Постійне фрагментарне реформування судової влади шкодить суспільній довірі. На це вказала Венеційська комісія у висновку стосовно законопроектів про застосування дисциплінарних процедур до суддів та перевірки декларацій доброчесності на пленарному засіданні 9-10 жовтня 2025 року. Йдеться про законопроекти 13137 та 13137-1 щодо вдосконалення дисциплінарних процедур, а також законопроект 13165-2 щодо вдосконалення декларацій доброчесності суддів та сімейних зв’язків.
Так, у загальних зауваженнях стосовно «судових реформ та необхідності стабільної судової системи» Венеційська комісія зазначає, що, як і у попередніх випадках, «шкодує, що немає цілісного підходу до реформи судової влади в Україні».
«Судова система України піддавалася численним змінам протягом останніх років, часто в результаті безлічі законопроектів, що стосуються конкретних аспектів, часто поспішно, що призводить до фрагментованого підходу.
Зрозуміло, що ефективна система суддівської дисципліни сприяє довірі громадськості до здійснення правосуддя. З огляду на низьку довіру до судової влади, це питання заслуговує на пріоритетну увагу, і Венеційська комісія та Генеральний директорат з прав людини та верховенства права Ради Європи (DGI) вітають зусилля українського законодавця щодо вдосконалення системи.
Тим не менш, Комісія та DGI повторюють, що безперервний потік законопроектів, що реформують судову владу, може бути шкідливим для суспільної довіри до судової влади як незалежної та неупередженої інституції. Принцип стабільності та послідовності закону, як основний елемент верховенства права, вимагає стабільності в судовій системі», зазначено у висновку.
Хоча судові реформи в Україні вважалися необхідними для підвищення суспільної довіри до судової системи, постійна інституційна нестабільність, коли реформи слідують за змінами політичної влади, також може бути шкідливою для суспільної довіри до судової влади як незалежної та неупередженої інституції, підкреслює Венеційська комісія.
У цьому зв’язку, під час онлайн-зустрічей доповідачам було повідомлено, що впровадження деяких судових реформ, проведених протягом останніх років, є досі незавершеним, включаючи ті, що стосуються дисциплінарних процедур. У цій ситуації необхідно надати переконливі обґрунтування для ще однієї реформи.
Крім того, реформи фундаментальних державних інституцій, таких як судова влада, повинні здійснюватися лише після належного аналізу поточної ситуації та можливого впливу нового законодавства, які демонструють необхідність запропонованих змін.
Необхідно здійснювати законодавчу діяльність з комплексним та послідовним підходом при внесенні подальших змін до нормативної бази, що регулює судову владу, на основі належного аналізу ситуації та з повагою до необхідності прозорого та інклюзивного діалогу з усіма зацікавленими сторонами при зміні правової бази. Ці передумови однаково застосовні до законопроекту, який виходить від парламентської групи.
Хоча Венеційська Комісія та DGI визнають необхідність вдосконалення положень щодо дисциплінарних процедур проти суддів та щодо їхніх декларацій доброчесності та сімейних зв’язків, вони шкодують, що ці поправки не приймаються як частина більшого, більш цілісного підходу.
За допомогою розглянутих законодавчих ініціатив Україна намагається виконати зобов’язання та умови, про які вона домовилася з ЄС. Однак Венеційська Комісія та DGI хотіли б повторити, що ця законодавча ініціатива може бути успішною, лише якщо різні зацікавлені сторони ефективно залучені до підготовки законодавчої ініціативи та якщо належне обґрунтування запропонованих поправок надано в пояснювальній записці до законодавчої ініціативи.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» публікувала рекомендації Венеційської комісії, які викладені у вказаному висновку.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.