Верховний Суд розглянув справу проти каналу HBO, який у серіалі «Чорнобиль» без дозволу використав імена та історію ліквідатора аварії на ЧАЕС Василя Ігнатенка

Дружина загиблого пожежника – ліквідатора аварії на ЧАЕС Людмила Ігнатенко, яка стала прообразом головної героїні в серіалі від HBO «Чорнобиль», в свій час заявила, що не давала каналу дозволу розповідати її історію.

У квітні 2020 року Людмила Ігнатенко подала проти HBO позов, у якому вказала, що телекомпанія не просила дозволу на використання її імені та імені її чоловіка в серіалі.

Верховний Суд 29 травня 2024 року ухвалив рішення в цій справі №752/7647/20 і висловив позицію, що використання імені фізичної особи без її дозволу у творі, який висвітлює не лише об’єктивні події, а й включає в себе домисел авторів, є неправомірним та може свідчити про порушення особистого немайнового права такої особи на використання власного імені. У такому випадку фізична особа має право вимагати зупинення порушення її прав і відшкодування моральної шкоди. Підставою для захисту такого порушеного права є сам факт використання імені фізичної особи незалежно від характеру поширеної при цьому інформації про особу.

Обставини справи

Отже, 29 травня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника Людмили Ігнатенко у справі за її позовом до Home Box Office, Inc. (HBO) (Хоум Бокс Офіс, Інк.), ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», ТОВ «Мегого», ТОВ «Діджитал Скрінз» про припинення порушення прав та відшкодування моральної шкоди.

Суди встановили, що у червні 2019 року на українському телеканалі «1+1», який належить ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», відбулася прем’єра серіалу «Чорнобиль» виробництва відповідача Home Box Office, Inc. (HBO).

Власником ексклюзивного телевізійного права на вказаний серіал на території України є ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1». Серіал також доступний для перегляду на території України на платформах «MEGOGO», власником якого є ТОВ «Мегого», та OLL.TV, власником якого є ТОВ «Діджитал Скрінз».

Зазначений серіал є твором художнього характеру, в якому висвітлюються події, пов’язані з аварією 26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) та усуненням її наслідків.

Людмила Ігнатенко та її загиблий чоловік Василь Ігнатенко зображені в якості персонажів (дійових осіб) серіалу з використанням їх імен.

Позивач зазначала, що ім’я фізичної особи може бути використане в будь-яких творах (крім творів документального характеру) лише за згодою фізичної особи-носія відповідного імені, а після її смерті – лише за згодою найближчих родичів у порядку черговості. Вона не надавала згоди на використання імені чоловіка, як персонажа серіалу.

Внаслідок виробництва та розповсюдження (демонстрування) на території України згаданого серіалу було порушено її особисте немайнове право на використання імені, а також імені її померлого чоловіка. Такими протиправними діями їй було завдано значних душевних страждань.

Що вирішили суди

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено у зв’язку з недоведеністю позовних вимог.

Апеляційний суд змінив мотиви відмови у задоволенні позову та зазначив, що факт використання у серіалі персонажів з іменами Людмили Ігнатенко та Василя Ігнатенко, які належать позивачу та її чоловікові, є доведеним та не спростованим відповідачами. Підтверджено також наявність епізодів, в яких задіяні персонажі та використано їх імена.

Разом з тим, відсутні підстави для задоволення вимог про видалення заявлених у позові сцен із серіалу, оскільки не встановлено неправомірного використання імені позивача та її чоловіка у серіалі. Крім того, серіал є аудіовізуальним фільмом, що віднесено до об’єктів інтелектуальної власності і цілісність такого об’єкта захищається відповідно до закону, зокрема частини першої статті 439 ЦК України.

У серіалі «Чорнобиль» була використана загальновідома інформація, яка неодноразово поширювалася, у тому числі позивачем.

Що вирішив Верховний Суд

Верховний Суд не погодився з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке. Використання імені фізичної особи в літературних та інших творах, крім творів документального характеру, як персонажа (дійової особи) допускається лише за її згодою, а після її смерті – за згодою її дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, – батьків, братів та сестер.

Використання імені фізичної особи з метою висвітлення її діяльності або діяльності організації, в якій вона працює чи навчається, що ґрунтується на відповідних документах (звіти, стенограми, протоколи, аудіо-, відеозаписи, архівні матеріали тощо), допускається без її згоди.

Законодавцем визначено виняток на використання імені фізичної особи без її згоди з тією метою, щоб не давати можливості відповідній особі цензурувати об’єктивні події, які дійсно відбулися і в яких вона безпосередньо брала участь, проте це стосується лише творів документального характеру.

Використання імені фізичної особи в творі, який висвітлює не лише об’єктивні події, а й включає в себе домисел авторів, може свідчити про порушення особистого немайнового права особи на використання власного імені.

Таким чином, використання імені будь-якої особи без її дозволу є неправомірним. У такому випадку фізична особа має право вимагати зупинення порушення її прав і відшкодування моральної шкоди.

Підставою для захисту порушеного права, передбаченого частиною другою статті 296 ЦК України, є сам факт використання імені незалежно від характеру поширеної при цьому інформації про особу.

Основним предметом доказування у цій справі є дослідження правомірності використання імені позивача та її загиблого чоловіка у спірному серіалі, який не є документальним. Апеляційний суд не звернув уваги на те, що спірний серіал, хоча і базується на реальних подіях, проте висвітлена у ньому історія не повністю відповідає дійсності, а частково є художнім домислом авторів, тому позивач вказувала на те, що серіал є твором художнього характеру.

Той факт, що серіал заснований на реальних подіях не спростовує неточності та неправдивості сцен, в яких показано позивача та її чоловіка, на що вони згоди не надавали. Серіал не є точним документальним відображенням життєвих та історичних подій.

Крім того, Людмила Ігнатенко не могла передати Home Box Office, Inc. (HBO) (Хоум Бокс Офіс, Інк.) права на використання імені позивача та її загиблого чоловіка, оскільки вона не укладала з нею будь-яких договорів на використання її імені та імені її загиблого чоловіка, тому у неї було відсутнє право на надання відповідної згоди на використання імен позивача та її загиблого чоловіка.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду, а справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.