МЗС розпочало процедуру формування Дорадчої групи експертів для відбору суддів КСУ

У середині жовтня 2023 року буде оприлюднено звіт Єврокомісії з пакетом розширення. І в грудні Україна очікує рішення Європейської Ради стосовно цього пакету розширення саме про старт переговорів. Про це повідомив директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков.

«Фактично залишилося два тижні, щоб виконати наші задачі», зазначив він.

За його словами, вже розпочалося формування Дорадчої групи експертів, що будуть відбирати майбутніх суддів Конституційного Суду України.

«Ми точно виконали рекомендацію стосовно запровадження конкурсного добору до Конституційного Суду України.

Розпочато процедуру формування Дорадчої групи експертів, яка буде грати вирішальну роль в процедурі добору суддів Конституційного Суду України. МЗС уже звернулося з відповідними листами до міжнародних організацій, щоб вони подали кандидатури до Дорадчої групи експертів», зазначив Олександр Ільков.

Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», Верховна Рада 27 липня прийняла в цілому закон про конкурсний відбір на посаду судді Конституційного Суду України (законопроект 9322). Відбір проводитиметься за участі Дорадчої групи експертів. Половину з цих експертів (троє з шести) складуть делеговані міжнародними організаціями та Венеційською комісією люди, які матимуть вирішальний голос при фільтрації кандидатів до КСУ.

Також, за словами Олександра Ількова, в Єврокомісії відреагували на питання прийняття парламентом закону про електронні декларації. 

«Стосовно виконання нашої антикорупційної рекомендації, будемо відверті, є певні проблеми.

Після прийняття відповідного рішення парламенту, та реакція, яка була в суспільстві, не залишиться поза увагою Європейської комісії, ми знаходимося з ними в процесі консультацій. Вони провели попередню оцінку цих законопроектів. І я думаю, що ті критичні зауваження, які були висловлені українським суспільством, з високою долею ймовірності будуть озвучені і Європейською комісією.

Це рішення має бути виправлено, і я думаю, парламент готовий до цього», додав він.

Також, за його словами, одна з вимог це прийняття закону стосовно політично значущих осіб.

Нагадаємо, що дискусії зараз точаться навколо «довічного» статусу РЕР, зокрема, народних депутатів, що означатиме для них пожиттєві обмеження та фінмоніторинг. 

Ще одна рекомендація стосується антиолігархічного законодавства. «Спочатку закон про олігархів отримав позитивні відгуки від Єврокомісії. Вслід за нами відповідні закони ухвалили Грузія та Молдова. Але потім з’явився висновок Венеційської комісії, яка вже запропонувала замість запровадження спеціального закону з індивідуалізованим підходом запровадити специфічні засоби в різних сферах», - зазначив Олександр Ільков. У тому числі, це специфічні засоби стосовно врегулювання питань лобіювання на законодавчому рівні, звітування політичних партії, прозорості АМКУ.

Слід нагадати, посол Євросоюзу Матті Маасікас нещодавно зауважив, що відновлення електронних декларацій посадовців та ухвалення закону з новим визначенням політично значущих осіб буде «лакмусовим папірцем», що демонструватиме «рішучість політичного класу, прагнення політиків справді боротися з корупцією».

Однак, при цьому Матті Маасікас зазначив, що «категоричної вимоги» стосовно публічності декларацій «немає».

«Ми розуміємо особливу ситуацію, ми розуміємо, що під час повномасштабної війни мають бути обмеження, і протягом усього цього процесу ми дуже відкрито обговорюємо з українськими партнерами, як знайти тут компроміс», зазначив він.

Разом з тим, після критики закону про електронне декларування за те, що він не передбачає миттєвого відкриття всіх декларацій посадовців, 12 вересня Президент Володимир Зеленський оголосив, що ветує цей закон.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.