«Процес проходить з різною швидкістю та успішністю»: Малюська розповів, коли інші країни передадуть Україні кошти з російських активів

11:24, 26 липня 2022
Денис Малюська про конфіскацію російських активів за кордоном: «На кону шалені наслідки, бо якщо це застосували б до Росії, то це може бути застосовано і до інших країн, що тягне за собою дуже неоднозначні геополітичні наслідки для багатьох країн світу і для багатьох регіонів. Тому цей процес є повільнішим, ніж ми того хотіли».
«Процес проходить з різною швидкістю та успішністю»: Малюська розповів, коли інші країни передадуть Україні кошти з російських активів
Джерело фото: Мін'юст
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Міністр юстиції Денис Малюська розповів, яка ситуація з блокуванням за кордоном та передачею Україні російських активів.

«Дійсно, ми співпрацюємо і напрямків такої співпраці дуже багато. Є міжнародна група «Freeze and Seize», куди входять представники від Єврокомісії, від різних країн, в тому числі від України, яка займається координацією і пошуком російських активів і їх блокуванням.

І є активності окремих країн, де знаходяться російські активи, які так само досить швидко, оперативно шукають, блокують і, відповідно, реагують на запити чи повідомлення, в тому числі від України», - зазначив Малюська в інтерв’ю РБК-Україна.

Разом із тим, що стосується вилучення, тут ситуація не така оптимістична.

«Що стосується наступного кроку після блокування активів – їх вилучення у власників, тут принципово інша історія, тому що юридичних інструментів такого вилучення практично не існує. Крім класичних випадків: якщо це злочин, що передбачає покарання, в тому числі у вигляді конфіскації – тоді європейцям чи американцям усе зрозуміло. Якщо ж мова йде про вилучення поза вироком – вони ще з таким ніколи не зустрічалися. Вони розуміють, що це треба робити, однак механізмів для цього в більшості випадків не існує.

Тому зараз ми просуваємо створення таких механізмів за кордоном і процес проходить з різною швидкістю та успішністю.

Є, наприклад, закон, який прийняла Канада нещодавно щодо направлення на гуманітарні цілі, в тому числі, можливо, Україні коштів, які будуть отримані внаслідок вилучення майна. Інші країни або ж обрали вичікувальну позицію, або на ранніх стадіях законопроектної роботи. Тому реально працюючого механізму, щоби ми могли за кордоном показати: «Ось, дивіться, цей випадок уже трапився», – такого ще немає», - підкреслив Денис Малюська.

«Зараз сфокусувалися на найперспективнішому механізмі з тим, щоб отримати швидкий результат – це вилучення російських золотовалютних резервів, тому що, на нашу думку, це те, що можна імплементувати місяців за 7-8. І кошти, які можуть надійти, якщо цей механізм буде імплементований так, як ми цього хочемо – це сотні мільярдів доларів США.

Тобто це найцікавіша історія з точки зору і суми, і швидкості. Однак, знову ж таки, є та сама історія: потрібне погодження західних партнерів на інноваційні механізми, які ми їм пропонуємо», - додав він.

Стосовно часових рамок, то, за його словами, «це все залежить від швидкості, реакції і політичних рішень наших партнерів з країн Європи, Штатів, Великобританії».

«Гроші там. Рішення підписувати з нами міжнародний договір чи приймати внутрішнє законодавство – також за ними. Тобто технічно – якби в один прекрасний момент сталося диво і всі сказали: «Ми згодні з таким механізмом і з кожною комою в цьому механізмі», – механізм можна імплементувати за півроку.

Однак ми ще далеко не на тому етапі, тому що, знову ж таки, такої практики не було ніколи. Сума на кону шалена. На кону шалені наслідки, бо якщо це застосували б до Росії, то це може бути застосовано і до інших країн, що тягне за собою дуже неоднозначні геополітичні наслідки для багатьох країн світу і для багатьох регіонів. Тому цей процес є повільнішим, ніж ми того хотіли б», - вважає міністр.

«Для того, щоби ми отримали в спеціально створений фонд компенсації за шкоду, завдану Росією, значні суми коштів – це мова йде про золотовалютні резерви – потрібно, щоб країна, де ці кошти знаходяться, уклала відповідний міжнародний договір, де з таких активів буде знятий імунітет і де вона погодиться на передачу цих коштів в спеціальний фонд.

По суті процедура не складна. Розробляється, погоджується текст договору, він підписується між урядами України і цієї країни, де знаходяться ЗВР. Договір ратифікується як з їхнього боку, так і з нашого. Все – далі пішов механізм імплементації, надходження коштів, їх розподіл серед постраждалих.

Тобто в принципі цей механізм за наявності політичної волі підписати і ратифікувати нескладно.

Питання в тому, щоби зробити цей крок: щоби країна – не одна якась політична фігура, а уряд разом з парламентом на цей механізм погодився. І це складнувато, знову ж таки – з різних причин.

Оскільки ми зрозуміли, що з великою кількістю країн одночасно один текст договору погодити – це роки, ми спробували піти шляхом меншого спротиву.

Тобто вибираємо одну країну, в неї може бути небагато російських активів, однак вона швидко може погодитися на підписання договору. Іншим країнам ми кажемо: "Дивіться, одна така країна вже є, давайте хтось буде другим, третім". І далі ми підходимо до найвпливовіших країн, де найбільша кількість грошей.

Першою країною, скоріш за все, стане Латвія. Вони погодилися з концептом. Відповідно, ми зараз на стадії перемовин щодо конкретного тексту договору. Я був у Ризі минулого тижня – вони його погодилися потенційно підписати і ратифікувати у вкрай стислі строки.

Після Латвії, думаю, ми досить швидко знайдемо ще кілька країн зі Східної Європи, які підпишуть це так само дуже швидко і оперативно. І далі паралельно будемо штовхати вже великі країни Заходу, де, власне, і найбільше активів знаходиться», - розповів Денис Малюська.

Коли Україна зможе забрати кошти та активи росіян, що заморожені в самій Україні

«Процес також не простий, але він також іде. І тут є кілька ключових факторів, які потрібно брати до уваги. Перший фактор – ці кошти чи активи неспівмірні з тим, що знаходиться на Заході. До того ж активи росіян, які знаходяться в Україні – це радше не про гроші, це про нерухомість чи бізнес. І в умовах війни цей бізнес чи нерухомість не буде коштувати багато.

Тобто це не про термінову, негайну підтримку економіки держави, як це може бути з золотовалютними резервами в доларах, євро чи фунтах, які знаходяться на банківських рахунках за кордоном. Тому ця історія набагато більш довгограюча.

І вона більш довгограюча ще з огляду на другий фактор. За законом, який запровадив можливість вилучення російських активів на території України, рішення РНБО як перший етап такого стягнення має бути прийнято після набрання законом сили. Відповідно, оскільки закон набрав сили 24 травня цього року, ми, Мін'юст, можемо працювати лише по тих особах, на яких санкції накладені після 24 травня. Тобто збирати доказову базу і бігти до суду з вилученням активів.

Після 24 травня поки що було прийнято лише одне рішення РНБО щодо 35 осіб – це топ-верхівка російської влади. Вони потрапили під санкції. Але, очевидно, що в Путіна немає нерухомості, будинку на території України. Тому цей перший етап навряд чи буде найефективніший з економічної точки зору.

Водночас на розгляді в РНБО з ініціативи уряду є інші потенційні підсанкційні особи. Ми очікуємо, що таке рішення РНБО буде прийняте і буде виданий відповідний указ, де будуть вже цікавіші особи зі значними активами на території України, і на них будуть накладені санкції. Цей процес перейде в реальний економічний вимір, думаю, десь у серпні. Наступного місяця вже буде звернення до Вищого антикорупційного суду і цілком імовірно – рішення самого ВАКСу, якщо вони встигнуть.

Ще один важливий аспект в рамках цієї конфіскації.

Чимало юристів ставлять під сумнів можливість вилучення майна за колабораційні дії, які сталися до 24 травня – до прийняття закону. Умовно, на думку окремих юристів, якщо хтось підтримував Росію до 24 травня, то вилучити в них майно неможливо. А якщо після 24 травня – окей, це законно, закон уже діє, санкція є, така історія можлива.

Це якраз питання юридично дебатуватиметься в суді. І це якраз питання, яке принципово важливе для нас. Тому що той обсяг колабораційних дій, який був до 24 травня, значно більший, ніж той, який був після 24 травня.

Найбільш очевидні допомога чи підтримка агресора була якраз у перші дні повномасштабного вторгнення. Це інший юридичний обмежувач, який не дозволяє вже сьогодні розгорнути велику кампанію по стягненню російських активів на користь держави.

Плюс третій фактор, який потрібно розуміти – це те, що це не просто російські активи і ми їх відібрали. Це активи лише того суб'єкта, який вчинив одну з колабораціоністських дій, що прописані в законі. Відповідно, суду треба принести докази того, що така дія дійсно була вчинена певною особою в певну дату.

Це не кримінальне провадження, але теж велика бюрократична робота. І вона зараз ведеться. Позов подаємо ми, а докази має надати хтось інший, тому що ми не є слідчим чи правоохоронним органом, який такі докази може збирати. Зараз налагоджена взаємодія з правоохоронцями – БЕБ (Бюро економічної безпеки), СБУ, НАБУ, НАЗК. Вони надаватимуть нам докази і ми з цими доказами будемо йти в суд.

Насправді, це велкий, складний, важкий механізм. І на відміну від тих же золотовалютних резервів, тут економічний ефект буде відкладений у часі – як з огляду на природу російських активів, так і з огляду на обережну процедуру їх вилучення, щоби власники таких активів потім не могли звертатися в ЄСПЛ чи в арбітражі для компенсації вартості активів», - зазначив Денис Малюська.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій. 

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Олена Кунець
    Олена Кунець
    суддя Сумського окружного адміністративного суду
  • Юлія Бойченко
    Юлія Бойченко
    суддя Запорізького окружного адміністративного суду