У Раді суддів України запропонували нову Концепцію розвитку комунікаційної політики судової влади, ДОКУМЕНТ

14:28, 5 травня 2023
Особливості нової Концепції розвитку комунікаційної політики судової влади полягатимуть не тільки у вдосконаленні організаційних питань, а й в якісно новому рівні подачі інформації, більш широкому залученні до комунікації суддів-речників та голів судів.
У Раді суддів України запропонували нову Концепцію розвитку комунікаційної політики судової влади, ДОКУМЕНТ
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

На засіданні Ради суддів України 4 травня 2023 року рішенням №18 було схвалено проект Концепції розвитку комунікаційної політики судової влади.

Оновлення комунікаційної політики пов'язано з викликами сьогодення (війна, відсутність фінансування, плинність кадрів та нестача суддів у судах) і з необхідністю активної присутності судової влади в медіапросторі.

Основні завдання інформаційної політики залишаються незмінними, а це – гармонізація відносин судової влади та суспільства, забезпечення оперативного та об’єктивного висвітлення у медіа та на офіційному вебпорталі «Судова влада України» діяльності судової влади, забезпечення дотримання судами відкритості та прозорості розгляду справ, демократичних стандартів комунікації зі ЗМІ, громадськістю, а також координація діяльності пресслужб та прессекретарів судів, надання їм організаційної та методичної допомоги тощо.

Також з початком війни судова влада отримала широкий пласт нових справ, що пов'язані з агресією ворога та воєнними злочинами, а також справи про злочини проти національної безпеки, на висвітлення яких є значний суспільний та міжнародний запит.

«Дійсно, ми в Комітеті з питань співпраці з ЗМІ, державними та недержавними органами та організаціями, досить довго працювали над нею. Вона є досить дискусійною. Тому, на сьогодні, той документ, який вам усім розіслано з певними слайдами, це лише «широкі мазки», так би мовити, того, як би могла працювати комунікаційна політика судової гілки влади», - зазначив голова Ради суддів України Богдан Моніч, представляючи проект концепції.

«Попередньо ми проговорювали її й з Верховним Судом, з Вищою радою правосуддя, і є загальне бачення, що це питання, над яким питанням потрібно працювати. Пропоную схвалити саме проект цієї Концепції, надіслати його до апеляційних судів, щоб вони обговорили його у своїх округах, в органи й установи суддівського врядування з тим, щоб  ми отримати зворотну відповідь», зазначив він.

З його слів, особливості проекту Концепції полягатимуть не тільки у вдосконаленні організаційних питань, а й в якісно новому рівні подачі інформації, більш широкому залученні до комунікації суддів-речників та голів судів, особливо це стосується голів трискладових суддів.

Богдан Моніч також звернув увагу члені Ради, що з огляду на специфічні завдання та компетенції різних органів судової гілки влади України, єдиний центр комунікації може не завжди бути виправданим та ефективним.

Кожна інституція має впроваджувати комунікаційну політику на своєму рівні, забезпечуючи відкритість та доступність інформації для громадян та інших зацікавлених сторін. Органи та установи судової влади, такі як ВРП, ВККСУ, РСУ, ДСА, НШСУ та ССО мають відповідати за комунікацію у своїй сфері діяльності, надаючи інформацію про свої рішення, заходи та діяльність. Це допомагає забезпечити прозорість роботи цих органів та підвищує довіру до судової системи.

У випадках, коли певні питання стосуються судової гілки влади в цілому, координація комунікаційних зусиль між різними органами може бути необхідною для забезпечення одностайної позиції та ефективної комунікації з громадськістю та ЗМІ.

Основна ж комунікація, яка стосується щоденної роботи судів, має відбуватися на рівні конкретних судових інстанцій, які розглядають справи. Це включає інформацію про розглянуті справи, прийняті рішення та інші аспекти судового процесу. Такий підхід до комунікації сприятиме забезпеченню доступу до інформації про судові рішення та прозорості судової системи для громадян та інших зацікавлених сторін.

«Зрештою, зараз пропонується до схвалення документ, який має пройти широке обговорення не тільки в судовій владі, а й у стейкхолдерів. Ми маємо врешті-решт запропонувати таку модель комунікаційної політики судової влади, яка б дозволила не тільки відповідально організувати роботу структур в областях, а й закрити питання неналежної присутності судової влади в українському інформаційному просторі», - підсумував Богдан Моніч.

Отже, РСУ вирішила схвалити проект Концепції, надіслати його в апеляційні суди (для обговорення в межах апеляційних округів), у Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів, Верховний Суд, Вищий антикорупційний суд, Державну судову адміністрацію, Службу судової охорони, Національну школу суддів України для обговорення та надання пропозицій. Даним органам запропоновано делегувати своїх представників до групи.

Крім того, утворено робочу групу з доопрацювання Концепції розвитку комунікаційної політики судової влади, до якої увійшли від Ради суддів України: Богдан Моніч, Валерія Чорна, Андрій Потапенко.

Нижче наводимо візуалізацію проекту Концепції.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Євген Чаку
    Євген Чаку
    суддя Шостого апеляційного адміністративного суду
  • Руслан Сидорович
    Руслан Сидорович
    член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України