Держава зобов’язана доводити ненасильницьку природу смерті ув’язненого — ЄСПЛ

19:18, 16 сентября 2020
Також суд відзначив, що навіть у ході боротьби із тероризмом застосування катувань чи негуманного ставлення неприпустиме.
Держава зобов’язана доводити ненасильницьку природу  смерті ув’язненого — ЄСПЛ

10 вересня Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Шурійя Зейналов проти Азербайджану» (CASE OF SHURIYYA ZEYNALOV v. AZERBAIJAN (Application no. 69460/12). Справа стосувалася відмови органів влади надавати родині загиблого в ув’язненні деталей щодо обставин його смерті, а також підозри родичів у тому, що померлого катували під час ув’язнення.

Обставини справи

24 серпня 2011 року сина заявника запросили для свідчень до Міністерства національної безпеки Нахічеванської автономної республіки. Пізніше цього дня його заарештували як підозрюваного та перевезли до Установи досудового утримання Міністерства внутрішніх справ НАР. За 2 дні його допитали у якості обвинуваченого у державній зраді та перемістили до Установи досудового утримання Міністерства юстиції НАР. 28 серпня під час допиту у Міністерстві нацбезпеки сину заявника стало зле. Йому викликали швидку, але він помер дорогою до лікарні.

У офіційних документах причиною смерті зазначена хвороба; патологоанатом слідів побиття або катування не зафіксував. У зв’язку з цим слідчий відмовився відкривати кримінальну справу у зв’язку зі смертю сина заявника. Втім, після отримання тіла родичі зняли відео, на якому видно, що на тілі померлого були синці та пухлини (сім пухлин були зафіксовані патологоанатомом). Після чого родина звернулася до Міністерства нацбезпеки із проханням розслідувати обставини смерті. Проте належної відповіді не отримали.

Починаючи з грудня 2011 року, родина померлого почала послідовно надсилати офіційні звернення до різноманітних офіційних органів – від Міністерства Нацбезпеки НАР до Президента Азербайджану. Крім звинувачень у наклепі та формальних відписок, суттєвих результатів такі дії не мали – зокрема, родина так і не отримала жодних документів, що стосувалися смерті їхнього родича та подальшого розслідування обставин смерті.

У травні 2012 року вдова померлого звернулася до районного суду міста Сабаїл з вимогою визнати порушенням закону неспроможність органів влади надати родині документи щодо смерті родича та зобов’язати видати ці документи. Він відмовився розглядати справу, зазначивши, що такі справи мають розглядати адміністративні суди. Апеляційний суд підтримав таке рішення суду. Після цього у жовтні 2012 року заявник звернувся до Нахічеванського адміністративно-економічного суду з тією самою вимогою до Офісу Генпрокурора та Міністерства нацбезпеки. Президент суду у листі повідомив заявника, що суть позову заявника знаходиться поза юрисдикцією суду. Таке рішення заявник спробував оскаржити у Верховному суді НАР, але не отримав відповіді на свою апеляцію.

Разом з тим, у грудні 2012 року особа, яка представилася як колишній співробітник Міністерства нацбезпеки НАР, передала ЗМІ інформацію, що з 24 до 27 серпня 2011 року сина заявника катували у приміщенні МНБ. За словами цієї особи, ці катування і стали причиною смерті.

Позиція ЄСПЛ

Перш за все, Суд відкинув твердження про те, що заявник не вичерпав всі національні засоби відстояти свої права. Уряд Азербайджану зазначав, що заявник звертався лише до адміністративно-економічного суду, а до суду міста Сабаїл зверталася вдова померлого. Втім, на думку Суду, це не варте уваги, зважаючи на те, що батька та дружину померлого можна вважати його наслідниками. Більше того, їх обох представляв один юрист. До того ж, у рішенні відзначено, що вимога вичерпання національних засобів не поширюється на «невідповідні та неефективні» заходи.

«Суд також не може ігнорувати той факт, що заявник не мав доступу до матеріалів справи у ході розслідування, а тому не міг ефективно оскаржити рішення слідчих органів або їх дії у суді… Зважаючи на все вищенаведене, Суд вважає, що скарга заявника не може бути відхилена через невичерпання національних заходів», - підсумували у ЄСПЛ.

Розглядаючи саму суть заяви, Суд одразу відзначив, що «навіть у найскладніших обставинах, зокрема – у ході боротьби із тероризмом та організованою злочинністю, Конвенція абсолютно забороняє катування, негуманне та принизливе поводження чи покарання». Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях визначав, що негуманними є заходи, які, зокрема, були завчасно продуманими, тривали протягом довгого часу та наносять тілесні або ментальні пошкодження.

Також Суд підкреслив, що у випадках, коли вся чи більша частина інформації, що стосується обстави справи знаходиться у ексклюзивному віданні органів влади (наприклад, про смерть особи в ув’язненні), виникають серйозні причини ставити під сумнів повідомлення органів влади щодо цих подій. А тому, якщо після ув’язнення на тілі особи залишаються сліди, які можуть свідчити про застосування щодо цієї особи насильства, то держава зобов’язана надати правдоподібне пояснення того, як ці сліди з’явилися. Втім, попри те, що і заявник, і уряд погодилися з фактом, що до ув’язнення померлий не мав синців, уряд не вжив належних заходів для пояснення того, звідки вони взялися. Зокрема – не надав родичам відповідні документи.

Окремо Суд підкреслив, що це вже не перший випадок, коли ЄСПЛ розглядає справу проти Азербайджану, у якій ішлося про те, що у висновках судмедексперта не згадується про побої, які були на тілі померлого в ув’язненні.

Підбиваючи підсумок, Суд зазначив, що органи влади не змогли належним чином провести розслідування обставин справи (зокрема, через ігнорування факту виявлення родичами слідів можливих побоїв після видачі тіла), а також не вжили заходів для того, аби надати родині померлого всю належну інформацію щодо обставин його смерті.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Чи скасують соціальні гарантії та пільги: чому Слуги народу вирішили звернутися до КСУ
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Олег Кравцив
    Олег Кравцив
    судья Львовского окружного административного суда
  • Любовь Калиниченко
    Любовь Калиниченко
    судья Киевского районного суда Одессы
  • Дмитрий Луспеник
    Дмитрий Луспеник
    судья Кассационного гражданского суда Верховного Суда, секретарь Пленума Верховного Суда
  • Татьяна Гребенюк
    Татьяна Гребенюк
    судья Хозяйственного суда Харьковской области, член Рады судей Украины
  • Елена Истомина
    Елена Истомина
    судья Восточного апелляционного хозяйственного суда
загрузка...