Припинення законного права на зайняття житлового приміщення: постанова КЦС ВС

17:42, 7 октября 2019
Навіть якщо законне право на зайняття житлового приміщення припинене, особа має право на те, щоб суд оцінив її виселення на предмет пропорційності.
Припинення законного права на зайняття житлового приміщення: постанова КЦС ВС

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивачка є власницею житлового будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. Раніше цей житловий будинок належав батькові позивачки. Відповідачка є матір'ю позивачки, проживає та зареєстрована у цьому ж будинку з 1962 року, що підтверджується витягом з будинкової книги, а також копією її паспорта. Позивачка з 31 березня 1982 зареєстрована та проживає за іншою адресою. Про це повідомляє «Протокол».

Звертаючись до суду з указаним позовом, позивачка зазначала про те, що вона є власницею спірного житлового будинку, однак відповідачка порушує її права щодо користування, володіння та розпорядження своєю власністю, у зв'язку з чим між ними постійно виникають конфлікти.

Постановою апеляційного суду негативне для відповідачки рішення районного суду було скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідачка вселилась до спірного житлового будинку разом з чоловіком — попереднім власником майна, багато років у ньому проживала, а після смерті чоловіка відмовилась від своєї частки у спірному майні на користь позивачки, яка є її дочкою, тобто набула право на проживання у спірному житловому будинку як член її сім`ї і не втратила це право після смерті попереднього власника, в силу вимог ч. 4 ст. 156 ЖК УРСР.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду скаргу позивачки залишив без задоволення, а судове рішення — без змін. При цьому КЦС ВС акцентував увагу на тому, що реєстрацію відповідачки було проведено згідно із вимогами чинного законодавства, остання продовжує проживати у спірному житловому будинку та іншого постійного житла не має, а тому задоволення вимог позивачки призведе до порушення розумного  балансу інтересів сторін та порушення прав відповідачки.

Судове рішення мотивоване наступними приписами законодавства:

  • відповідно до вимог ст. 47 Конституції України держава гарантує кожному право на житло. Ніхто не може бути позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду;
  • ст. 391 ЦК України наділяє власника правом вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном;
  • ч. 1 ст.156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім`ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Аналогічну норму містить також ст. 405 ЦК України;
  • відповідно до ч. 4  ст. 156 ЖК УРСР до членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в ч. 2 ст. 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім`ї про безоплатне користування житловим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені ст. 162 цього Кодексу;
  • ч. 2 ст. 64 ЖК Української РСР передбачено, що до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство;
  • згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 9 ЖК УРСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як на підставах і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій;
  • згідно зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції;
  • відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України» («Kryvitska and Kryvitskyy v. Ukraine», заява №30856/03) поняття «житло» не обмежується приміщенням, в якому особа проживає на законних підставах або яке було у законному порядку встановлено, а залежить від фактичних обставин, а саме існування достатніх і тривалих зв`язків з конкретним місцем. Втрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання у право на житло;
  • у пункті 36 рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Прокопович проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що концепція «житла» за змістом статті 8 Конвенції не обмежена житлом, яке зайняте на законних підставах або встановленим у законному порядку. «Житло» — це автономна концепція, що не залежить від класифікації у національному праві. Тому чи є місце конкретного проживання «житлом», що спричинило захист на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин справи, а саме — від наявності достатніх триваючих зв`язків з конкретним місцем проживання (рішення Європейського суду з прав людини по справі «Баклі проти Сполученого Королівства» від 11 січня 1995 року, пункт 63).

Нарешті, звертаючи увагу на фактор справедливості, КЦС ВС нагадав, що відповідачка зареєстрована та проживає у спірному житловому будинку з 1962 року і по теперішній час як член сім'ї попереднього власника — свого чоловіка. Після смерті чоловіка відповідачка відмовилася від своєї частки у спірному майні на користь позивачки — своєї дочки. Іншого житла відповідачка не має, є особою похилого віку (повних 75 років) та інвалідом першої групи.     

Із постановою КЦС ВС можна ознайомитися за посиланням.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Коли об’єднають державні реєстри та скільки коштуватиме їх оновлення
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Ирина Антипова
    Ирина Антипова
    судья Соломенского районного суда Киева
  • Иван Бандура
    Иван Бандура
    судья Святошинского районного суда Киева
  • Виктор Гончарук
    Виктор Гончарук
    судья Днепровского районного суда Киева
  • Виталий Попов
    Виталий Попов
    судья Херсонского окружного административного суда
  • Александр Беспалов
    Александр Беспалов
    судья Шестого апелляционного административного суда