Що ставить під сумнів запуск Бюро економічної безпеки та чим здивували кандидати у конкурсну комісію

17:39, 13 мая 2021
Бюро економічної безпеки досі не має визначеної підслідності, а відбір претендентів у конкурсну комісію отримав шквал критики.
Що ставить під сумнів запуск Бюро економічної безпеки та чим здивували кандидати у конкурсну комісію
Джерело фото: fru.ua

Що може завадити запустити в цьому році Бюро економічної безпеки

Уряд нарешті спромігся ухвалити рішення про створення Бюро економічної безпеки. "Створити Бюро економічної безпеки України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів", - йдеться в постанові Кабміну від 12.05.2021 року.

Більше ніяких питань з діяльності Бюро урядова постанова не вирішує, навіть не зобов’язує зареєструвати Бюро в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також у постанові не йдеться про долю податкової міліції, яка повинна припинити свою діяльність. Як відомо, Державна фіскальна служба досі існувати не перестала, як не перестала існувати і податкова міліція, що продовжує функціонувати. Про ліквідацію останньої йдеться у постанові уряду №846 від 25 вересня 2019 року, де сказано, що податкова міліція Державної фіскальної служби продовжує виконувати свої функції до запуску нового органу з боротьби з фінансовими злочинами.

До речі, парламент доручив Кабміну не пізніше шести місяців з дня набрання Законом чинності (Закон набрав чинності 25.03.2021) забезпечити ліквідацію Державної фіскальної служби України. Щоправда, про податкову міліцію там немає ані слова, проте будемо вважати, що вона входить до складу ДФС і ліквідовується одночасно з нею.

Нагадаємо також, що окрім ліквідації податкової міліції пропонується також ліквідація підрозділів контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України та економічних підрозділів Нацполіції. Тут слід звернути увагу, що і в прокуратурі має бути створений відповідний підрозділ процесуального керівництва досудовим розслідуванням БЕБУ. Тож тільки самим новоствореним Бюро справа не обмежиться.

Директор Бюро поки ще не призначений. Його затвердить Кабмін за поданням конкурсної комісії, яку ще необхідно сформувати.

До складу конкурсної комісії повинні увійти:

  • три особи, визначені Радою національної безпеки і оборони України;
  • три особи, визначені Кабінетом Міністрів України;
  • дві особи, визначені Верховною Радою України за поданням комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання системи оподаткування;
  • одна особа, визначена Верховною Радою України за поданням комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання організації та діяльності правоохоронних органів, оперативно-розшукової діяльності.

Конкурсна комісія вважається повноважною у разі затвердження в її складі не менше шести осіб.

При цьому ані Кабмін, ані РНБО поки що своїх представників у конкурсну комісію не делегували і навіть не повідомляли коли та за якою процедурою ці особи будуть призначатися.

Те що влада не поспішає у питанні створення БЕБ, змушує робити припущення, що у вересні, як це передбачає закон, БЕБ аж ніяк не запрацює, оскільки необхідно обрати конкурсну комісію, потім керівника БЕБ, провести заходи щодо створення Бюро, провести конкурс на обрання співробітників, оголосити тендерні закупівлі, передати кримінальні провадження та ще багато чого іншого зробити.

Ну і нарешті, проект Закону про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України (реєстр. № 3959-1 від 25.08.2020), який власне і визначає правила гри, тобто підслідність Бюро та повноваження у кримінальному процесі, досі не ухвалений. Він пройшов лише перше читання і невідомо коли та в якій редакції буде ухвалений в цілому як Закон.

Кошти, які закладені в бюджеті, на діяльність БЕБ складають всього 587 мільйонів грн, з яких 453 961,2 – це заробітна плата.

Це значно менше ніж видатки, наприклад, НАБУ (на яке виділено більше мільярда гривень), або ДБР (майже 2,4 млрд грн).

На повноцінне створення та функціонування Бюро цих коштів може не вистачити.

Тож можна сказати, що економічна, нормативна та організаційна основа діяльності Бюро поки що не створена, при тому, що на його запуск залишилося лише чотири місяці.

Як бачимо, станом на травень 2021 рішення про створення Бюро економічної безпеки є поки що декларативним і можливість його запуску у встановлений законом термін є сумнівною. Скандальна комісія: чому делегування представників парламенту в конкурсну комісію викликало критику Перше, що намагатиметься зробити влада – це призначити директора БЕБ.

Директора Бюро Кабмін призначить за поданням Прем’єр-міністра України за пропозицією комісії з проведення конкурсу. Кулуарами ходять чутки, що кандидатом на цю посаду є голова недоліквідованої ДФС Вадим Мельник та голова Комітету Данило Гетманцев з питань фінансів, податкової та митної політики, але останній ухиляється від відповіді на це питання.

Наразі нардепи зайняті створенням конкурсної комісії. У Верховній Раді із делегуванням своїх представників визначилися оперативніше ніж на Банковій та в Кабміні. Два парламентських комітети вже готові надати Верховній Раді кандидатури делегатів для затвердження. Таких претендентів три: харківський аудитор, таємничий київський адвокат та колишній одеський «бех». Першим спеціальне відкрите засідання 28.04.2021 провів Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, який ще у квітні розмістив повідомлення про проведення конкурсу про відбір представників Верховної Ради України до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Бюро економічної безпеки України. Документи повинні були бути подані до Комітету в дуже стислі строки. Незважаючи на це на конкурс встигли податися 22 особи, а потім нардепи Юлія Діденко та Андрій Холодов відкликали свої кандидатури. На засіданні комітету нардепи проголосували за двох осіб, кандидатури яких безпосередньо підтримав голова комітету Данило Гетманцев. Ці дві особи: аудитор Людмила Рубаненко та адвокат Галина Шевченко. Рубаненко Людмила Василівна є професійним аудитором та заслуженим економістом України.

Її висунула Всеукраїнська громадська організація "Спілка податкових консультантів України".

Займала наступні посади:

  • начальник ГАУ бюджету і фінансів Харківського міськвиконкому;
  • директор, співзасновник ТОВ «Аудиторська фірма «Харків»;
  • голова ради Корпорації «Консалтингова група «Рубаненко і партнери»;
  • член Методологічної ради з бухгалтерського обліку та фінансової звітності при Міністерстві фінансів України;
  • член Громадської ради при Державній казначейській службі України;
  • керівник групи експертів Спілки податкових консультантів України;
  • керівник Харківського територіального осередку Спілки податкових консультантів України;
  • президент Асоціації українських експертів;
  • член правління Харківського обласного відділення Спілки аудиторів України;
  • член Федерації професійних бухгалтерів і аудиторів.

Про Шевченко Галину Юріївну взагалі нічого невідомо, окрім того, що вона є київським адвокатом та працювала юрисконсультом у Державній компанії «Укрспецекспорт». Її кандидатуру висунула Національна асоціація адвокатів України. Проте це не завадило обрати Галину Шевченко в конкурсну комісію, навіть за її відсутності. При тому, що нардеп Альона Шкрум попереджала, що неправильно голосувати за будь-кого, не заслухавши цього кандидата.

«Ми маємо визначити кандидатів, які ми пропонуємо Верховній Раді. Є конкретні критерії до цих членів: це має бути людина яка точно має громадянство України, вищу освіту, бездоганну ділову репутацію, і високі професійні якості. Так от, високі професійні та моральні якості та бездоганну репутацію без спілкування з людиною визначити дуже важко, якщо ми її ніколи не бачили і з нею не говорили», - додала Альона Шкрум.

Про це ж говорила кандидат в члени конкурсної комісії, генеральний директор ВГО «Асоціація платників податків України», Людмила Герасименко, яка звинуватила депутатів у непрозорості та закритості та зазначила, що «ті люди, які пропонуються, навіть не сказали два слова». Голова ж Комітету Данило Гетманцев на все це відповів, що комітет проводить обговорення, а заслуховування кожної кандидатури не є обов’язковим. В конкурсну комісію не пройшов київський адвокат Паламарчук Олег Володимирович, який раніше працював слідчим в податковій міліції, а також брав участь у законопроектній роботі. Інші кандидати також не з’явилися на спеціальне засідання і не були вислухані, їх навіть не запрошували. Обставини проведення засідання викликали критику в ЗМІ, внаслідок чого на адресу комітету пролунала критика, що директора БЕБ будуть обирати нікому невідомі люди, яких навіть депутати в очі не бачили. Здивував і Комітет з питань правоохоронної діяльності, якому довелося обирати кандидатів за своєю квотою із 7 осіб, серед яких була колишня військовослужбовець, екснардеп та колишня двічі ув’язнена Надія Савченко. Остання, знаходячись за кермом автомобіля Volkswagen, похизувалася досвідом з людьми на командних посадах та звинуватила всі правоохоронні органи в повній неефективності. Тому перш за все необхідно обрати професіонала. При цьому вона додала, що «професіонал, тому що тільки злодій знає як зловити злодія». «Професіонал звичайно ж не буде чесним, чистим, доброчесним і так далі», - додала вона.

Олексій Костянтинович Віхляєв, який представився судовим експертом з усіх видів економічних операцій. Основна мета його участі в конкурсній комісії – це обговорення шляхів підвищення якості доказів. На його думку, буде нонсенсом, якщо Верховна Рада не допустить у комісію жодного експерта саме з економічних злочинів.

Гриценко Олексій Анатолійович, що є математиком, бізнесменом та спеціалістом в IT, був членом конкурсної комісії в НАБУ та очолював конкурсну комісію з обрання керівників підприємств у сфері транспорту Київської міської адміністрації. Це його і згубило, бо кандидатуру Гриценко депутати, що називається «зарубили», оскільки вважають, що маючи невдалий досвід роботи з НАБУ не має сенсу претендувати в комісію БЕБ.

Крім того, кандидат був впевнений, що немає відповіді на питання кого обирати: професійного чи доброчесного, оскільки одночасно бути і доброчесним і професійним не виходить. Тому краще обирати доброчесного.

Не пройшли конкурс адвокат Поповіч Ростислав Ігорович, Бабій Борис Вадимович та головна редакторка одного із ЗМІ Ганна Ткачук.

Члени Комітету лише з другого разу визначились кого делегувати в конкурсну комісію. Першому голосуванню завадили збої в роботі інтернету (депутати раз за разом відключалися від зв’язку), тож довелося переголосовувати. Це викликало обурення деяких нардепів, зокрема Григорій Мамка взагалі відмовився брати участь у повторному голосуванні.

Переможцем перегонів став Ушаков Олексій Олександрович. Він набрав 9 голосів у рейтинговому голосуванні та 12 у повторному результативному. Раніше він працював оперуповноваженим у правоохоронних органах, звідки звільнився у зв’язку зі скороченням штатів. Останнє місце роботи (з його слів) - підрозділ захисту економіки Управління Національної поліції в Одеській області. (Як відомо, Аваков підписав наказ про ліквідацію Департаменту захисту економіки). Після цього О.О. Ушаков став на облік у центрі зайнятості, пройшов стажування і кілька тижнів тому став адвокатом, а також зайнявся громадською діяльністю. Дві квартири, які зазначені в його декларації, він отримав у спадщину. Відтепер кандидатів повинна затвердити Верховна Рада, проте невідомо коли це відбудеться та чи підтримає парламент цих кандидатів. Але якщо не підтримає, то це стане додатковою підставою вважати, що запуск БЕБ не відбудеться вчасно.

Раніше повідомлялося, що в Україні розробили текст змін до Конституції щодо децентралізації, проте відмовилися публікувати.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Почему в Венецианской комиссии недовольны судебной реформой от Зеленского
Почему в Венецианской комиссии недовольны судебной реформой от Зеленского
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Інна Зубченко
    Інна Зубченко
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Юрій Чопко
    Юрій Чопко
    суддя Господарського суду Тернопільської області
  • Віктор Школяров
    Віктор Школяров
    суддя Верховного Суду України
  • Сергій Гирич
    Сергій Гирич
    голова Личаківського районного суду м. Львова
загрузка...