Забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно: ВС вказав на важливі деталі

Забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно є співмірним із заявленими позовними вимогами про скасування запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 760/5582/20.

Обставини справи

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Банку про скасування запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Потім до районного суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої останній просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру за адресою.

Заява обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а тому позивач вважав, що є пряма необхідність накласти арешт на квартиру.

Ухвалою Солом’янського районного суду міста Києва у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що з наведеного обґрунтування заяви не вбачається співмірності заходів забезпечення позову з позовними вимогами, заява не достатньо обґрунтована, підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду не вбачаються.

Постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Накладено арешт на квартиру. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може призвести до відчуження квартири новим власником, що, безумовно, утруднить виконання можливого рішення суду про скасування реєстрації права власності та може бути істотно ускладнено ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Висновок Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього кодексу заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

 Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Позов забезпечується, зокрема, шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).

Приймаючи постанову про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції установив, що між сторонами існує спір щодо захисту права власності ОСОБА_1 на спірну квартиру, здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, врахував обставини, які можуть утруднити в майбутньому виконання рішення суду, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, та дійшов обґрунтованого висновку щодо застосування заходу забезпечення позову.

Враховуючи викладене, апеляційний суд, вірно застосувавши норми процесуального права, дійшов обґрунтованого висновку про те, що співмірним є запропонований ОСОБА_1 вид забезпечення його позову шляхом накладення арешту на спірне майно із заявленими ним позовними вимогами про скасування запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно, що спростовує доводи касаційної скарги.

Раніше Верховний Суд висловився щодо неналежного розгляду скарги громадянина.

Також «Судово-юридична газета» писала, що ВС висловився щодо відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.