НАЗК засекретило порядок перевірки декларацій суддів, документ

Національне агентство з запобігання корупції (НАЗК) вважає проекти порядків перевірки декларацій суддів та моніторингу способу їх життя секретною інформацією. Це випливає з офіційної відповіді НАЗК на запит «Судово-юридичної газети».

НАЗК надіслало нашому виданню відповідь, в якій вказало, що дані проекти – службова інформація. Тобто інформація з обмеженим доступом, і наданню не підлягає.

Найбільш цікаве в цьому те, що НАЗК посилається у своїй відмові на норму закону, якої немає у самому Законі «Про доступ до публічної інформації». При цьому, відповідно до наданого НАЗК тлумачення, ВСІ документи НАЗК є інформацією з обмеженим доступом.

Про що йдеться?

30 грудня 2020 року вступили в силу зміни до Закону «Про запобігання корупції» №1079-IX, якими відновлено повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Зокрема, закон встановлює особливості здійснення повної перевірки декларацій і моніторингу способу життя суддів загальної юрисдикції і суддів КСУ.

Як вказує новий закон, НАЗК має розробити два документи: Порядок здійснення повної перевірки декларації, поданої суддею, суддею КСУ, і Порядок моніторингу способу життя судді, судді КСУ.

Ці документи НАЗК мало розробити до 30 січня 2021 року та надати їх на узгодження Вищій раді правосуддя і зборам суддів КСУ, які протягом місяця з дня їх отримання погоджують ці документи.

При відсутності відповідного узгодження протягом місяця (тобто до кінця лютого), НАЗК здійснює свої дії щодо суддів безпосередньо в порядку, визначеному Законом «Про запобігання корупції».

Отже, «Судово-юридична газета» 5 лютого 2021 року, тобто після спливу встановленого законом строку для розробки відповідних проектів надіслала до НАЗК запит на публічну інформацію, в якому попросила надати вищезгадані проекти актів.

На це НАЗК заявило наступне.

«Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. При цьому згідно з ч. 1 ст. 6 Закону інформацією з обмеженим доступом є, зокрема, службова інформація», - починає НАЗК свою відповідь.

Надалі ж НАЗК посилається начебто на норму ст. 9 Закону «Про доступ до публічної інформації», але такої норми в законі (так, як її виписало НАЗК) немає.

«Положеннями ст. 9 Закону визначено коло інформації, яка належить до службової, та сукупність ознак, які дають змогу кваліфікувати таку інформацію як службову. Така інформація, зокрема:

1) має міститися в документах суб’єктів владних повноважень, якщо вони пов'язані з:

а) розробкою напряму діяльності установи;

б) здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади;

в) процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;

2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Слід зазначити, що відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації», під внутрішньовідомчою службовою кореспонденцією слід розуміти будь-який документ незалежно від його назви та реквізитів, який підготовлений будь-якою особою (службовцем) всередині суб’єкта владних повноважень та адресатом якого є інша особа чи структурний підрозділ цього суб’єкта владних повноважень.

Таким чином, запитувана інформація є службовою та відповідно до ст. 6 Закону – інформацією з обмеженим доступом.

Ураховуючи викладене, матеріали пов’язані зі здійсненням контрольних, наглядових функцій Національного агентства з питань запобігання корупції, до прийняття відповідних рішень, не можуть бути надані у межах розгляду цього запиту», - зазначає НАЗК.

Які норми порушує НАЗК

Отже, відповідно до наданого НАЗК роз’яснення службовою інформацією є будь-який документ, виготовлений НАЗК.

Тому слід нагадати, яким чином дане питання дійсно регулює Закон «Про доступ до публічної інформації».

По-перше, слід нагадати, що в ньому міститься стаття 10-1, за якою «публічна інформація у формі відкритих даних – це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання. Розпорядники інформації зобов’язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному вебпорталі відкритих даних та на своїх вебсайтах».

Відповідно до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою КМУ від 21 жовтня 2015 р. №835, та Додатку до положення «Перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», до таких даних належать зокрема:

• Нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником інформації, проекти нормативно-правових актів, інформація, визначена законодавством про засади регуляторної політики;
• План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів із зазначенням видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів і підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів, дату їх внесення на розгляд регуляторного органу та посилання на місце оприлюднення.

Цей перелік стосується усіх розпорядників інформації.

По-друге, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 15 цього Закону «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніше як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Відповідно до ст. 18 для забезпечення збереження та доступу до публічної інформації документи, що знаходяться у суб'єктів владних повноважень, підлягають обов'язковій реєстрації в системі обліку, що має містити назву документа; дату створення документа; дату надходження документа; джерело інформації (автор, відповідний підрозділ); проекти рішень (доповідні записки, звернення, заяви, подання, пропозиції, листи тощо) тощо.

Доступ до системи обліку, що містить інформацію про документ, що знаходиться у суб'єкта владних повноважень, забезпечується шляхом:

1) оприлюднення на офіційних вебсайтах суб'єктів владних повноважень такої інформації, а в разі їх відсутності - в інший прийнятний спосіб;

2) надання доступу до системи за запитами.

Система обліку публічної інформації не може бути віднесена до категорії інформації з обмеженим доступом. Розпорядники інформації несуть відповідальність за забезпечення доступу до системи обліку відповідно до закону.

По-третє, відповідно до п. 12 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. №996, в обов’язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів, які стосуються конституційних прав, свобод та обов’язків громадян; передбачають провадження регуляторної діяльності у певній сфері; визначають стратегічні цілі, пріоритети і завдання у відповідній сфері державного управління; передбачають надання пільг чи встановлення обмежень для суб’єктів господарювання та інститутів громадянського суспільства; стосуються витрачання бюджетних коштів (звіти головних розпорядників бюджетних коштів за минулий рік) тощо.

Строк проведення таких консультацій із громадськістю визначається органом виконавчої влади і повинен становити не менш як 15 календарних днів.

Проекти регуляторних актів виносяться на громадське обговорення з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Консультації з громадськістю організовує і проводить орган виконавчої влади, який є головним розробником проекту нормативно-правового акта або готує пропозиції щодо реалізації державної політики у відповідній сфері державного і суспільного життя.

Орган виконавчої влади протягом трьох робочих днів з початку проведення консультацій із громадськістю подає громадській раді проекти відповідних нормативно-правових актів та інформаційно-аналітичні матеріали до них.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» забезпечення здійснення державної регуляторної політики включає зокрема оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань, а також відкриті обговорення за участю представників громадськості питань, пов’язаних з регуляторною діяльністю, тощо.

Згідно зі ст. 9 цього Закону кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань. Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п’яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Отже, НАЗК читає закон так, як йому заманеться, та не зважає на встановлену відповідальність.

Чи можна у такому випадку очікувати того, що й інші державні органи будуть наслідувати цей приклад нівелювання обов’язків з боку головного антикорупційного органу в системі виконавчої влади?

«Мінцифри прагне, щоб до 2024 року Україна увійшла до трійки країн-лідерів у міжнародних рейтингах у сфері відкритих даних, що неможливо без планового та постійного оновлення програмних документів політики.

Влітку цього року Мінцифри за підтримки проекту «Прозорість та підзвітність в державному управлінні та послугах/ТАРАS» розпочало черговий етап оновлення постанови КМУ №835 задля розширення переліку наборів даних, які мають публікуватися у форматі відкритих даних, та погодження нормативної бази з європейськими стандартами та практиками», - тим часом звітує відомство Михайла Федорова.

Втім, як показує практика, до реальної відкритості даних ще далеко.