Верховній Раді пропонують розширити перелік керівників органів дізнання

У парламенті зареєстровано законопроект про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення дізнання та судового розгляду кримінальних проступків 11365. Автором виступає народний депутат, член Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Максим Павлюк.

Як зазначає автор, з 1 липня 2020 року в Україні відповідно до положень законів від

22 листопада 2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617-VIII та від 17 червня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №720-IX, запроваджено інститут досудового розслідування кримінальних проступків (дізнання).

Проте, під час практичного застосування положень вказаних законодавчих актів, виявлено ряд проблемних питань, які не були вирішені при ухваленні вищевказаних Законів і вирішення яких можливе шляхом внесення змін до відповідних норм КПК.

Так, зокрема, в органах Національної поліції, підрозділи дізнання яких розслідують найбільше кримінальних проступків, організаційно-штатна структура передбачає, серед інших, посаду заступника начальника підрозділу дізнання. Проте, на відміну від керівника підрозділу (керівника органу дізнання) та дізнавача, процесуальні повноваження яких визначені, процесуальної ролі заступника керівника підрозділу дізнання, не визначено.

Також, чинними нормами КПК не передбачено можливість проведення досудового розслідування групою дізнавачів, а також право на здійснення дізнання керівником органу дізнання, користуючись при цьому повноваженнями дізнавача.

Потребує удосконалення питання строків досудового розслідування кримінальних проступків з дня повідомлення особі про підозру, оскільки на практиці такого строку закінчення дізнання як 72 години, особливо з огляду на запроваджений в Україні правовий режим військового стану, об’єктивно недостатньо, а продовження строків до 20 днів або до одного місяця можливе лише при настанні певних законодавчо визначених умов.

Незважаючи на положення статті 300 КПК, якими визначено, що під час досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється виконувати всі слідчі (розшукові) дії, окремі прокурори та судді не підтримують проекти клопотань дізнавачів про їх проведення, мотивуючи своє рішення тим, що відповідні статті кримінального процесуального закону не передбачають можливість звернення до суду з такими клопотаннями дізнавача, а лише слідчого та прокурора.

Також чинні процесуальні норми, що визначають підстави затримання особи, підозрюваної в учиненні кримінального проступку, мають у своїй правовій конструкції відсильні норми до статті КПК, якою визначається порядок затримання особи за підозрою в учиненні злочину. Відповідно, має місце конкуренція цих правових норм, що ускладнює практичне застосування такого процесуального заходу як тимчасове затримання особи, підозрюваної в учиненні кримінального проступку.

Внесення процесуальних змін потребують норми щодо особливостей закінчення дізнання.

Потребує вдосконалення порядок судового провадження щодо кримінальних проступків, у яких обвинувачена особа не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за її відсутності.

Отже, пропонується внести зміни до КПК відповідно до яких:

• змінами до п. 7-1 частини 1 статті 3 розширити перелік керівників органів дізнання доповнивши його посадами заступників начальників підрозділів дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу Бюро економічної безпеки України, органу Державного бюро розслідувань та Національного антикорупційного бюро;
• у статті 38 передбачається можливість проведення досудового розслідування групою дізнавачів;
• доповненнями у статті 39-1 керівник органу дізнання уповноважується визначати старшого групи дізнавачів, набуває права здійснювати дізнання, користуючись при цьому повноваженнями дізнавача, та наділяється обов’язком виконувати вказівки прокурора, у випадку особистого проведення дізнання;
• змінами до статті 40-1 дізнавач набуває обов’язку виконувати вказівки, у тому числі керівника органу дізнання, які не суперечать вказівкам прокурора, надані письмово;
• змінами до статті 219 передбачається внесення змін до строків дізнання, а саме, що з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку дізнання повинно бути закінчене протягом одного місяця. Вказаний строк може бути продовжений, але загалом не перевищувати два місяці;
• ч. 1 статті 298-2 КПК пропонується викласти у новій редакції без відсильних норм права та уточнити підстави затримання особи, а саме:
• особу застали під час вчинення кримінального проступку або безпосередньо після вчинення кримінального проступку;
• очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа вчинила кримінальний проступок.
• Особу також можу бути затримано, якщо така особа, яка вчинила кримінальний проступок ухиляється від органів досудового розслідування чи суду;
• викласти частини 1 та 2 статтю 301 КПК в новій редакції де передбачити, що визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або звільнення від кримінальної відповідальності, дізнавач з урахуванням положень статей 291, 292 КПК складає обвинувальний акт або клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та направляє його разом з усіма зібраними матеріалами прокурору.

Прокурор зобов’язаний не пізніше трьох днів після отримання обвинувального акта або клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та матеріалів дізнання, здійснити одну із зазначених дій:

1) затвердити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або скласти новий обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

2) повернути дізнавачу кримінальне провадження з письмовими вказівками про проведення процесуальних дій з одночасним продовженням, за необхідності, строку дізнання, в межах строків досудового розслідування, передбачених пунктом 1 частини третьої статті 219 КПК;

3) прийняти рішення про закриття кримінального провадження із внесенням відомостей про скасування повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку;

4) у разі наявності ознак злочину направити кримінальне провадження для проведення досудового слідства;

• доповнити відповідні положення статей КПК, які регламентують проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій після слова «слідчий» словом «дізнавач»;
• викласти статтю 381 КПК в новій редакції у якій передбачити, що суд, отримавши обвинувальний акт, у 5-денний строк призначає підготовче судове засідання, у якому має право перевірити факт надання обвинуваченим згоди щодо розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за його відсутності.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.