Визнання протоколу НСРД недопустимим доказом: чи повинні вноситись відомості про обладнання до протоколів

Відомості про номенклатуру, фактичну наявність спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки: устаткування, апаратури, приладів, пристроїв, програмного забезпечення, препаратів та інших виробів, призначених (спеціально розроблених, виготовлених, запрограмованих або пристосованих) для негласного отримання інформації, що розкривають найменування, принцип дії чи експлуатаційні характеристики технічних засобів розвідки, спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки, призначених для здійснення та забезпечення оперативно-розшукової, контррозвідувальної чи розвідувальної діяльності, становлять державну таємницю.

На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 712/13887/17.

Обставини справи

Згідно з вироком суду директор Черкаської філії Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «І», будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів та переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, використовуючи своє службове становище, вимагав та одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища.

За вироком місцевого суду його визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, і виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України через недоведеність того, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Апеляційний суд скасував вирок  суду першої інстанції й ухвалив свій, яким визнав чоловіка винуватим за ч. 3 ст. 368 КК України та призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, на строк 3 роки та з конфіскацією всього належного йому майна.

Висновок Верховного Суду

Так, розглядаючи справу, Верховний Суд зазначив, що доводи сторони захисту про недопустимість протоколів НСРД з тих підстав, що в них викладені відомості про застосування в ході процесуальних дій спецтехніки правоохоронного органу без зазначення характеристик обладнання, не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону, оскільки зміст протоколів НСРД не суперечить положенням статей 99, 104, 105, 252 КПК України.

Відомості про номенклатуру, фактичну наявність спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки: устаткування, апаратури, приладів, пристроїв, програмного забезпечення, препаратів та інших виробів, призначених (спеціально розроблених, виготовлених, запрограмованих або пристосованих) для негласного отримання інформації, що розкривають найменування, принцип дії чи експлуатаційні характеристики технічних засобів розвідки, спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки, призначених для здійснення та забезпечення оперативно-розшукової, контррозвідувальної чи розвідувальної діяльності, відповідно до пунктів 4.5.1, 4.5.6 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом голови Служби безпеки України від 12 серпня 2005 року № 440, є державною таємницею.

ВС підкреслив, що володіння зазначеними відомостями без належних на то підстав дає змогу зацікавленій стороні впливати на результати такої діяльності, що створює загрозу національним інтересам і безпеці. З цих причин, обумовлених потребою зберігати таємні поліцейські методи розслідування злочинів, ст. 246 КПК України передбачено обмеження обов`язку розкриття у кримінальному провадженні відомостей про факт і методи проведення НСРД.

Натомість у касаційній скарзі не наведено обґрунтування таких підстав у кримінальному провадженні, які б обумовили необхідність відкриття стороні захисту відомостей про ідентифікуючі ознаки спеціальних технічних засобів, призначених для негласного отримання інформації, розголошення яких без відповідних підстав загрожує національним інтересам та безпеці, в їх змісті та значенні, визначених у ст. 1 Закону України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII «Про національну безпеку України».

Це ж вказує і на безпідставність доводів сторони захисту щодо невідповідності вимогам ст. 104 КПК України протоколу огляду місця події від 7 червня 2017 року через відсутність у ньому ідентифікуючих ознак обладнання, за допомогою якого проводилася відеофіксація зазначеної процесуальної дії.

Верховний Суд залишив вирок апеляційного суду без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, коли показання свідка можуть бути визнані недопустимим доказом.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.