ВП ВС розглянула скаргу екссудді на рішення ВРП і знов підкреслила, що  використання образливих та принизливих висловлювань є неприпустимим

Велика Палата Верховного Суду 11 серпня 2022 року розглянула апеляційну скаргу екссудді Зачепилівського районного суду Харківської області Дмитра Огієнка на рішення КАС ВС від 3 лютого 2022 року у справі № 9901/550/19 за позовом до Вищої ради правосуддя. Позивач просив визнати протиправним і скасувати рішення ВРП про звільнення його з посади судді та поновити його на роботі.

КАС ВС в задоволенні позову відмовив.

3 серпня 2022 року екссуддя подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу.

Однак ВП ВС не прийняла її до розгляду з огляду на таке.

Перевіряючи зміст апеляційної скарги, Велика Палата Верховного Суду установила, що скаржник використав образливі та принизливі висловлювання на адресу членів ВРП та колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, які не відповідають стилю спілкування у діловому мовленні, що використовується в офіційному спілкуванні (між установами, окремою особою і установою, між посадовими особами тощо) (як зазначають судді ВП ВС в окремій думці, йдеться про вислів «Ну, хіба не тварі?» стосовно членів ВРП та «ківали» стосовно трьох членів колегії КАС ВС).

За правилами ч. 3 статті 45 КАС України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Велика Палата ВС у постанові від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19 дійшла висновку, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України.

У постанові від 7 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21 ВП ВС вказала на те, що у процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників (аналогічні висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (пункт 22), від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19, від 07 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19). Їхня наявність є достатньою для того, щоби суд відразу застосував наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України.

Аналогічно Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. mutatis mutandis ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).

Отже, ВП ВС констатує, що використання образливих, принизливих висловлювань є неприпустимим при оформленні апеляційної скарги.

Образливі висловлювання свідчать про зловживання скаржником процесуальними правами, а відтак його апеляційна скарга підлягає поверненню.

Разом з тим ВП ВС роз`яснила, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Деякі судді ВП ВС висловили з цього приводу окрему думку, зауваживши, що «суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників. Їхня наявність є достатньою для того, щоби суд відразу застосував наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України».

На їх думку, відповідно до частини четвертої статті 45 КАС України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Отже, частина суддів ВП ВС вважає, що Велика Палата Верховного Суду повинна була застосувати до скаржника заходи процесуального примусу як необхідний наслідок визнання зловживанням процесуальними правами подання ним апеляційної скарги з образливими висловлюваннями на адресу учасника справи та суду.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.