Нові правила фінмоніторингу: за що банки будуть блокувати рахунки

У квітні вступає в силу закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» №361-IX.

Новий закон розширить і перелік контрольованих операцій, і список тих, хто буде ці операції моніторити, йдеться на сайті Міністерства фінансів.

Догодили кредиторам

Недостатня старанність України у боротьбі з легалізацією злочинних доходів могла стати ще одним приводом для невдоволення кредиторів, а отже, загальмувати отримання чергового траншу від МВФ та макрофінансової допомоги Євросоюзу. Тому уряд і Мінфін, зокрема, зробили все, щоб претензій до нашої країни з боку кредиторів було якомога менше.

Які операції будуть контролювати

Закон збільшив граничні суми фінансових операцій, які підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу. Зараз моніторять суми від 150 тис. грн., з кінця квітня — тільки операції, які стартують з 400 тис. грн. Аналогічним чином зміниться і поріг валютного контролю за експортно-імпортними операціями.

1. У поле зору потраплять всі закордонні та внутрішні грошові перекази і фіноперації з готівкою — внесення, переказ, отримання на суму від 400 тис. грн.
2. Грошові перекази без відкриття рахунку, в тому числі міжнародні на суму від 30 тис. грн. Ініціатору такого переказу доведеться представити повну інформацію про себе та одержувача.

Юристи попереджають: краще не дробити переказ, щоб не привернути увагу фінрозвідки.

3. Ставки і виграші в лотерею, казино тощо.

До суб'єктів первинного фінансового моніторингу будуть зараховані лотереї і азартний бізнес — букмекери, казино та інші. Вони будуть стежити за «чистотою» коштів своїх клієнтів.

 Моніторити будуть суми від 30 тис. грн. А це означає, наприклад, що наші чиновники і політики вже навряд чи зможуть пояснити появу значних коштів на своєму рахунку або ліквідних активів банальним везінням гравця.

4. Операції з віртуальними активами, в тому числі, криптовалютами.

В перелік суб'єктів первинного фінансового моніторингу додаються компанії, які надають послуги з обміну, зберігання, реалізації, переказу електронних грошей. У тому числі в цю категорію входять компанії, діяльність яких пов'язана з криптовалютою.

Якщо біржі, обмінники, банки або інші компанії здійснюють платежі в криптовалюті в еквіваленті від 30 тис. грн, вони повинні перевірити таку операцію і зібрати докладну інформацію про клієнта. Клієнт, у свою чергу, зобов'язаний надати вичерпну інформацію про походження та призначення своїх віртуальних активів.

Заморожувати активи будуть без суду і слідства

Будь-яка операція, яка викликала підозру у фінустанови, буде припинена. Юристи не виключають, що пильність фінансистів сильно зросте. Адже нове законодавство в рази збільшує розмір штрафів для суб'єктів моніторингу за недбайливе виконання обов'язків. Наприклад, для банків максимальна сума штрафу складе 5 млн євро. Тому вони навряд чи захочуть сваритися з фінрозвідкою і волітимуть перестрахуватися.

Але головне – це розширення прав Держфінмоніторингу: фінрозвідка зможе заморожувати активи лише на підставі підозри в тому, що вони пов'язані з фінансуванням тероризму, причому для цього не потрібно навіть рішення суду.

Що стосується суб'єктів фінмоніторингу, то керівництвом до дії (тобто блокування коштів) для них стануть спеціальні списки. Якщо клієнт банку сам знаходиться в такому списку або працює з його фігурантами, його активи будуть заморожені. На перший погляд, норма виглядає цілком безпечно для пересічних громадян. Але в дійсності від такої ситуації не застрахований ніхто.

Якщо рахунок заблокують

Для клієнта блокування рахунку означає неможливість користуватися грішми впродовж всього терміну, доки їх «чистоту» будуть перевіряти. Безумовно, в законі встановлені граничні терміни блокування, але їх можна подовжувати до нескінченності. Наприклад, без попереднього повідомлення клієнта банк може заблокувати рахунок на 2 робочих дні. Одночасно він зобов'язаний надіслати інформацію до Держфінмоніторингу, а той може продовжити санкції ще на 7 днів і при цьому повідомити відповідний контролюючий орган про можливий кримінальний злочин.

Власники активів, що потрапили в таку ситуацію, в умовах нашої дійсності виявляться повністю безправними. І ось чому.

Уявімо ситуацію, що власник банківської картки бажає зняти свої кошти і з'ясовує, що зробити це неможливо. Телефонний дзвінок в банк точно не допоможе розібратися в ситуації, якщо, звичайно, банкіри будуть діяти згідно з буквою закону.

Як оскаржити санкції

Рішення про заморожування активів і застосування інших санкцій можуть бути оскаржені в адміністративному порядку. А, враховуючи неймовірну завантаженість судів, це означає, що такі справи розглядатимуться дуже і дуже довго.

Для цілого ряду справ визначені спеціальні вимоги – розгляд трьома суддями. А це ще додатковий час. Адже зараз і одного суддю для розгляду справи в адмінсуді потрібно чекати довго, що вже говорити про те, щоб зібрати трьох.

Деякі справи можуть розглядатися в закритому режимі, наприклад, позов СБУ про внесення особи до переліку осіб, причетних до фінансування тероризму. А це сильно звужує можливість особи, що потрапила під «ковпак» силовиків, відстояти своє чесне ім'я і можливість вільно розпоряджатися майном.

Юристи кажуть, що тепер, щоб знизити ризики «нестандартних» ситуацій, доведеться активніше спілкуватися з фінустановами. Щоб уникнути блокування активів, найкраще — завчасно надавати суб'єктам фінмоніторингу інформацію про істотні, нестандартні, «ризикові» угоди.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що українські компанії зобов’язані оновити інформацію про власників.