Валентина Данішевська назвала кількість справ, яку загалом розглянув Верховний Суд

Голова Верховного Суду Валентина Данішевська під час виступу на VIII Судовому Форумі, що впродовж 3-4 жовтня проходив у Києві, розповіла про результати діяльності ВС з грудня 2017 року по вересень 2019-го. Про це повідомляє офіційний сайт ВС.

Загалом на розгляд Верховного Суду надійшло 227 626 справ,  деякі з них датувалися ще 2011 роком. Станом на 30 вересня поточного року судовий розгляд 162 320 справ було завершено, а нерозглянутими залишаються 60 464 справи.

Найбільше справ перебуває на розгляді Касаційного адміністративного суду — 48% від загальної кількості. І цей відсоток збільшився у порівнянні із минулим роком (46%).

34% справ перебуває у провадженні Касаційного цивільного суду, 10% розглядає Касаційний кримінальний суд, 8% — Касаційний господарський суд. При цьому кількість справ, що надходять на розгляд Касаційного господарського суду, має тенденцію до скорочення (у 2018 році — 10%).

Ці особливості були враховані при другому доборі суддів до Верховного Суду. Тож на сьогодні у Касаційному адміністративному суді працює 55 суддів, у Касаційному господарському — 44 судді, у Касаційному кримінальному — 42 судді та у Касаційному цивільному — 51 суддя.

За категоріями спорів розподіл справ виглядає наступним чином: найбільший відсоток складають:

у КАС ВС — податкові спори (38% у 2018 році, 27% — за 9 місяців 2019 року);

у КГС ВС — спори, що виникають із договорів (53% у 2018 році, 55% — за 9 місяців 2019 року);

у КЦС ВС — спори, що виникають із договорів (34% у 2018 році, 34% — за 9 місяців 2019 року);

ККС — злочини проти власності (37% у 2018 році, 33% — за 9 місяців 2019 року).

Відповідаючи на запитання, чи повинна судова влада мати право законодавчої ініціатив, Валентина Данішевська зауважила: «В Конституції України вказано, що Президент може подати до Верховної ради пропозиції щодо структури судової системи лише після консультацій та отримання висновку від Вищої ради правосуддя. Відповідно до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», ВРП надає обов’язкові до розгляду парламентом консультативні висновки з питань судоустрою, судочинства, статусу суддів тощо. У Верховного Суду також є відповідні повноваження. Тож зараз ми можемо спостерігати, як спрацювали запобіжники втручання законодавчої гілки влади у діяльність судової системи».

Так, дізнавшись про запропоновані зміни до профільного законодавства (законопроект №1008), судова система одразу зреагувала: Вища рада правосуддя та Верховний Суд надали свої висновки щодо вказаного законопроекту. Рада суддів України також висловилась стосовно зазначених ініціатив.

Однак жоден з висновків офіційно парламент не розглянув.

Як зазначила Валентина Данішевська: «Лакмусовим папірцем у цьому процесі став саме Верховний Суд. Якщо щодо реформування Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії наразі існують певні дискусії, то щодо скорочення ВС дискусії немає. Жодного аргументу чи причин зменшення максимальної кількості суддів Верховного Суду з 200 осіб до 100 ані автором законопроєкту, ані народними депутатами озвучено не було».

На думку голови ВС, від результатів голосування за законопроект №1008 «залежить, чи буде в Україні судова система незалежною».

«Це дуже серйозне питання для існування країни», — наголосила голова ВС.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що у Києві пройшов VIII Судовий форум «Trias political: суд у системі гілок влади».

Крім того, у Києві відбувся форум щодо виконання рішень національних судів.