Як протидіяти втручанню високопосадовців у діяльність ДБР

08:40, 21 июля 2020
Варіанти криміналізації злочинного втручання високопосадовців  можуть бути різними — від побудови особливо кваліфікованого складу кримінального правопорушення у статті 343 КК до створення спеціального складу «зловживання впливом» у межах статей про відповідальність за службові посягання.
Як протидіяти втручанню високопосадовців у діяльність ДБР
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Олександр Бабіков,

перший заступник Директора Державного бюро розслідувань

 

Державне бюро розслідувань як державний правоохоронний орган має спеціальний статус, особливий порядок здійснення своїх повноважень, фінансування, організації діяльності, добору кадрів тощо. Стаття 4 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» встановлює гарантії незалежності ДБР від незаконного втручання в його діяльність. Окремим пунктом у цій статті йдеться про заборону незаконного втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об’єднань, інших фізичних або юридичних осіб у діяльність ДБР. Більше того, за втручання в діяльність працівника правоохоронного органу (у тому числі працівника ДБР) настає відповідальність згідно зі статтею 343 Кримінального кодексу України.

Здавалося б, що держава створила належні стандарти для забезпечення невтручання у діяльність ДБР, однак на практиці виникає чимало проблемних питань щодо їх реалізації. У цьому зв’язку на особливу увагу заслуговують питання кримінально-правової протидії втручанню у діяльність ДБР, у тому числі з боку високопосадовців, які мають для цього значні ресурси та широкі можливості.

Почнемо з того, що з 1 липня цього року кримінальне правопорушення, про яке йдеться в обох частинах статті 343 Кримінального кодексу України, належить до кримінальних проступків. І навіть за кваліфікуючих обставин, про які йдеться у частині 2 цієї статті (протиправні дії, якщо вони перешкодили запобіганню кримінальному правопорушенню чи затриманню особи, яка його вчинила, або вчинені службовою особою з використанням свого службового становища), винний ніколи не потрапить на лаву підсудних.

Тільки уявіть собі: через злочинне втручання у діяльність правоохоронців вчиняється інше злочинне посягання, винний уникає затримання, такі протиправні дії скоює, приміром, народний депутат України. І за все це законодавець не передбачає покарання у вигляді позбавлення волі!

Далі. Існують протиріччя нормативного характеру у статті 343 Кримінального кодексу України, де у назві законодавець уживає термін «втручання», а у диспозиції частини першої цієї статті – «вплив у будь-якій формі», що не одне і те саме. Свого часу Пленум Верховного Суду України під втручанням у діяльність працівника правоохоронного органу розумів «конкретні дії, спрямовані на перешкоду у виконанні цим працівником службових обов’язків або на досягнення прийняття неправомірного рішення» (постанова № 8 від 26 червня 1992 року). Власне втручання могло виявлятися в умовлянні, шантажуванні потерпілого, погрозі відмовити у наданні законних благ, а також у будь-якій іншій формі впливу.

Нещодавно кримінальне право докорінно змінило концепцію злочинного впливу. Наприклад, у контексті діяльності злочинних спільнот (організацій) злочинний вплив відтепер охоплює такі конструктивні особливості, як «будь-які дії особи, яка завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям сприяє, спонукає, координує або здійснює інший вплив, організовує або безпосередньо здійснює розподіл коштів, майна чи інших активів (доходів від них)» тощо.

Переконані, що переважна кількість таких компонентів властива й злочинному впливу високопосадовців на працівників правоохоронних органів, зокрема працівників ДБР.

Отже, задля ефективності притягнення службовців вищого рівня до кримінальної відповідальності необхідні зміни до Кримінального кодексу України — у відповідні диспозиції та санкції. Варіанти криміналізації злочинного втручання (впливу) високопосадовців (осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище) можуть бути різними — від побудови особливо кваліфікованого складу кримінального правопорушення у статті 343 Кримінального кодексу України до створення спеціального складу «зловживання впливом» у межах статей про відповідальність за службові посягання. При цьому головним завданням держави має стати всебічний захист правоохоронців від політичного, матеріального чи іншого злочинного впливу зацікавлених високопосадовців.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Статус ограничено пригодных отменят: как это повлияет на мобилизацию
Telegram канал Sud.ua
Статус ограничено пригодных отменят: как это повлияет на мобилизацию
Сегодня день рождения празднуют
  • Ірина Гирила
    Ірина Гирила
    суддя Господарського суду Тернопільської області
  • Леонід Лобойко
    Леонід Лобойко
    суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді
  • Марія Мартинишин
    Марія Мартинишин
    суддя Франківського районного суду м. Львова
  • Людмила Граб
    Людмила Граб
    суддя Сьомого апеляційного адміністративного суду
  • Ольга Дегтярьова
    Ольга Дегтярьова
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва