Верховний Суд висловився щодо застосування понижуючого коефіцієнта з ЄСВ

15:55, 26 ноября 2020
Якщо платником єдиного внеску одночасно дотримано три встановлених Законом умови, він має право застосувати понижуючий коефіцієнт.
Верховний Суд висловився щодо застосування понижуючого коефіцієнта з ЄСВ

Якщо платником єдиного внеску одночасно дотримано три встановлених Законом умови (окрім платників, до яких не застосовується третя умова), такий платник має право застосовувати визначений вищевказаною нормою понижуючий коефіцієнт; будь-яких інших умов для застосування понижуючого коефіцієнта законодавством не передбачено.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі  № 826/9868/18.

Обставини справи

Публічне акціонерне товариство «У» звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати вимогу від 5 квітня 2018 року та рішення від цієї ж дати.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, касатор подав касаційну скаргу. На обґрунтування вимог касаційної скарги  зазначав, що позивач проводив окремим працівникам виплати, які є меншими, ніж розмір мінімальної заробітної плати, і здійснював донарахування єдиного внеску до її рівня, що виключає право страхувальника на застосування понижуючого коефіцієнта.

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, що за приписами частин другої, восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»  (Закон 2464-VI) обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Частиною п`ятою статті 8 Закону № 2464-VI визначено, що у разі якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Тобто, при виплаті працівнику заробітної плати, розмір якої не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити нарахований єдиний внесок, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати за відповідний період.

Також ВС підкреслив, що 2 березня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 219-VIII «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці», який набрав чинності 13 березня 2015 року.

Зазначеним Законом доповнено Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» пунктом 9-5 такого змісту «9-5.  По 31 грудня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами розмір єдиного внеску, встановлений частиною п’ятою та абзацом другим частини шостої статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, застосовується з понижуючим коефіцієнтом, якщо платником виконуються одночасно такі умови:

а) база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці збільшилась на 20 і більше відсотків порівняно з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу;

б) після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці складає не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік;

в) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200 відсотків  середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік. Ця умова не застосовується до платників єдиного внеску, визначених в абазах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону.

Аналізуючи наведені норми, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що якщо платником єдиного внеску одночасно дотримано перелічених вище трьох умов (окрім платників до яких не застосовується третя умова), такий платник має право застосовувати визначений вищевказаний нормою понижуючий коефіцієнт; будь-яких інших умов для застосування понижуючого коефіцієнта законодавством  не передбачено.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2018 року (справа №825/986/16) та від 12 лютого 2019 року (справа № 813/2111/16) при розгляді подібних справ.

Як встановили суди попередніх інстанцій, позивачем було дотримано передбачені пунктом 9-5   розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VІ умови, що надавало йому право застосувати у спірний період понижуючий коефіцієнт при обчисленні розміру єдиного внеску.

Податковий орган заперечував право ПАТ «Укрнафта» на застосування понижуючого коефіцієнту з тієї підстави, що по окремих фізичних особах розрахунок бази донарахування здійснювався із урахуванням розміру мінімальної заробітної плати. Ця обставина, на переконання контролюючого органу, унеможливлює застосування страхувальником понижуючого коефіцієнту.

Проте, як правильно вказали суди, податковим органом фактично доводиться необхідність виконання Товариством додаткової умови для застосування платником понижуючого коефіцієнта, яка положеннями пункту 9-5   розділу VIII   Закону № 2464-VI  не передбачена. Своєю чергою, Закон № 2464-VI не ставить таке право в залежність від донарахування сум єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що проведені відповідачем донарахування єдиного соціального внеску в сумі 9143213,06 грн за звітні періоди 2015 року (липень, серпень, вересень) є неправомірними.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що податківці роз’яснили, чи передбачено розстрочення боргу з ЄСВ.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.  

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Відповідальність за керування авто в стані сп’яніння: що планують законодавці
Loading...
загрузка...