У КАСУ пропонується змінити порядок направлення повісток у справах за зверненнями органів нагляду і контролю – комітет рекомендував прийняти закон

Верховна Рада готується прийняти в цілому як закон поданий ще у 2021 році урядовий законопроект 5837 про основні засади державного нагляду (контролю). Хоча законопроект був поданий кілька років тому, Комітет ВР з питань економічної політики рекомендував прийняти його в другому читанні 13 серпня 2025 року.

Серед іншого, ним пропонується внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства (КАСУ) і повернути старий порядок направлення органам влади повідомлень від суду в окремих категоріях справ.

Так, пропонується внести зміни до ч. 1 ст. 268 КАСУ, яка регулює особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду певних категорій адміністративних справ (виборчі спори, справи за зверненням податкових та митних органів, справи про застосування санкцій тощо), а саме, викласти її у такій редакції:

У справах, визначених статтями 273– 277, 280–283-3, 285–289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності – кур’єром або за відомими суду та за наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, ФОП та громадських формувань номером телефону, факсу, засобом електронного зв'язку чи іншим технічним засобом зв’язку, а за наявності особистого електронного кабінету – за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Як зауважили у ГЮУ ВР, така редакція не узгоджується із загальними положеннями КАСУ. Так, законами «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов’язків учасників судової справи» від 19.10.2023 №3424-IX було внесено зміни до статті 18 КАСУ, якими, зокрема, було передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстрованіза законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов’язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

У чинній редакції цієї статті нині передбачено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 КАСУ, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності – кур’єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв’язку.

«Тому положення проекту щодо направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу відповідача чи інших учасників справи є застарілими та не узгоджуються із нині діючими положеннями КАСУ», підкреслили у ГЮУ.

Також КАСУ пропонується доповнити статтею 283-3 «Особливості провадження у справах за зверненням органів державного нагляду (контролю)».

Відповідно до неї провадження у справах за зверненням органів державного нагляду (контролю) під час здійснення ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі позовної заяви таких органів про:

1) вжиття заходів реагування у випадках та з підстав, передбачених законом, зокрема щодо тимчасового повного або часткового припинення (зупинення) виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, використання земельних ділянок, експлуатації територій, будинків, будівель, споруд та їх частин, машин та механізмів, надання послуг суб’єктами господарювання, до підприємств, установ, організацій (юридичних осіб) та фізичних осіб – підприємців, у яких під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) виявлено порушення у відповідній сфері державного нагляду (контролю);

2) зобов’язання відповідача допустити посадових осіб органів державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) відповідно до закону. Позовна заява подається до суду першої інстанції протягом п’яти робочих днів з дня виникнення підстав, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими КАСУ.

Повернення заявнику позовної заяви та доданих до неї документів не є перешкодою для повторного звернення з такою заявою до суду після усунення недоліків, але не пізніше п’яти робочих днів з дня надходження ухвали про її повернення до органу державного нагляду (контролю). Перевищення такого строку позбавляє заявника права на повторне звернення з позовною заявою до суду.

• Адміністративна справа вирішується судом протягом 10 робочих днів з дня відкриття провадження у такій справі.
• Рішення суду у таких справах підлягають негайному виконанню.
• Апеляційні скарги можуть подаватися сторонами протягом 10 робочих днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги не перешкоджає його виконанню.
• Суд апеляційної інстанції розглядає справу в 5-денний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Особа має право подати заяву про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи, визначеної пунктом 1 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами та/або актом, складеним за результатами здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у відповідній сфері. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування щодо державного нагляду (контролю).

Заява про скасування заходів реагування, які застосовано за результатами здійснення заходів державного нагляду (контролю), підлягає розгляду та вирішенню суддею одноособово з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з дня отримання судом такої заяви. Неприбуття у судове засідання осіб, яким належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі якщо суд дійде висновку щодо можливості ухвалення судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, заява про скасування заходів реагування розглядається у порядку письмового провадження.

За результатами розгляду заяви про скасування заходів реагування суд постановляє ухвалу про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні, яка не підлягає оскарженню.

Відповідно у статті 371 пропонується встановити, що негайно виконуються рішення суду про у справах за зверненням органів державного нагляду (контролю).

Крім того, пропонується доповнити ч. 2 ст. 245 КАСУ нормою, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

• зобов’язання відповідача допустити посадових осіб органів державного нагляду (контролю) до здійснення відповідно до закону заходів державного нагляду (контролю);
• вжиття у випадках та з підстав, передбачених законом, до підприємств, установ, організацій (юридичних осіб) та фізичних осіб – підприємців, у яких під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) виявлено порушення у відповідній сфері державного нагляду (контролю), заходів реагування, визначених законом.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.