Скасування Господарського кодексу: кардинальні зміни господарської діяльності чи її руйнування

13:16, 10 листопада 2022
Скасування фундаментального у сфері економічних відносин кодексу матиме набагато більші наслідки, ніж охоплюється законопроектом, оскільки це фактично змінює всю правову систему країни та призведе до істотних змін у судовій практиці.
Скасування Господарського кодексу: кардинальні зміни господарської діяльності чи її руйнування

Наталія Богацька

голова Асоціації суддів господарських судів України

голова Південно-західного апеляційного господарського суду

Наприкінці жовтня цього року законодавці ухвалили рішення рекомендувати ВРУ за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу законопроект №6013 від 09.09.2021 «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період» (далі за текстом законопроект №6013).

Чи враховує це рішення реалії сьогодення та майбутні проблеми у сфері економіки?

За оцінками Національного банку під час війни економіка України втрачає понад 50% «невиробленого» ВВП, і це без втрат від руйнувань інфраструктури країни.

Згідно з проведеним Міністерством цифрової трансформації опитуванням з початку війни близько 47% підприємств зупинені або майже зупинені, а загальні прямі втрати малого та середнього бізнесу з 24 лютого оцінюються у 85 млрд доларів.

Здавалось би, що бізнесу і так вистачає економічних проблем, це мало б спонукати законодавців знаходити шляхи підтримки економіки.

В таких умовах підприємці очікують на дерегуляцію ведення бізнесу. Адже, усім зрозуміло, що результативність ведення господарської діяльності напряму залежить від сприятливих законодавчих умов, усталеності та стабільності системи права в країні.

Натомість законопроектом пропонується змінити 25 надважливих нормативних актів та скасувати Господарський кодекс України, що призведе до розбалансування і так недосконалої системи регулювання відносин у сфері підприємницької діяльності.

Зрозуміло, що прийняття будь-якого закону передбачає зміни, внесення доповнень або втрату чинності низки законодавчих та інших нормативно-правових актів, але ж така масштабна трансформація правового регулювання основоположного інституту економічної системи країни - підприємництва в умовах війни, безумовно збільшить  підприємницькі ризики і негативно вплине на соціально-економічну ситуацію в країні загалом, і буде не конструктивним, а деструктивним фактором.

Особливо слід звернути увагу на те, що це співпаде з післявоєнним відновлювальним періодом для країни.

Протягом перехідного періоду (п’яти-семи років) пропонується реорганізувати підприємства усіх організаційно-правових форм з перетворенням їх у господарські товариства, або ліквідувати їх. Це стосується, у тому числі, державних, комунальних підприємств, фермерських господарств та підприємств з іноземними інвестиціями.

Проходження процедури перетворення підприємства у іншу організаційно-правову форму - це не тільки коштовний і тривалий у часі процес, чисельні перевірки, це, насамперед, вирішення питання подальшої долі працівників та майна підприємства.

Через затяжний перехідний період та невизначеність у правозастосуванні новел законодавства виникне сприятлива атмосфера для рейдерських захватів.

При цьому, кредитори підприємства, яке перетворюється у господарське товариство, не зможуть вимагати забезпечення виконання зобов’язань шляхом укладення договорів застави чи поруки, дострокового припинення або виконання зобов’язань перед кредитором та відшкодування збитків тощо.

Якщо ж за державним чи комунальним підприємством було закріплено майно на праві оперативного управління чи господарського відання, таке право має буте припинено з моменту прийняття рішення про ліквідацію підприємства.

За таких умов, підстав для породження нових судових спорів безліч.

Перехідний період та новий законодавчий порядок врегулювання підприємницьких відносин будуть мати наслідком процедуру переоформлення установчих документів, призведуть до сприятливих умов для виведення майна із статутного капіталу підприємств, у тому числі, такого, що знаходиться в іпотеці, під заставою.

Безумовно, такою ситуацією неодмінно скористаються недобросовісні конкуренти, і це буде мати наслідком виникнення низки судових спорів стосовно обсягу повноважень керівників на вчинення певних дій (укладення, зміну, розірвання правочинів).

Містить даний законопроект ризики і для державного бюджету, на що звернули увагу Комітет з питань бюджету та Головне науково-експертне управління Апарату ВРУ.

Мінфін надав ряд зауважень до положень законопроекту та не підтримав його, оскільки законопроект матиме негативний вплив на показники бюджету, може призвести до недоотримання надходжень державного та місцевих бюджетів від приватизації державного і комунального майна.

Особливо, на переконання Міністерства, це стосується новел законопроекту щодо скасування права господарського відання і права оперативного управління на майно державної власності. Зміни до галузевих законів передбачають, що військові частини Збройних Сил України, заклади вищої освіти, об’єкти Національної академії наук України, Національний банк України, державні театри тощо зможуть набути права власності або користування на майно, передане їм у власність. Реалізація вищезазначених положень законопроекту призведе до позаприватизаційного відчуження державного майна і, як наслідок, до зменшення надходжень від приватизації державного майна до державного бюджету.

При цьому Головним науково-експертним управлінням Апарату ВРУ у висновку до поданого законопроекту зазначено, що реорганізація державних підприємств у господарські товариства, передбачена у ч. 1 ст. 22 проекту, створює як ризики втрати державою контролю за підприємствами, приватизація яких заборонена, що може мати негативні наслідки, в тому числі й щодо національної безпеки України, так і корупційні ризики щодо передачі контролю за такими державними підприємствами поза механізмом їх приватизації.

У свою чергу нещодавно Уряд відновив приватизацію підприємств державної власності та затвердив перелік з 420 об’єктів після процедури тріажу – сортування - на ті, які залишаться у державній власності, які будуть спрямовані на приватизацію до ФДМУ, та які будуть ліквідовані. І це лише початок.

З цього приводу викликає занепокоєння: як саме у державі будуть проходити економічно стабілізаційні заходи за умови кардинальних змін у системі регулювання господарської діяльності?

Вбачається, що в умовах воєнного стану законопроект потребує додаткових експертних висновків, комунікацій з підприємницьким середовищем тощо, це надасть можливість оцінити економічну результативність запропонованої моделі реформування підприємницької діяльності в Україні в умовах воєнного та післявоєнного станів та доцільності заходів саме у такому форматі.

Крім того, Комітетом з питань освіти, науки та інновацій зауважено на тому, що законопроект №6013 має вади, які неможливо вирішити техніко-юридичним редагуванням, здатен нанести суттєву шкоду правовій системі України, значно знизити ефективність формування та реалізації державної економічної політики, а найголовніше, суперечить міжнародним зобов’язанням України (в тому числі Угоді про асоціацію між Україною та ЄС), статтям 1, 8, 13, 15, 37, 41, 46, 78, 86, 103, 120, 140, 142, 143 Конституції України та не співвідноситься з іншим законодавством, яке регулює відповідні правовідносини.

Більше того, на думку науковців, пропозиції законопроекту №6013 до ЦК України також порушують методологічні основи самого ЦК України як кодексу приватного права, який не покликаний втручатися у публічно-правові відносини, а відповідно, його положення не можуть визначати організаційно-правові форми юридичних осіб публічного права, а отже є штучним та необґрунтованим розширенням предмету правового врегулювання Цивільного кодексу.

На розгляді у ВР також знаходяться інші законопроекти, покликані удосконалити існуючі норми, наприклад, №5593-д від 06.07.2021, №4164 від 29.09.2020, і можливо доцільно розглянути їх як альтернативні, особливо в умовах сьогодення. Слід відмітити, що усі вказані законопроекти внесені у порядок денний восьмої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, доручено їх підготувати та доопрацювати для розгляду на сесії.

Представники бізнесу, судді, науковці згодні, що країні потрібна конкретна кодифікація існуючого економічного законодавства, оскільки протягом тривалого часу уніфікація існуючого ГК України не велася.

Однак непродумане стихійне тотальне руйнування діючого законодавства може завершитися масштабним знищенням і так нестабільного потенціалу економіки.

Виклики, які постали зараз перед Україною, потребують посилення спроможності держави проводити стабілізаційні заходи.

Чи варто зазначати, що це є можливим лише за наявності кодифікації як оптимальної форми систематизації економічного законодавства в країні?

Подобається це комусь чи ні, але скасування фундаментального у сфері економічних відносин кодексу матиме набагато більші наслідки, ніж охоплюється законопроектом, оскільки це фактично змінює всю правову систему країни та призведе до істотних змін у судовій практиці.

На часі необхідність об’єднання інтелектуальних зусиль та опрацювання конкретних законодавчих норм на умовах єдиного прагнення до відновлення української економіки.

І йдеться не про ліквідацію чи збереження господарської юрисдикції чи подальшу долю кафедри господарського (підприємницького) права на юридичних факультетах, йдеться про якість нашого спільного економічного майбутнього.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Info news social link
У Верховному Суді обговорюють наслідки скасування Господарського кодексу, ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦІЯ
У Верховному Суді обговорюють наслідки скасування Господарського кодексу, ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦІЯ
Сьогодні день народження святкують
  • Наталія Клименчук
    Наталія Клименчук
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва
  • Євген Мартинов
    Євген Мартинов
    голова Шевченківського районного суду міста Києва
загрузка...