Власник автомобіля повинен нести ризик обрання контрагента, який може своєю недобросовісною поведінкою позбавити його права на витребування своєї речі

11:45, 12 лютого 2024
У такому разі власник може захистити своє право шляхом звернення з позовом про відшкодування збитків до особи, якій він передав річ у користування і володіння, оскільки спірне майно вибуло з його власності з його волі, а тому правовий механізм, передбачений статтею 388 ЦК України, застосуванню до спірних правовідносин не підлягає.
Власник автомобіля повинен нести ризик обрання контрагента, який може своєю недобросовісною поведінкою позбавити його права на витребування своєї речі
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Передання власником у користування іншій особі транспортного засобу не вважається вибуттям транспортного засобу з володіння власника (особи, якій він передав майно в користування) поза його волею в розумінні положень пункту 3 частини першої статті 388 ЦК.

Власник речі (у цьому випадку – автомобіля) повинен нести ризик обрання контрагента, який може своєю недобросовісною поведінкою позбавити його права на витребування своєї речі. У такому разі власник може захистити своє право шляхом звернення з позовом про відшкодування збитків до особи, якій він передав річ у користування і володіння, оскільки спірне майно вибуло з його власності з його волі, а тому правовий механізм, передбачений статтею 388 ЦК України, застосуванню до спірних правовідносин не підлягає. Про це Верховний Суд зазначив у постанові від 11 грудня 2023 року у справі 752/5281/20. 

Обставини справи

11 грудня 2023 року Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду розглянув справу про визнання дій незаконними, визнання правочинів недійсними та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Суди встановили, що А. на підставі усної домовленості передав Б. у користування належний йому транспортний засіб, ключі відавтомобіля та свідоцтво про його державну реєстрацію. Автомобіль Б. не повернув.

У подальшому спірний транспортний засіб на підставі довіреностей, виданих від імені позивача, відчужено за договором купівлі-продажу. Останнім набувачем став В.

У березні 2020 року А. звернувся до суду з відповідним позовом.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково. Визнано недійсними довіреності та договір купівлі-продажу транспортного засобу. Витребувано автомобіль на користь позивача.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції в частині стягнення судового збору змінено. В іншій частині рішення районного суду залишено без змін.

Позиція Верховного Суду

Постановою Верховного Суду рішення районного суду та постанову апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог про витребування майна із чужого незаконного володіння скасовано. Ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено з огляду на таке.

Виникнення права на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з володіння. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Передання власником в користування іншій особі транспортного засобу не вважається вибуттям транспортного засобу з володіння власника (особи, якій він передав майно у користування) поза його волею в розумінні положень пункту 3 частини першої статті 388 ЦК.

Власник речі (у цьому випадку автомобіля) повинен нести ризик обрання контрагента, який може своєю недобросовісною поведінкою позбавити його права на витребування своєї речі. У такому разі власник може захистити своє право шляхом звернення з позовом про відшкодування збитків до особи, якій він передав річ у користування і володіння, оскільки спірне майно вибуло з його власності з його волі, а тому правовий механізм, передбачений статтею 388 ЦК України, застосуванню до спірних правовідносин не підлягає.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду відступив від висновку щодо застосування положень статті 388 ЦК України, викладеного у постанові Верховного Суду ускладі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року у справі 243/2282/20.

З огляду на встановлені судами в цій справі обставини щодо добровільного передання позивачем належного йому автомобіля разом із ключами та свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу на підставі усної домовленості, а також з урахуванням особливостей правового режиму транспортного засобу як рухомого майна, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що спірний автомобіль вибув із володіння А. з його волі, а тому не підлягає витребуванню у добросовісного набувача.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2023 року у справі 607/8879/21 (провадження 61-7375сво22).

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Нестандартний підхід до поділу майна та отримання аліментів при розлученні – прямий ефір
Telegram канал Sud.ua
Нестандартний підхід до поділу майна та отримання аліментів при розлученні – прямий ефір
Головне про суд