ВСП потерял счет времени и не мотивирует подход к исчислению сроков в дисциплинарных производствах в отношении судей – Алексей Маловацкий

Высший совет правосудия почти не учитывает необходимость мотивации в своих решениях подходов к исчислению сроков при осуществлении дисциплинарных производств. Об этом отмечает в своей статье «Как ВСП потерял счет времени» для «ЮП» майор юстиции ВСУ, и.о. о. председателя Высшего совета правосудия в 2020-2022 годах Алексей Маловацкий.

Так, він вказує, що аналіз останніх рішень ВРП та її дисциплінарних палат на предмет правильності застосування строків притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності засвідчує або пряме ігнорування відповідних норм законодавства, або елементарне його нерозуміння нинішнім складом ВРП.

В першу чергу, це стосується питання застосування таких строків щодо дисциплінарних скарг, поданих у період до 19.10.2023. «Правове розв’язання такого питання ставить для ВРП нездоланний бар’єр, адже у своїх рішеннях такий конституційний орган або коротко і беззмістовно вказує на дотримання строків притягнення суддів до відповідальності, не вдаючись у подробиці і не обґрунтовуючи свою позицію, або ж просто воліє ігнорувати цю тему», відмічає він.

Так, частина 11 статті 109 Закону «Про судоустрій й статус суддів» визначає, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше 3 років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Як зазначає Олексій Маловацький, в період до 19.10.2023 законодавчо не було визначено моменту, з якого розпочинається дисциплінарне провадження, що є вкрай важливим для вирішення питання дотримання строку притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, визначеного ч. 11 ст. 109 Закону «Про судоустрій й статус суддів». Разом з тим, згідно усталеної практики Верховного Суду, таким моментом «відліку» був саме день відкриття відповідної дисциплінарної справи.

Зокрема, він нагадав хронологію.

14 липня 2021 року було ухвалено Закон №1635-IX «щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя».

«Реалізація його положень в частині небажання принижуватися перед Етичною радою із іноземцями призвела до того, що більшість членів ВРП звільнились з посад, й з 5 серпня 2021 року з огляду на це було припинено розподіл між членами ВРП дисциплінарних скарг. А сама Вища рада правосуддя не здійснювала дисциплінарну функцію взагалі» - нагадує Маловацький.

Лише 19 жовтня 2023 року після дворічної перерви було ухвалено рішення відновити з 1 листопада 2023 року розподіл між членами Ради скарг, тобто дисциплінарну функцію.

Тож за період з 5 серпня 2021 року до 1 листопада 2023 року про «момент початку дисциплінарного провадження» говорити немає сенсу взагалі, адже дисциплінарне провадження ВРП не здійснювалась, бо в цей час ВРП не здійснювала дисциплінарної функції.

Надалі, 9 серпня 2023 року, було прийнято Закон «щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» №3304-IX, який набрав чинності 17 вересня та був введений в дію 19.10.2023 року.

«І починаючи з цієї дати – 19.10.2023 року – редакція частини 2 статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначає, що днем початку здійснення дисциплінарного провадження є день отримання Вищою радою правосуддя відповідної дисциплінарної скарги. Але це положення стосується виключно тих скарг, які, власне, надходили до ВРП після 19.10.2023.

Що ж стосується так званих «старих скарг», то відповідно до вимог пункту 23-10 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (у редакції Закону № 3304-IX) попередня перевірка дисциплінарних скарг, які надійшли до ВРП до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» (набрав чинності 17 вересня 2023 року), здійснюється в розумні строки, але не довше ніж упродовж шести місяців з дня отримання такої скарги доповідачем, визначеним автоматизованою системою розподілу справ для її попередньої перевірки.

З аналізу пункту 23-10 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» можна дійти висновку, що законодавець визначив днем початку розгляду дисциплінарних скарг, які надійшли на адресу ВРП до 17 вересня 2023 року – день отримання такої скарги доповідачем, визначеним автоматизованою системою розподілу справ, адже саме з цієї дати розпочинається шестимісячний строк для проведення попередньої перевірки скарги – першого етапу здійснення дисциплінарного провадження.

Таким чином, законодавець додатково пов’язує початок дисциплінарного провадження щодо «старих» скарг не з днем надходження скарги (зокрема й в той період, коли ВРП взагалі не виконувало дисциплінарної функції), а з днем авторозподілу, який було відновлено з 1 листопада 2023 року після відновлення здійснення ВРП дисциплінарної функції» - вказує автор.

«Здавалось би, що всі ці аспекти є доволі очевидними, водночас ВРП та її органи не враховують їх в своїй діяльності, часто-густо взагалі не зазначаючи, чому в конкретному випадку вони вважають, що строк застосування дисциплінарного стягнення не закінчився або навпаки» - підкреслив Олексій Маловацький.

Відсутність цієї мотивації є однією з підстав скасування рішень Вищої ради правосуддя в судовому порядку.

Так, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 вересня 2024 року (справа № 990SCGC/10/24), скасувавши рішення Вищої ради правосуддя від 28 травня 2024 року, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 13 березня 2024 року, Велика Палата серед іншого зазначила, що в оскаржуваному рішенні Вища рада правосуддя не навела мотивів обрахування строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, хоча суддя і вказував на сплив цього строку, тому оскаржуване рішення ВРП також не можна вважати вмотивованим з огляду на наведені міркування.

В окремій думці суддів Великої Палати Верховного Суду Желєзного І. В., Власова Ю. Л. до цієї постанови ВП вказується, що підставами і мотивами для її висловлення є те, що ВРП, склавши висновок про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а також Велика Палата Верховного Суду, скасовуючи рішення ВРП, не надали належної та обґрунтованої оцінки питанню наявності правових підстав для застосування до позивача відповідного виду дисциплінарного стягнення без застосування строків, визначених ч. 11 статті 109 Закону № 1402-VIII, хоча скаржник звертав на це увагу в скарзі на рішення ВРП.

Водночас, застосування строків притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є ключовим питанням у розумінні принципу юридичної визначеності, відтак повинно бути відображено в рішенні ВРП, яким до судді застосовується дисциплінарне стягнення.

Так, у рішенні від 9 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» Європейський суд з прав людини зазначив: «…хоча Суд не вважає за належне вказувати на те, наскільки тривалим повинен бути строк давності, він вважає, що такий підхід, коли строк притягнення до дисциплінарної відповідальності у дисциплінарних справах, які стосуються суддів, є невизначеним, становить серйозну загрозу принципові юридичної визначеності».

Аналогічну позицію ВП ВС висловила у постанові від 14 листопада 2024 року по справі №990SCGC/11/24.

Скасувавши рішення Вищої ради правосуддя від 30.05.2024 № 1656/0/15-24, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 3.04.2024 № 970/2дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності, ВП ВС наголосила на його невмотивованості з огляду на відсутність належного обґрунтування обчислення строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

«Що, власне, є мотивованим рішенням, ВП ВС зазначила в іншій постанові від 10 червня 2021 року у справі № 11-104сап21, де дійшла висновку, що вмотивованість – це вимога до суду наводити письмово в рішенні судження, пояснення про наявність чи відсутність фактів, які є основою для висновку суду. Це також пояснення суду, чому він виніс саме таке рішення, погодився з одними та відкинув інші доводи.

Тож ВРП та її органам було б не зайвим зазначати, чому вони відкидають чи то ігнорують доводи та аргументи учасників дисциплінарного провадження, зокрема щодо строків застосування дисциплінарних стягнень.

Так само як й про те, чому на їх думку, помилки держави під час формування складу ВРП, затримки в проведенні конкурсу на посади членів ВРП, нездійснення Вищою радою правосуддя дисциплінарної функції чи непослідовність законодавчого врегулювання має негативно відображатися на процедурних гарантіях незалежності судді, яким в тому числі є строк застосування дисциплінарних стягнень та здійснення дисциплінарного провадження» - зазначає Олексій Маловацький.

Отже, за його словами, залишається відкритим питання, як такий підхід співвідноситься із принципом верховенства права та нашими євроінтеграційними прагненнями.

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.