів або інтересів третіх осіб законодавець в якості обов’язкових суб’єктивних ознак зловживання владою або службовим становищем передбачив мету одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи, чим істотно звузив межі кримінальної відповідальності за відповідне діяння. За відсутності (недоведеності органами досудового розслідування) вказаної мети в діях службової особи, яка умисно вчиняє певні службові зловживання, така особа взагалі не підлягає кримінальній відповідальності навіть у тих випадках, коли шкода, завдана внаслідок її суспільно небезпечного діяння, становить сотні мільйонів або й мільярди гривень. У зв’язку з цим найкращим із можливих способів вирішення проблем, пов’язаних із фактичною безкарністю за різноманітні службові зловживання, було б повернення до тієї редакції статті 364 КК, яка діяла до прийняття Закону № 746-VII.

2. У поданому законопроекті йдеться виключно про уточнення поняття «істотної шкоди». Водночас дефініція «тяжкі наслідки», що розкриває зміст кваліфікуючих (особливо кваліфікуючих) ознак складів злочинів, передбачених статтями 364-367 КК, залишається незмінною (див. пункт 4 примітки до статті 364 КК). Враховуючи, що «тяжкі наслідки», як і «істотна шкода» у відповідних складах кримінальних правопорушень, можуть полягати у спричиненні як майнової, так і немайнової шкоди (наприклад, настання смерті потерпілої особи, масове отруєння людей тощо), пункт 4 примітки до статті 364 КК після слів «…у статтях 364-367, …» варто було б доповнити словосполученням «якщо вони (тобто тяжкі наслідки) полягають у завданні матеріальних збитків».

Подписывайтесь на наш Telegram-канал, чтобы быть в курсе самых важных событий.