Якщо викривач мав судимості і співпрацював з органами розслідування в інших кримінальних провадженнях, це ще не свідчить про наявність провокації – Верховний Суд

18:00, 9 березня 2024
Наявність у особи судимостей, а також її співпраця з органами розслідування в інших кримінальних провадженнях, самі по собі не свідчать про наявність провокації – Верховний Суд.
Якщо викривач мав судимості і співпрацював з органами розслідування в інших кримінальних провадженнях, це ще не свідчить про наявність провокації – Верховний Суд
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Наявність у особи судимостей, а також співпраця з органами розслідування в інших кримінальних провадженнях, самі по собі не свідчать про наявність провокації.

НСРД, у тому числі, контроль за вчиненням злочину, можуть проводитися і штатними працівниками правоохоронного органу, тому багаторазова участь у таких операціях не може свідчити про наявність провокації. Про це зазначила колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 30 січня 2024 року по справі №725/1375/1.

Жодна з обставин сама по собі не може бути визначальною для висновку про наявність або відсутність провокації, адже лише оцінивши всі фактичні і юридичні аспекти події в сукупності суди можуть зробити висновок про те, чи була поведінка агентів такою, що спонукала особу до дій, які та не вчинила б без їх втручання, і якщо НСРД розпочалися після отримання правоохоронними органами інформації, яка давала підстави вважати, що готується злочин, то факт того, що свідок не звертався із заявою до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення, а був залучений до проведення НСРД, не має вирішального значення для висновку про наявність чи відсутність провокації.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій

Місцевий суд визнав невинуватою та виправдав особу за ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 263 КК у зв'язку з відсутністю в її діях складу інкримінованих їй злочинів. Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок.

У касаційній скарзі прокурор стверджує, що суди дійшли необґрунтованого висновку про здійснення провокативних дій стосовно обвинуваченого.

Позиція ККС ВС

Верховний Суд скасував ухвалу суду апеляційної інстанції і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції. ККС вказав, що вважає висновки судів попередніх інстанцій про провокацію злочину необґрунтованими з огляду на таке.

Підбурювання з боку правоохоронних органів має місце тоді, коли відповідні працівники цих органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб'єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений.

Суд першої інстанції дійшов висновку про провокацію злочину на підставі того, що оперативний підрозділ, без наявності будь-якої інформації, викладеної в своїх рапортах, з моменту реєстрації кримінального провадження розпочав провокативні дії, залучивши до їх проведення свідка як суб’єкта проведення НСРД, з метою спонукати підозрюваного та інших працівників ГУ НП вчинити явно незаконні дії.

Крім цього, зазначивши, що сам факт неподання заяви свідком до органу, правомочним на її прийняття, підтверджує факт провокації.

Як вбачається з матеріалів справи, НСРД розпочалися після отримання правоохоронними органами інформації, яка давала підстави вважати, що готується злочин. Сам по собі той факт, що свідок не звертався з заявою до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення, а був залучений до проведення НСРД не має вирішального значення для висновку про наявність чи відсутність провокації.

Наявність у нього судимостей, а також його співпраця з органами розслідування в інших кримінальних провадженнях, також самі по собі не свідчать про наявність провокації. НСРД, у тому числі, контроль за вчиненням злочину, можуть проводитися і штатними працівниками правоохоронного органу, тому багаторазова участь у таких операціях не може свідчити про наявність провокації.

ККС зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали детальне обґрунтування, з посиланням на докази, своєму висновку про наявність ознак провокації в поведінці суб’єкта проведення НСРД, зокрема, наявність вирішального впливу з його боку на вчинення обвинуваченим інкримінованого злочину. Суди не навели аргументи, чому діалоги, які демонструють діловий підхід з боку обвинуваченого до отримання неправомірної вигоди, свідчать про підбурювання з боку суб’єкта проведення НСРД і про те, що він своєю поведінкою спровокував обвинуваченого.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Нестандартний підхід до поділу майна та отримання аліментів при розлученні – прямий ефір
Telegram канал Sud.ua
Нестандартний підхід до поділу майна та отримання аліментів при розлученні – прямий ефір
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Інна Вітюк
    Інна Вітюк
    суддя Хмельницького апеляційного суду
  • Тетяна Левченко
    Тетяна Левченко
    суддя Сумського апеляційного суду
  • Олексій Огурцов
    Олексій Огурцов
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва
  • Андрій Федорчук
    Андрій Федорчук
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва
  • Наталія Шевченко
    Наталія Шевченко
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва