Судейский иммунитет не является безграничным, даже если речь идет о ВАКС – ВСП напомнила судье Виктору Маслову нормы законодательства

Нещодавно «Ракурс» писав про ганебну практику правоохоронних органів, які воліють всіма правдами і неправдами заборонити підозрюваному спілкуватися не тільки з причетними до справи особами, а з «усіма на світі».  Байдуже, що закон передбачає вимогу чітко вказати, із ким спілкуватися заборонено.

Вже не викликає подиву, коли ці сумнівні ініціативи висувають правоохоронці. Але проблема, що такі абсурдні ідеї знаходять підтримку в судах – причому у вищих судах, суддів яких відбирали за участі міжнародних партнерів, як-то Вищий антикорупційний суд України (ВАКС).

В описуваному «Ракурсом» випадку йдеться про суддю ВАКС Віктора Маслова, якому, вочевидь, «припав до душі» креативний підхід «антикорупціонерів» в одній зі справ, яку докладно висвітлює видання.

Хоча згодом відповідне рішення Маслова було переглянуто суддею з того ж ВАКС, яка помітила свавілля правоохоронців, але «осад лишився».

Сторона захисту звернулася до Вищої ради правосуддя стосовно «правотворчості» судді Маслова. І сталася непересічна подія: Вища рада правосуддя притягнула суддю ВАКС Маслова до відповідальності.

У скарзі адвоката йшлося про дії судді під час розгляду клопотання прокурора САП щодо  продовження строку дії процесуальних обов’язків, покладених на Сергія Копистиру. Зокрема, Віктор Маслов заборонив підозрюваному Копистирі спілкуватися «з будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, окрім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду».

Адвокат Сергія Копистири Олена Ножовнік звернулася зі скаргою на дії Віктора Маслова, оскільки, на її думку, при постановленні ухвали слідчий суддя вийшов за межі наданих йому законом повноважень, поклав на підозрюваного непередбачений законом обов’язок, порушив його право на захист. Суддя встановив заборону на спілкування з необмеженим і невизначеним колом осіб, поклавши на підсудного неконкретизований процесуальний обов’язок, що за законом є неприпустимим.

Вища рада правосуддя одноголосно притягнула суддю до дисциплінарної відповідальності у виді попередження.

Водночас Віктор Маслов, як зазначає «Ракурс», допущені порушення, встановлені ВРП, визнавати не бажає.

Автор звернення до ВРП адвокат Олена Ножовнік кваліфікувала зусилля пана Маслова так: «З метою уникнення передбаченої законом відповідальності суддя Маслов вдався до відвертих маніпуляцій з положеннями міжнародного та вітчизняного законодавства, підміни понять, перекручування фактів, неправдивих тверджень та юридично необґрунтованих висновків, намагання ввести Вищу раду правосуддя в оману стосовно фактологічних та юридичних обставин».

Як випливає з пояснень судді Маслова, він вважає, що має абсолютний імунітет від відповідальності за ухвалене ним судове рішення, зазначає «Ракурс». На думку Маслова, його дії як судді ніхто на світі, включаючи Вищу раду правосуддя, не можуть оцінювати з точки зору дотримання закону.

За версією Маслова, під час здійснення судочинства він як суддя може робити, що вважає за потрібне, і ніхто позапроцесуально не вправі оцінювати його дії чи рішення з позиції закону. На його думку, розгляд Вищою радою правосуддя його дисциплінарної справи є виходом за межі її повноважень, і порушення адвокатом Ножовнік  перед ВРП питання про його дисциплінарну відповідальність є зловживанням правом на подання дисциплінарної скарги стосовно нього як судді.

Як зазначає «Ракурс», системний аналіз положень Конституції і законів однозначно свідчить про хибність такої позиції судді Маслова – як у справі, що стала причиною звернення до ВРП, так і в контексті його дивовижних заперечень.

Насправді за міжнародними стандартами та вітчизняним законодавством суддя несе відповідальність за ухвалене ним рішення, якщо при цьому він порушив закон. А сторони у справі мають право порушувати перед компетентним органом питання про відповідальність судді, який під час постановлення судового рішення порушив закон. Вища рада правосуддя має право вирішувати питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, який під час постановлення судового рішення порушив закон.

Така позиція відображена у рішеннях міжнародних судових інстанцій та Великої Палати Верховного Суду. До речі, зокрема, і у тій постанові, на яку неодноразово посилається суддя Маслов, який тлумачить її у власному ключі.

Водночас адвокат Ножовнік порушила питання про відповідальність судді Маслова не «за ухвалене ним судове рішення» (як це, шляхом підміни понять, намагається пояснити вказаний суддя), а за допущені ним порушення закону при ухваленні судового рішення. На її думку, суддя Маслов вдається до підміни понять, намагаючись у такий спосіб прикрити допущене ним порушення закону «імунітетом за ухвалене ним рішення».

Довідково

За порушення суддею Конституції та законів України передбачено юридичну відповідальність, у т. ч. під час ухвалення ним судового рішення.

Встановлюючи гарантії незалежності судді, Конституція України передбачає, що «суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку» (ст. 126).

Статтею 49 Закону «Про судоустрій і статус суддів», яка присвячена недоторканності та імунітету судді, так само передбачено, що «суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку».

Частиною 2 ст. 106 Закону «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що «скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків».

Відтак, Конституція та закони України не передбачають абсолютного імунітету судді від відповідальності за ухвалене ним рішення, як це намагається подати суддя.

Якщо при ухваленні судового рішення суддя порушив закон, то згідно з вказаними нормативно-правовими приписами суддя має нести відповідальність а «вчинення злочину або дисциплінарного проступку, умисне порушення норм права чи неналежне ставлення до службових обов’язків».

Суддя несе відповідальність за ухвалене ним рішення, якщо він таким судовим рішенням умисно або внаслідок недбалості, зокрема:

• незаконно відмовив в доступі до правосуддя або допустив інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;
• не зазначив в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;
• порушив засади рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів іу доведенні перед судом їх переконливості.

Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що у разі «грубої недбалості чи навмисного порушення закону» при винесенні судового рішення суддя має бути притягнутий до дисциплінарно відповідальності.

Припис, згідно з яким «суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку» або коли «рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків» міститься у Конституції України (ст. 126) та  Законі «Про судоустрій і статус суддів» (статті 49, 106).

Тобто, жодного імунітету для судді, який при ухваленні судового рішення допустив порушення закону, не передбачають ані міжнародні стандарти, ані вітчизняне законодавство.

Як з’ясувалося при розгляді цієї дисциплінарної справи, при постановленні однієї з ухвал суддя Маслов допустив одразу два грубих порушення закону.

Всупереч вимогам закону разом з продовженням дії обов’язків, покладених на підозрюваного С. Копистиру ухвалою слідчого судді, поклав на підозрюваного новий за змістом та правовими наслідками обов’язок.

Тобто, суддя вийшов за межі наданих йому законом повноважень та поклав на підозрюваного новий обв’язок – утримуватися від спілкування «з будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, окрім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду». Такий обов’язок при обранні С. Копистирі запобіжного заходу ухвалою слідчого судді на той момент взагалі не покладався! Навіть прокурор у своєму клопотанні не просила покладати на підозрюваного вказаний обов’язок. Більше того, необхідність покладення на підозрюваного кожного із обов’язків має бути «доведена прокурором». А прокурор навіть не порушувала цього питання в суді і аж ніяк не вимагала такої тотальної заборони.

При цьому, виправдовуючи свою позицію, суддя Маслов у поясненнях ВРП неодноразово наголошував на тому, що суддя не може вийти за межі клопотання слідчого чи прокурора стосовно продовження строку дії обов’язків. Тобто, вочевидь, порушення закону намагався «прикрити» клопотанням прокурора, зазначає «Ракурс». Але ж, абсурдність цього твердження у тому, що суддя якраз вийшов за межі клопотання прокурора.

Продовжуючи своєю ухвалою строк дії раніше покладених на підозрюваного обов’язків, він поклав на підозрюваного обов’язок, про який прокурор не просила. Поклав виключно з власної ініціативи, без прохання прокурора та обґрунтування ним потреби у такому обов’язку.

Як зазначає «Ракурс», багатьом відповідям судді Маслова на звинувачення позаздрили би найдосвідченіші софісти. А деяким – і стендап-коміки. Прикладом цього є твердження судді Маслова про те, що «Третя Дисциплінарна палата Вищої рада правосуддя поширила на мене імунітет щодо дисциплінарної відповідальності під час розгляду скарги адвоката Ножовнік О.І.».

«Що то за такий потужний імунітет у судді Маслова?  Що це за індульгенція така? Чи вважає суддя, що після цього рішення ВРП він має імунітет від відповідальності за ухвалення будь-якого судового рішення взагалі чи за ухвалення судових рішень, у зв’язку з якими дисциплінарні скарги будуть  подані саме цим адвокатом? Якщо справедливий другий варіант, то це вже скидається на задавнений переляк, який не тільки міцним імунітетом від ВРП не прибрати, а навіть не викачати яйцем», зазначає сторона захисту.

Ще одним із «виправдань» судді було те, що у  даному разі адвокат Ножовнік повторно звернулася до ВРП з аналогічною скаргою на його рішення. Адвокат відреагувала на засіданні дисциплінарного органу, наголосивши, що вона справді раніше зверталася до ВРП з дисциплінарною скаргою, у якій йшлося про постановлене суддею Масловим рішення у справі про продовження строку дії процесуальних обов’язків, покладених на підозрюваного. Але це рішення стосувалася розгляду іншого клопотання прокурора та було ухвалене за істотно інших фактичних та юридичних обставин. І якщо суддя цього не розуміє і «звалює докупи» усі свої рішення у певній справі, то це вказує на серйозні проблеми у здійсненні ним судочинства. 

Зрештою суддя Маслов навів ще один, на його думку, «залізобетонний аргумент» на свою користь, зазначивши, що не він один, хто практикує такий підхід до покладання обов’язків на підозрюваних – така практика є сталою, зокрема у ВАКС.

Від такого пояснення в адвоката Ножовнік перехопило дух: «Якщо суддя Маслов вважає за допустиме культивувати вочевидь незаконну практику і цим обґрунтовувати своє порушення закону, то з ним як суддею – усе зрозуміло». Отже, рішення ВРП у цій справі є ще важливим з точки зору припинення такої суперечливої судової практики.

Підсумовуючи свій виступ, адвокат Олена Ножовнік констатувала, що грубе порушення закону суддею Віктором Масловим «не є одиничним випадком якогось помилкового застосування ним закону». «Вказані та інші його рішення дозволяють зробити обґрунтований висновок про наявність у нього стійкої  психологічної установки на нехтування законом, порушення засад здійснення судочинства, ігнорування конституційних прав та свобод людини», підкреслила вона.

За матеріалами видання «Ракурс»

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.