Саме позивач має бути зацікавлений у тому, щоб організувати належне та своєчасне отримання кореспонденції від суду, - Велика Палата Верховного Суду

Позивач як особа, яка ініціювала судовий процес з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлений у тому, щоб організувати належне та своєчасне отримання кореспонденції від суду, а положення КАСУ не покладають на суд обов`язку встановлювати обсяг повноважень та особу того, хто поставив підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення щодо отримання такої кореспонденції, якщо її було доставлено за вказаною самим позивачем адресою для листування. На цьому наголосила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 вересня 2023 року по справі №9901/471/21.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано.

Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обставини справи

У листопаді 2021 року Товариство через свого адвоката подало до Касаційного адміністративного суду Верховного Суду як суду першої інстанції позов, у якому просило визнати протиправним Указ Президента про введення в дію рішення РНБО у частині санкцій до ПАТ. У позовній заяві вказало адресу для листування у м. Київ.

КАС ВС відкрив провадження та призначив справу до розгляду. Потім засідання відкладалися з різних причин.

19 травня 2022 року суд направив учасникам справи повістки про виклик у судове засідання на 7 червня 2022 року. До суду надійшли рекомендовані повідомлення  підприємства поштового зв`язку про вручення позивачу та його представнику судових повісток.

7 червня 2022 року адвокат направив суду заяву про відмову від представництва Товариства в цій адміністративній справі. У судове засідання 7 червня 2022 року інші представники не з`явились. Повідомлень від Товариства про причини неявки свого представника до суду не надходило.

Тому розгляд справи було відкладено. Судова повістка позивачу надіслана на вказану ним у позові адресу для листування, оскільки повідомлень про зміну такої адреси до суду не надходило. До суду надійшло рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки.

У судове засідання 28 червня 2022 року представник Товариства не з`явився. Ухвалою від 28 червня 2022 року КАС ВС позов Товариства залишив без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 КАСУ, посилаючись на неприбуття представника позивача в судове засідання повторно, неповідомлення позивача про причини неприбуття його представника до суду повторно, неподання заяви про розгляд справи за його відсутності та неможливість розгляду справи у зв`язку з неявкою представника позивача.

При цьому суд також зауважив, що за змістом договору про надання правової допомоги від 5 жовтня 2021 року, укладеного Товариством з Адвокатським об`єднанням, відмова адвоката від представництва позивача не впливає на його дію, відтак надати професійну правничу допомогу клієнту може інший адвокат, який представляє адвокатське об`єднання.

Суд першої інстанції вважав, що неявка представника позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.

Товариство не погодилося з висновками суду першої інстанції і через свого представника - адвоката 1 липня 2023 року оскаржило ухвалу про залишення позову без розгляду до Великої Палати Верховного Суду.

Скаржник обґрунтовує вимоги невідповідністю дійсним обставинам справи висновку суду щодо можливості надання Товариству правничої допомоги іншими адвокатами Адвокатського об`єднання, адже відповідний договір про надання правової допомоги це об`єднання розірвало в односторонньому порядку та повідомило про це позивача листом від 6 червня 2022 року. Після дострокового розірвання договору про надання правової допомоги зі згаданим адвокатським об`єднанням Товариство не володіло інформацією про стан розгляду справи.

Крім того, суд допустив порушення положень частини восьмої статті 126 та частини першої статті 131 КАС внаслідок направлення судової повістки Товариству не за відомим суду місцезнаходженням цієї особи (проспект Кеннеді, Бізнес-центр «Кеннеді», Нікосія, Кіпр), а на адресу колишніх представників позивача, які вже не мали права отримувати кореспонденцію від його імені. Це призвело до безпідставного залишення позовної заяви без розгляду, оскільки суд не використав усіх передбачених КАС процесуальних засобів щодо належного повідомлення позивача про час, місце та дату судового засідання.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС, можливе за наявності сукупності таких умов:

а) належного повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявки позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливості розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутності вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини третьої статті 124 КАС судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;

2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Як унормовано статтею 129 КАС, за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.

Учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. У такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.

Якщо протягом дня, наступного за днем надсилання тексту повістки, підтвердження від учасника судового процесу не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і підтверджує належне повідомлення учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. У такому випадку повістка вважається врученою з моменту складання секретарем судового засідання відповідної довідки.

Положення частин другої та третьої цієї статті не застосовуються, якщо направлення повістки здійснюється судом з використанням засобів мобільного зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. У такому випадку повістка вважається врученою з моменту її доставки учаснику судового процесу.

Приписи статті 131 КАС встановлюють обов`язок повідомити про зміну адреси та причини неприбуття в судове засідання.

Учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі зміни адреси електронної пошти, номера факсу, телефаксу, телефону, які учасник судового процесу повідомив суду.

У цій справі представник Товариства не з`явився в судове засідання 7 та 28 червня 2022 року, хоча, і це підтверджується матеріалами справи, зокрема згаданими вище повідомленнями про вручення поштових відправлень, судові повістки були направлені Товариству та вручені за довіреністю за адресою, визначеною в позові як адреса для листування з позивачем.

Адвокат Товариства стверджує, що суд першої інстанції не встановив особу, яка отримала адресовані позивачу повістки, та не перевірив наявності в неї повноважень на отримання поштової кореспонденції, натомість така особа не перебувала із цим Товариством у жодних правовідносинах, а отже, його не було належним чином повідомлено про судові засідання.

Велика Палата Верховного Суду ці доводи відхиляє та зауважує, що саме позивач як особа, яка ініціювала судовий процес з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлений у тому, щоб організувати належне та своєчасне отримання кореспонденції від суду, а положення КАС не покладають на суд обов`язку встановлювати обсяг повноважень та особу того, хто поставив підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення щодо отримання такої кореспонденції, якщо її було доставлено за вказаною самим позивачем адресою для листування.

Ураховуючи наведене, можна дійти висновку, що суд першої інстанції вжив заходів з використанням передбачених нормами КАС процесуальних засобів щодо належного повідомлення позивача про час, місце та дату судового засідання.

Суд слушно зауважив, що, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Разом з тим представник Товариства не з`явився в судове засідання 28 червня 2022 року, про причини неявки суд не повідомив. Не повідомило Товариство і про зміну адреси для листування з ним, від нього до суду не надходило заяви про поважність причин, з яких його представник не може з`явитися в судові засідання, клопотань про відкладення розгляду справи, так само як і заяв про розгляд справи за його відсутності також не надіслано.

Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність умов, за яких позовна заява Товариства підлягала залишенню без розгляду. Доводи, наведені в апеляційній скарзі, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.