Грабіж чи шахрайство: Верховний Суд розмежував характер дій особи, спрямованих на заволодіння чужим майном, після викриття потерпілим

Дії особи, спрямовані на заволодіння чужим майном, які були розпочаті нею як шахрайські, після викриття потерпілим, який усвідомлював протиправність вчинюваних щодо нього дій та намагався повернути свій мобільний телефон, мають кваліфікуватися як грабіж, а не як шахрайство. Про це зазначив Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у постанові від 5 вересня 2023 у справі № 679/316/21.  

Обставини справи

Органом досудового розслідування дії чоловіка, який під приводом здійснення телефонного дзвінка отримав від потерпілої телефон, але, не реагуючи на вимогу потерпілої, не повернув телефон власниці, а заволодів ним, заподіявши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1792,67 грн, було кваліфіковано за ч. 2 ст. 186 КК.

Позиції судів

Місцевий суд перекваліфікував дії обвинуваченого з ч. 2 ст. 186 на ч. 2 ст. 190 КК, пославшись на ту обставину, що потерпіла добровільно передала обвинуваченому на його прохання мобільний телефон, який, зловживаючи її довірою, привласнив його, що є обов’язковою ознакою шахрайства.

В момент добровільного передання обвинуваченому телефона, потерпіла не усвідомлювала протиправний характер дій обвинуваченого та розраховувала на те, що він добровільно поверне його.

Апеляційний суд скасував цей вирок у частині перекваліфікації дій засудженого місцевим судом з ч. 2 ст. 186 на ч. 2 ст. 190 КК та ухвалив свій вирок, яким засудив особу за ч. 2 ст. 186 КК. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що злочин, вчинений обвинуваченим дійсно був розпочатий як шахрайство, оскільки потерпіла добровільно передала йому свій мобільний телефон внаслідок зловживання її довірою з боку обвинуваченого. Однак таке зловживання було викрито потерпілою до того моменту, коли обвинувачений зміг залишити місце вчинення злочину, де він ще не мав реальної можливості розпорядитися майном, яке вона йому передала.

При цьому, обвинувачений після того, як його зловживання довірою було викрито, але до того, як злочин, передбачений ст. 190 КК, було закінчено, продовжив здійснювати дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, і ці дії полягали саме у відкритому викраденні чужого майна, факт якого усвідомлював як сам обвинувачений, так і потерпіла. На думку апеляційного суду, за таких обставин, дії, спрямовані на заволодіння майном, які було розпочато обвинуваченим як шахрайські, після викриття їх потерпілою та її намагання повернути свій мобільний телефон, на що обвинувачений не реагував, переросли у відкрите викрадення чужого майна.

Позиція ККС

Верховний Суд залишив без зміни вирок апеляційного суду. ККС погоджується з доводами апеляційного суду та вважає правильним кваліфікацію дій засудженого за ч. 2 ст. 186 КК. Колегія суддів вважає, що потерпіла усвідомлювала, що обвинувачений заволодів її мобільним телефоном шляхом зловживання довірою. При цьому обвинувачений після того, як зловживання довірою було викрито, але до того, як кримінальне правопорушення, передбачене ст. 190 КК, було закінчено, продовжив заволодіння чужим майном, і ці дії полягали у відкритому викраденні чужого майна, факт якого усвідомлював як сам обвинувачений, так і потерпіла, що свідчить про те, що мав місце грабіж, а не шахрайство. ККС погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що дії особи, спрямовані на заволодіння чужим майном, які були розпочаті нею як шахрайські, після викриття їх потерпілою, яка усвідомлювала протиправність вчинюваних щодо неї дій та намагалась повернути свій мобільний телефон, мають кваліфікуватися саме як відкрите викрадення чужого майна.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.