Обмеження щодо проведення камеральних перевірок: рішення ВС

13:14, 22 мая 2020
Обмеження щодо проведення перевірок не стосується камеральних перевірок, об’єктом яких є виключно дані, які знаходяться в розпорядження контролюючого органу.
Обмеження щодо проведення камеральних перевірок: рішення ВС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу №818/1713/16 та встановив, що обмеження щодо проведення перевірок суб’єктів господарювання за певними умовами не стосується камеральних перевірок, об’єктом яких є виключно дані, які знаходяться в розпорядження контролюючого органу.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Б» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов задоволено.

Судові рішення мотивовані тим, що пункт 3 розділу II «;Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ, не містить посилань на види перевірок, тому запроваджений цією нормою мораторій поширюється на усі види перевірок, правом на проведення яких наділені контролюючі органи відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, зокрема й камеральні. З огляду на це суди дійшли висновку, що відповідачем незаконно проведено камеральну перевірку ТОВ, а відтак податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню в силу незаконності такої перевірки та відсутності правових наслідків такої.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслюють, що згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки – цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом  75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних, та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Також ВС наголосив, що відповідно до положень статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що камеральна перевірка є одним із видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Зазначене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу.

Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичних та/або методологічних помилок або інших відомостей, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання чи інших порушень. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється.

ВС зауважив, що з метою зменшення адміністративного навантаження на суб`єктів господарювання з річним оборотом менше 20 мільйонів гривень, а також із метою ефективного використання ресурсів фіскальних органів було тимчасово обмежено здійснення щодо таких платників податків окремих видів податкових перевірок, проведення яких потребувало значних зусиль як із боку контролюючих органів, так і платників податків.

Разом із тим, проведення камеральних перевірок завдяки їх спрощеній процедурі не вимагає від платників податків будь-яких витрат часу та ресурсів, не створює будь-якого додаткового адміністративного навантаження, не перешкоджає нормальному здійсненню господарської діяльності.

Також судді ВС підкреслили, що системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що встановлені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII обмеження щодо проведення перевірок суб’єктів господарювання за певними умовами не стосується камеральних перевірок, об’єктом яких є виключно дані, які знаходяться в розпорядження контролюючого органу.

Враховуючи зміст вищенаведених норм права, а також встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем правомірно проведено камеральну перевірку даних щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про позицію ВС щодо оскарження наказу ДФС про проведення планової перевірки.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Карантинные ограничения и зарплата судей: почему Верховный Суд пошел в КСУ
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Людмила Стратиенко
    Людмила Стратиенко
    судья Кассационного хозяйственного суда Верховного Суда