ВАКС задовольнив самовідвід судді у справі «Ротердам+»

Вищий антикорупційний суд  задовольнив заяву судді Володимира Воронька про самовідвід у справі «Ротердам+». Відповідне рішення було ухвалене під час підготовчого засідання зазначеної справи.

«Відвести суддю Вищого антикорупційного суду Володимира Воронька від розгляду справи», - оголосив рішення головуючий суддя Тимур Хамзін.

Крім цього було вирішено передати справу на повторний автоматизований розподіл для визначення нового складу колегії суддів.

На початку судового засідання адвокати обвинувачених заявили низку відводів суддям-учасникам колегії Наталії Мовчан та Володимиру Вороньку, оскільки ті, зокрема брали участь у розгляді проваджень, які пов’язані з нинішньою справою. Крім того з’ясувалося, що чоловік судді-учасника колегії Наталії Мовчан працював у підрозділі НЕК «Укренерго» в період події, які є предметом розгляду справи. На думку захисників це впливає є конфліктом інтересів, оскільки НКРЕКП екс-члени якої є обвинуваченими впливає на діяльність НЕК «Укренерго».

Після заслуховування відводів про самовідвід заявив суддя-учасник колегії Володимир Воронько. Цю заяву суд задовольнив. У відводі другого судді було відмовлено

САП скерувала до суду перший епізод справи про формулу «Роттердам+». У ній, за версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.

Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.

Автор Ярослав Конощук

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.