ВС висловився щодо виселення особи із житлового будинку

Якщо новий власник житла (будинку), що було придбане на прилюдних торгах, не може користуватися своєю власністю, оскільки колишній власник цього житла відмовляється виселятися з нього, то порушене право нового законного власника підлягає захисту шляхом усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення колишнього власника.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 196/476/13-ц.

Обставини справи

Громадянка України звернулася до суду з позовом до особи_3 , Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа — Китайгородська сільська рада Царичанського району Дніпропетровської області, про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення та зняття з реєстрації.

Суд установив, що відповідач з 1995 року є власником житлового будинку, у якому вона зареєстрована та проживає. В 2012 році відбулись прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, що належить відповідачу, а саме — вищевказаного житлового будинку. Позивач придбала це нерухоме майно та отримала свідоцтво про право власності на житловий будинок.

Посилаючись на те, що особа у добровільному порядку звільнити будинок не погоджується, чим порушує її право користування та розпорядження нерухомим майном, власником якого вона є, позивач просила усунути перешкоди у здійсненні нею права користування, розпорядження та володіння належним їй житловим будинком, шляхом виселення особи із указаного житлового будинку та зняття її з реєстрації.

Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області позов задоволено частково. Виселено особу з житлового будинку, у задоволенні іншої частини позову – відмовлено.

Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки відповідач проживає у спірному будинку без законних підстав, тому що втратила право власності на нього, чим чинить позивачу перешкоди у володінні та користуванні її майном, порушуючи право власності останньої, то порушене право позивача підлягає захисту в обраний нею спосіб на підставі частини першої статті 391 ЦК України.

Відмовляючи у задоволенні позову про зняття відповідача з реєстрації у спірному будинку, суд виходив із того, що судове рішення про виселення відповідача, яке набрало законної сили, на вимогу позивача може бути підставою для зняття відповідача з реєстрації місця проживання у спірному приміщені.

Постановою Дніпровського апеляційного суду рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області та додаткове рішення цього ж суду - залишено без змін.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслили, що відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК Української РСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Також, ВС зазначив, що згідно з статтею Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Установлено, на підставі виконавчого листа, виданого Царичанським районним судом Дніпропетровської області на виконання рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області у цивільній справі за позовом особи_8 до особи_9 особи_10 про стягнення 101 043,75 грн, відбулися прилюдні торги з реалізації майна, яке належить особі_3, а саме – житлового будинку. При примусовому виконанні зазначеного виконавчого документа, державним виконавцем відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»,  було описане й арештоване нерухоме майно боржника, а саме спірний житловий будинок.

Житловий будинок не був іпотечним майном, а був реалізований державним виконавцем в межах виконавчого провадження.

Установивши, що особа_1 як новий власник, яка придбала спірний будинок в установленому законом порядку на прилюдних торгах, не може користуватися своєю власністю, оскільки особа, яка втратила право користування спірним житловим приміщенням у зв’язку з його відчуженням, відмовляється виселятися з нього, дійшли обґрунтованого висновку про те, що порушене право позивача, як нового законного власника спірного житлового будинку, підлягає захисту в обраний нею спосіб, а саме усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення особи із належного їй на праві власності житлового будинку, яке відповідач займає без законних на те підстав.

Також ВС підкреслив, що відповідач є боржником за виконавчим провадженням, за яким спірне майно було продано на прилюдних торгах у рахунок погашення боргу, не є членом сім`ї позивача, спільним побутом із нею не пов`язана, тому суди дійшли правильного висновку про усунення перешкод власнику у здійсненні права власності шляхом виселення відповідача зі спірного житла.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій в частині вирішення позову про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, про Виселення особи із службового жилого приміщення: позиція Верховного Суду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.