Как будет формироваться состав Большой Палаты по апелляционным делам: в Верховном Суде обсудили законопроект

В Верховном Суде состоялось заседание рабочей группы с участием членов Научно-консультативного совета при ВС, посвящённое предварительной подготовке заключения Пленума ВС по законопроекту № 13397. Документ предусматривает внесение изменений в статью 31 Кодекса административного судопроизводства Украины с целью уточнения порядка определения состава суда для рассмотрения дел Большой Палатой Верховного Суда (БП ВС) в рамках апелляционного производства.

Відкриваючи засідання робочої групи, суддя Великої Палати Верховного Суду, вчений секретар Науково-консультативної ради при ВС Олег Ткачук звернув увагу на те, що метою законопроєкту згідно з пояснювальною запискою до нього є вдосконалення правового регулювання порядку визначення складу суду, зокрема судді-доповідача, для розгляду адміністративних справ Великою Палатою ВС як судом апеляційної інстанції, що, на думку авторів законопроєкту, сприятиме забезпеченню реалізації принципів процесуальної рівності суддів, неупередженості, автоматизованого визначення складу суду, а також рівномірного навантаження, що є обов’язковим у діяльності судів.

Задля реалізації вказаної мети запропоновано ч. 6 ст. 31 КАС України доповнити абз. 2, передбачивши, що в разі, якщо справа у Верховному Суді має розглядатися в апеляційному порядку колегіально у складі ВП ВС, то головуючим на засіданнях Великої Палати є суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою при первісному розподілі справи без урахування спеціалізації судді (юрисдикції касаційного суду, зборами суддів якого суддю обрано до Великої Палати Верховного Суду).

Як повідомив Секретар Великої Палати Верховного Суду, 12 вересня 2025 року рішенням Пленуму ВС було створено робочу групу для напрацювання висновку Пленуму ВС щодо обговорюваного законопроєкту, оскільки на розгляд Пленуму презентували декілька проєктів висновків стосовно як підтримання, так і відхилення цієї законодавчої ініціативи. Тому, за його словами, надзвичайно важливо почути думки науковців про доцільність внесення змін до КАС України, запропонованих у законопроєкті № 13397.

Народний депутат України, ініціатор законопроєкту Сергій Демченко пояснив, що ініціатива пропозиції законодавчого врегулювання окремих положень КАС України ґрунтується, зокрема, на тому, що згідно із ч. 2 ст. 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Велика Палата діє, зокрема, як апеляційна інстанція при перегляді судових рішень, ухвалених Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду під час розгляду справ у порядку адміністративного судочинства. У межах апеляційного провадження Велика Палата Верховного Суду діє в рамках адміністративної юрисдикції як суд факту, встановлюючи конкретні відносини сторін, події, обставини, застосовуючи до них конкретні норми права, а також виконуючи функцію перевірки обґрунтованості й законності рішення суду першої інстанції. У такому випадку спеціалізація судді не є визначальною, а його процесуальна компетентність є універсальною в межах ВП ВС.

Суддя Великої Палати ВС Олег Кривенда зауважив, що проблема, пов’язана з аналізованим законопроєктом виникла тому, що застосування вже чинного процесуального законодавства відбувається не так, як це передбачено в законі. У Законі України «Про судоустрій і статус суддів» вказано, що ВП ВС діє як суд апеляційної інстанції, тобто вона діє не в певних визначених випадках, а всі справи, які розглядаються Верховним Судом як судом першої інстанції, мають бути переглянуті Великою Палатою ВС як судом апеляційної інстанції (зокрема, це справи щодо законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України).

Як наголосив суддя, у ВП ВС розглядаються справи всіх категорій, тож, на його думку, у разі розгляду справ Великою Палатою ВС в касаційному порядку можна говорити про принцип спеціалізації за юрисдикціями. Натомість у разі перегляду адміністративних справ Великою Палатою ВС як судом апеляційної інстанції таке правило не може діяти.

На переконання Олега Кривенди, питання визначення складу суду для розгляду справ ВП ВС в порядку апеляційного провадження можна вирішити без внесення змін до законодавства шляхом коригування Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді із зазначенням там, що справи, які розглядаються в апеляційному порядку, розподіляються в доповідь на всіх суддів ВП ВС незалежно від спеціалізації.

Члени НКР при Верховному Суді звернули увагу на те, що хоча запропонована законодавча ініціатива спрямована на збалансування навантаження між суддями ВП ВС – представниками різних судових юрисдикцій, такий підхід не враховує визначальних судоустрійних принципів організації процесуальної діяльності Верховного Суду. Однією із засад судочинства в Україні є спеціалізація суддів, і вона забезпечує об’єктивний, професійний підхід до розподілу справ між суддями різних юрисдикцій та вирішення таких справ з урахуванням компетентностей суддів у відповідній галузі матеріального та процесуального права.

Доктор юридичних наук, професор, радник ректора Київського університету права НАН України Ірина Сопілко зауважила, що запропонований законопроєктом № 13397 підхід може бути схвалений, оскільки потенційно забезпечить більш рівномірне навантаження на суддів Великої Палати Верховного Суду.

Крім того, на думку доктора юридичних наук, доцента, професора кафедри конституційного та адміністративного права Національного транспортного університету, заслуженого юриста України Олександра Константого, необхідно внести зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» стосовно перерозподілу кількості суддів, делегованих до Великої Палати ВС з касаційних судів, для забезпечення пропорційного навантаження на суддів, збільшивши кількість суддів, делегованих до ВП ВС Касаційним адміністративним судом у складі ВС. Також науковець підтримав ідею розподілу на всіх суддів ВП ВС, без урахування спеціалізації, справ щодо оскарження рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат. Це може допомогти подолати дисбаланс у розподілі справ на суддів ВП ВС.

Також до обговорення долучилися судді Верховного Суду. Так, суддя ВП ВС Сергій Мартєв підтримав ідею спеціалізації суддів. За його словами, суддя-доповідач є провідником у справі, він орієнтує, зокрема, суддів ВП ВС іншої юрисдикції щодо наявних тенденцій, практики, яка склалася в певному касаційному суді. До того ж варто враховувати, що справи в апеляційному порядку розглядаються всім складом Великої Палати ВС, тож загальна кількість справ, які можуть бути розглянуті, не зміниться.

Суддя ВС у Касаційному цивільному суді Олена Білоконь зауважила, що мета, викладена в пояснювальній записці до законопроєкту № 13397, не буде досягнута з допомогою змін, запропонованих у ньому. Натомість суддя ВС у Касаційному адміністративному суді підтримав ідею законопроєкту, яка, на його погляд, спрямована більше не на вирівнення навантаження між суддями ВП ВС, а на реалізацію положень ст. 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Суддя ВС у Касаційному кримінальному суді Олександра Яновська порадила подивитися на проблему з погляду користувачів судових послуг і наголосила на важливій ролі судді-доповідача в адміністративних справах, які розглядаються ВП ВС в апеляційному порядку, який має бути визначений з урахуванням спеціалізації.

Суддя Великої Палати ВС Тетяна Стрелець висловила підтримку законопроєкту, водночас погодившись, що він, можливо, і не вирішить питання про розподіл навантаження на суддів ВП ВС. Вона пояснила, що в контексті обговорення спеціалізації судді-доповідача варто розглянути загалом питання про наявність пріоритетів для суддів певної юрисдикції в розгляді справ. А суддя ВС у Касаційному господарському суді Юрій Власов зазначив, що вирішення проблеми навантаження на суддів ВП ВС варто шукати в іншій площині. На його переконання, є сенс передати справи згаданої категорії на розгляд утворюваного Спеціалізованого окружного адміністративного суду як суду першої інстанції. Тоді Спеціалізований апеляційний адміністративний суд здійснював би апеляційний розгляд відповідних справ, а Верховний Суд – касаційний перегляд судових рішень, що відновило б право громадян на касаційне оскарження судових рішень у зазначених категоріях справ.

Голова КГС ВС Лариса Рогач звернула увагу на необхідність спрямувати дискусію у практичне русло – до аналізу положень законопроєкту № 13397, а не внутрішньої організації діяльності Великої Палати ВС. Вона підкреслила, що питання внутрішньої роботи Великої Палати ВС, зокрема її організаційного устрою та навантаження суддів, безперечно, важливі, однак, на її думку, не належать до предмета законодавчого регулювання й не потребують втручання на рівні закону.

Лариса Рогач акцентувала на питанні ефективності законодавчих змін, запропонованих у законопроєкті та на необхідності оцінювати законодавчі ініціативи не лише з формальної, а й із практичної точки зору: чи справді вони сприятимуть досягненню цілей, зазначених у пояснювальній записці до законопроєкту. Зокрема, аналізуючи пропозицію щодо зміни формулювання ч. 6 ст. 31 КАС України, суддя відзначила, що чинна редакція цієї норми є усталеною, зрозумілою та не створює проблем у правозастосуванні.

Коментуючи питання оптимізації розгляду справ у Великій Палаті ВС, голова КГС ВС наголосила, що збільшення кількості суддів, серед яких може бути визначений суддя-доповідач, не вплине на загальну спроможність Великої Палати ВС розглядати більше справ.

Суддя ВС у КГС Григорій Мачульський зауважив, що внесення будь-яких законодавчих змін щодо розгляду апеляційних скарг з огляду на різний підхід у запропонованому законопроєкті та у відповідних положеннях процесуального законодавства, які застосовуються у судах апеляційної інстанції, має забезпечувати відчуття рівності для сторін, а не підривати її.

На думку судді Великої Палати ВС Олександра Банаська, під час обговорення запропонованих у законопроєкті № 13397 змін не йдеться про усунення причини нерівномірного навантаження на суддів ВП ВС, а лише пропонується гіпотетичний варіант вирішення наслідків цього. Він підтримав ідею про передачу адміністративних справ, які зараз розглядає ВП ВС як суд апеляційної інстанції, на розгляд утворюваного Спеціалізованого окружного адміністративного суду як суду першої інстанції та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду. Завдяки цьому зникне потреба регулювати проблему нерівномірного навантаження на законодавчому рівні, адже тоді до компетенції Великої Палати ВС буде віднесено, зокрема, перегляд судових рішень у справах адміністративної юрисдикції, що кардинально змінить ситуацію з нерівномірним навантаженням суддів адміністративної юрисдикції у ВП ВС (наприклад, за статистичними даними, у 2023 і 2024 роках на розгляді ВП ВС перебувало по 15 касаційних скарг в адміністративних справах). Крім того, як зауважив суддя, питання нерівномірного навантаження на суддів ВП ВС не потребує законодавчого врегулювання, варто надати Верховному Суду можливість самостійно вирішувати його на зборах суддів або засіданнях Пленуму ВС.

Як зазначив перший заступник керівника Апарату – керівник департаменту аналітичної та правової роботи ВС, правова природа функціонування Великої Палати ВС спрямована на між’юрисдикційний характер спорів. Тому якщо в діяльність ВП ВС закладена ідея, що справи всіх юрисдикцій розглядаються всім складом ВП ВС, а суддя-доповідач є представником тієї судової юрисдикції, у якій розглядається справа, то ця логіка має поширюватися і на апеляційні провадження.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.