Раду вмовляють розглянути скандальний законопроект, в якому заховані норми про РРО та податкові штрафи

16:40, 2 ноября 2020
Комітет хоче винести на голосування законопроект про штрафи та РРО, підприємці погрожують бунтом.
Раду вмовляють розглянути скандальний законопроект, в якому заховані норми про РРО та податкові штрафи

В Україні чим далі, тим більше розпалюються пристрасті навколо законопроєкту № 4065 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування».

Президент особисто планує прибути на засідання фракції «Слуга народу», щоб переконати депутатів проголосувати за законопроєкти про долю Конституційного Суду України та інші, в тому числі за 4065.

Натомість, підприємці планують виступити єдиним фронтом ухвалення Радою вищезазначеного законопроєкту, оскільки він безпосередньо торкається їх інтересів, а саме – застосування РРО.

Нагадаємо, що саме зі змінами до законодавства про застосування РРО пов’язана хвиля обурення підприємців, які минулого року вже влаштовували акції протесту, а тепер взагалі погрожують владі влаштувати податковий майдан 03 листопада, якщо вимоги застосування касових апаратів не буде пом’якшено. Підприємці вимагають від влади терміново розглянути та ухвалити законопроєкти про підвищення граничних обсягів доходів для застосування спрощеної системи оподаткування, відновлення права не застосовувати РРО, скасування механізму кеш-бек, а також спрощення обліку доходів ФОПів.

Навколо чого ламаються списи

Ще 15 жовтня Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, підтримав проєкт цього Закону та рекомендував Верховній Раді прийняти його за основу та в цілому.

Формально законопроєктом пропонується:

- уточнити обставини при яких контрольовані операції не мають ділової мети, при цьому обов’язок доведення таких обставин покладається на контролюючий орган;

- визначити види коригувань у зв’язку із проведенням операцій з нерезидентами, що не мають ділової мети як по контрольованих так і по неконтрольованих операціях. У разі проведення таких коригувань інші коригування передбачені розділом ІІІ ПКУ не здійснюються.

- запровадити перехідні положення щодо оподаткування нерезидентів, через їх постійні представництва;

- уточнити норми по «тонкій» капіталізації;

- відстрочити оподаткування контрольованих іноземних компаній з 2022 року, тощо.

Про це йдеться у тексті пояснювальної записки до законопроєкту.

Але українські депутати не були б депутатами, якби в текст законопроєкту про боротьбу з офшорами не втиснули норми, які ніякого відношення до теми не мають.

Зокрема, законопроєктом вносяться зміни до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг».

Важко зрозуміти, яким чином зміни до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» вплине на положення трансфертного ціноутворення; підстави припинення адміністративного арешту; положення щодо коригування фінансового результату до оподаткування щодо операцій, які не мають ділової мети; особливості справляння акцизного податку; особливості оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії протягом перехідного періоду.

Але саме таку мету викладено у Висновку Комітету від 15.10.2020, яким Верховній Раді України проєкт Закону України з реєстраційним № 4065 від 29.09.2020р. (доопрацьований), пропонується включити до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та прийняти за основу і в цілому як закон.

Свої зауваження до законопроєкту висловлювало і ГНЕУ.

  1. Вказане у назві проекту формулювання «щодо удосконалення окремих положень у податковому законодавстві для надання платникам податків достатнього часу, в частині забезпечення збору даних та інформації необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування», не повною мірою розкриває предмет проєкту.

(Про що власне і говорилося вище).

  1. Припис нового абз. 2 пп. 2.2.11 пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПК, за яким, «якщо сторони контрольованої операції не надають достатнього обґрунтування фактичної поведінки сторін операції та фактичних умов її проведення, функції, ризики, активи розподіляються на користь сторони контрольованої операції, яка є резидентом України», не відповідає принципу юридичної визначеності правової норми. У даному випадку виникає, зокрема, питання щодо змісту формулювання «достатнє обгрунтування» та критеріїв його встановлення.
  1. Припис абз. 1 нового пп. 2.2.12 пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПК, за яким, «якщо комерційні та/або фінансові характеристики контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення визначені згідно з фактичними діями сторін операції та фактичними умовами її проведення, відрізняються від умов, що застосовуються між непов’язаними особами з урахуванням наявності розумної економічної причини (ділової мети) у зіставних обставинах, та буде встановлено, що непов’язані особи, які діють у зіставних умовах та ведуть себе комерційно раціонально з урахуванням альтернативних варіантів, реально доступних для кожної зі сторін угоди, не вступали б у таку контрольовану операцію, контролюючий орган має право при розрахунку фінансового результату платника податку до оподаткування не враховувати (не визнавати) таку контрольовану операцію, або операція може бути замінена альтернативним варіантом, з метою визначення умов договору (контракту), які б були узгоджені непов’язаними особами, що діють комерційно раціонально у зіставних умовах», виглядає дискусійним у частині наділення контролюючого органу відповідним правом, що містить ризики для відповідних суб’єктів.

Виглядає дискусійною пропозиція щодо наділення контролюючого органу повноваженнями щодо врахування (не визнання) контрольованої операції, або її заміни альтернативним варіантом у разі відсутності ділової мети.

Насамперед, виглядає незрозумілою допустимість заміни операції альтернативним варіантом, якщо вже йдеться про встановлення факту відсутності ділової мети.

При цьому, у проекті не встановлено відповідних підстав, за яких відбувається заміна альтернативним варіантом, що не відповідає принципу юридичної визначеності правової норми та дозволятиме контролюючому органу оцінювати операцію щодо ділової мети на свій розсуд, що може мати корупційні ризики.

Аналогічне за змістом зауваження стосується й формулювання «інші реалістичні варіанти, доступні для будь-якої зі сторін, що привели б до вигіднішого економічного ефекту» (абз. 2 нового пп. 39.2.2.12 пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПК).

Поняття «розумна економічна причина (ділова мета)» стосується усіх платників податків, а не тільки тих, щодо яких застосовуються правила трансфертного ціноутворення, що обумовлює встановлення однакових для всіх платників наслідків недотримання ними вимог ділової мети.

У зв’язку із цим, викликає застереження доцільність застосування аналізованої норми проєкту виключно щодо трансфертного ціноутворення та одночасного вміщення у розділі III ПК нового пп. 140.5.21, нових абзаців 5, 8 пп. 140.5.4, абзаців 4, 7 пп. 140.5.51 п. 140.5 ст. 140, нового абз. 2 пп. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПК, а не викладення відповідних приписів у формі загального правила.

Також потребує додаткового обґрунтування пропозиція щодо виключення пп. 140.5.15, яким передбачено податкові наслідки здійснення операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети, оскільки це може призвести до мінімізації податків при здійсненні операцій з нерезидентами.

  1. Дискусійним є пропонований, як в оновленому, так і у чинному пп. 39.3.2.1 пп. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПК, підхід, згідно з яким, зокрема, «відповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» визначається за допомогою застосування методу трансфертного ціноутворення, який є найбільш доцільним до фактів та обставин здійснення контрольованої операції …» (абз. 1), оскільки він не відповідає принципу юридичної визначеності правової норми та може призвести до порушень прав платників податків. Тим паче, це посилюється тим, що у новому абз. 9 вказаного підпункту передбачено, що, «якщо платник податків використав метод, що відповідає положенням цієї статті, встановлення контролюючим органом відповідності умов контрольованих операцій платника податків принципу «витягнутої руки» базується на тому методі трансфертного ціноутворення, який застосовується платником податків, за винятком випадків, коли контролюючий орган обґрунтує, що метод, який застосовується платником податків, не є найбільш доцільним».

З іншого боку, виникають запитання, які правові наслідки цього припису нового абз. 9 та яким чином він співвідноситься з приписом нового абз. 10 цього ж підпункту, за яким «контролюючий орган не має права застосовувати під час встановлення відповідності умов контрольованих операцій платника податків принципу «витягнутої руки» інший метод трансфертного ціноутворення, ніж зазначений у договорі про попереднє узгодження ціноутворення».

Крім того, виникає запитання щодо того, за якими ознаками (критеріями) слід вважати надане контролюючим органом обґрунтування достатнім для зміни методу встановлення відповідності умов контрольованих операцій платника податків принципу «витягнутої руки».

З редакції нових абзаців 2, 3 пп. 39.3.2.1 пп. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПК, за якими «найбільш доцільний метод трансфертного ціноутворення обирається з урахуванням таких критеріїв: доцільності обраного методу відповідно до характеру контрольованої операції, що визначається, зокрема, на основі результатів функціонального аналізу контрольованої операції (з урахуванням виконуваних функцій, використовуваних активів і понесених ризиків)», не повною мірою зрозуміло, чи передбачається можливість застосування будь-якого іншого методу визначення вказаного критерію і, якщо так, то якого (яких) саме.

  1. ГНЕУ висловлює сумніви щодо можливості суб’єктів господарювання, які до 23 травня 2020 року не підпадали, а з
    23 травня 2020 року підпадають під визначення платників податку відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПК, які здійснюють ввезення на митну територію України або реалізацію палив рідких, на основі газойлів (дизпаливо), розчинників або розріджувачів на основі метанолу, інших готових сумішей на основі метанолу, зареєструватися платниками акцизного податку з реалізації пального та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового всі акцизні склади, розпорядниками яких є такі платники податку, у пропоновані у проєкті строки (нові п.п. 32, 33 підрозділу 5 розділу XX ПК).
  1. У ГНЕУ викликають застереження положення оновленого п. 60, нових п.п. 601-6011 підрозділу 10 розділу XX ПК, якими пропонується фактично відновити на певний (часом незначний – до 1 січня 2021 року) період дію деяких положень ПК у редакції, що діяла до прийняття Закону України від 16.01.2020 № 466-IX, та, відповідно, не застосовувати чинні норми ПК.
  1. У проєкті змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» також знайшли недоліки.

Зокрема, відповідно до оновленого визначення поняття «контрольна стрічка» (зміни до ст. 2 Закону) до такої віднесено, зокрема, «електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек гешу (створеного із застосуванням геш-функції) попереднього розрахункового документу або фіскального звітного чека, та зберігаються в електронній формі таким програмним реєстратором розрахункових операцій під час його роботи на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу».

По суті, йдеться лише про тимчасове збереження програмним реєстратором розрахункових операцій інформації до моменту її передачі до фіскального сервера контролюючого органу. При цьому, обов’язок щодо збереження вказаної інформації вже передбачено п. 10 ст. 3 Закону.

Поняття «геш», «звітний чек гешу», «геш-функція» чинним законодавством не передбачені.

Виглядає незрозумілим зміст припису оновленого абз. 5 п. 7 ст. 3 Закону, згідно з яким «програмні реєстратори розрахункових операцій та фіскальний сервер контролюючого органу повинні забезпечувати можливість одержання в автоматичному режимі даних про електронні розрахункові документи від фіскального серверу контролюючого органу, необхідних для формування засобами програмного реєстратора розрахункових операцій та передачі до фіскального серверу контролюючого органу фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків за відповідний період».

Положення оновленого абз. 5 п. 7 ст. 3, нової ст. 121 Закону стосуються не стільки вимог щодо передачі (обміну) інформації, скільки вимог до фіскального серверу контролюючого органу та програмного реєстратора розрахункових операцій, які логічніше викладати у ст. 2 Закону, в якій визначені відповідні поняття.             

Крім того, законопроектом пропонується виключити з Податкового кодексу статтю 127 (Порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати) та статтю 115 ПК (Застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у разі вчинення кількох порушень).

Стаття 124 доповнюється пунктом 124.5 наступного змісту :

«У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове/податкові повідомлення-рішення з податку на майно у строки, встановлені відповідними нормами цього Кодексу, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання».

Пункт 111.3 статті 111 ПК доповнюється частиною 2 такого змісту:

"111.3. …..

Притягнення фізичної або юридичної особи до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, що передбачає встановлення контролюючими органами вини особи, не передбачає презумпції наявності вини фізичної особи чи посадових (службових) осіб юридичної особи у випадках притягнення фізичної особи чи посадових (службових) осіб юридичної особи до юридичної відповідальності інших видів, та не звільняє від обов’язку її доведення у порядку, передбаченому законом.»

Раніше Комітет під час онлайн-трансляції засідання, на якому обголювався законопроєкт про Бюро економічної безпеки України, позбавив глядачів звуку.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Налоговый Майдан: почему протестуют ФОПы
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Наталья Клименчук
    Наталья Клименчук
    судья Окружного административного суда Киева
  • Евгений Мартынов
    Евгений Мартынов
    председатель Шевченковского районного суда Киева
загрузка...