Кабмін планує закласти у бюджет додатково 500 млрд грн видатків на оборону: на що підуть кошти та звідки їх візьмуть

Нещодавно голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа заявила про «діру» в 400-500 мільярдів грн в 2024 році. «Тут чекаємо на ініціативу Уряду» - зауважила вона.

Потім у Верховній Раді з’явився законопроект Кабміну 11417 про внесення змін до поточного бюджету, яким пропонується у 2024 року додатково збільшити видатки на оборону на 500 млрд грн, і одночасно законопроект 11416 про підвищення податків.

Отже, незважаючи на вже існуючу в 2024 році «діру» в бюджеті до 500 млрд грн, пропонується збільшити видатки на 500 млрд.

Раніше голова Комітету Верховної Ради з питань податкової політики Данило Гетманцев в інтерв’ю Укрінформу пояснював варіанти, які є «на столі».

«Перше джерело – це згадана детінізація. Вона відбувається, але її нинішніх темпів, вочевидь, недостатньо, щоб покрити дефіцит у 200 млрд грн, який дуже скромно, як на мене, визначив міністр фінансів. За моїми підрахунками, йдеться про суму у понад 2 рази більшу (тобто, 400 млрд грн, про які зазначала Роксолана Підласа – прим ред.).

«Надпоганий» шлях для пошуку ресурсу – це прискорена девальвація та емісія.

Ще одне погане рішення (на жаль, «хороших» фактично не залишилося) – це підвищення податків. Ми вже затвердили, рекомендувавши до другого читання, законопроєкт про підвищення до європейського рівня податків на паливо. Потенціал поступового підвищення акцизів у 2024-ому – 2,7 млрд гривень на місяць. На розгляді в комітеті також законопроєкт про підвищення податків на тютюн. Але це – не останні зміни. Очікуємо від Кабінету Міністрів пропозицій» - зазначив Данило Гетманцев.

Кабмін, зі свого боку, подав ці пропозиції – у вигляді зокрема підвищення військового збору для всіх громадян, які отримують зарплату – з 1,5% до 5%, а також для бізнесу.

Ще простіше ситуацію раніше пояснив голова Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха, говорячи про економічне бронювання. 

«Партнери дають лише зброю, а все інше – це український бізнес (тобто, зарплати військовим сплачуються не за рахунок донорів, а за рахунок податків з українських підприємців – прим ред.).

Так, можливо, для когось це досі несподіванка, але це роблять саме українські підприємці через сплачені ними податки.

Далі – проста математика, яка нікому не подобається і особливо нікого не цікавить, бо ж вона не про чин, не про обовʼязок, не про мораль і не про етику.

Менше працюючих підприємств в економіці - менше податків. Менше податків - менше забезпечення і так далі - аж до дуже неприємного фіналу, коли реальний вибір стоятиме між справедливістю і забезпеченістю.

В принципі, цей вибір вже стоїть.

Це вже відбувається, ми тільки повернулись зі сходу, нам хлопці і дівчата розклали по категоріям щомісячні витрати військовослужбовців на утримання самих себе. Це ті витрати, які мала б здійснювати держава.

Якщо б мала гроші.

Але грошей немає – кілька сотень мільярдів» - пояснив він.

Отже, проект змін до Державного бюджету пропонує збільшити видатки за окремими бюджетними програмами на 500,3 млрд грн (з них для сектору безпеки і оборони на 495,3 млрд грн).

Реалізація закону призведе до збільшення граничного обсягу дефіциту держбюджету на 2,8% та граничного обсягу державного боргу на 220 млрд грн.

«Одним із основних завдань на сьогодні є продовження співпраці з міжнародними партнерами та пошук джерел фінансування державного бюджету» - зазначає Кабмін.

Водночас, як вказує Уряд, значна частина пільгових кредитних ресурсів залучається від кредиторів для реалізації інвестиційних проектів. Проте, враховуючи воєнний стан, спроможність використання таких коштів обмежується низкою об’єктивних факторів, що призводить до зменшення обсягу спрямування кредитів на заходи з реалізації інвестиційних проектів та фактичного рівня їх освоєння. 

Так, у зв’язку з війною реалізація частини проектів призупинена через загрозу руйнування об’єктів та через відмову підрядних організацій виконувати контракти чи розробляти проектно-кошторисну документацію. Є факти розірвання контрактів, укладених в рамках інвестиційних проектів.

Така ситуація призводить до необхідності проведення повторних тендерних торгів та пошуку нових підрядників, що зазвичай  є довготривалою процедурою, а також необхідності реструктуризації проектів в частині переспрямування коштів на інші напрями, подовження останньої дати доступності кредитних коштів тощо.

Враховуючи зазначене, Закон «Про Державний бюджет України на 2024 рік» запропоновано доповнити новою статтею щодо надання можливості за рішенням Кабміну та за згодою з відповідним кредитором кредити, що залучаються для реалізації інвестиційних проектів, спрямовувати на фінансування загального фонду державного бюджету з подальшим передбаченням у наступних бюджетних періодах видатків (або спеціального фонду з відповідним джерелом покриття, або загального фонду державного бюджету) для завершення реалізації таких проектів та досягнення їх цілей.

З метою зарахування коштів, які надходять в рамках Угоди про фінансування між Україною та ЄС (Ukraine Facility), укладеної 8 липня 2024 року, запропоновано включити до Закону про Державний бюджет на 2024 рік положення щодо зарахування до загального фонду коштів, що надходять в рамках цієї Угоди.

Крім того, Закон про Держбюджет на 2024 рік доповнять новими пунктами щодо:

• спрямування частини залишку коштів, джерелом формування яких були надходження спецфонду держбюджету від внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг на потреби Головного управління розвідки Міністерства оборони;
• спрямування коштів у сумі 85 млн грн, що були перераховані шляхом поповнення статутного капіталу ДП «Україна туристична» у 2021 році, на потреби ГУР;
• спрямування залишку невикористаних коштів у сумі 150 млн грн, які надійшли на рахунки ДП «Український інститут інтелектуальної власності» від зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, на потреби ГУР.

«Зазначене дозволить врегулювати питання спрямування додаткових коштів для забезпечення виконання Головним управлінням розвідки Міністерства оборони покладених на нього завдань» - підкреслює Уряд.

Куди підуть кошти

Законопроектом запропоновано передбачити додаткові видатки на національну безпеку та оборону по загальному фонду в сумі 495,3 млрд (на оплату праці з нарахуваннями – 77,9 млрд грн, військову, спеціальну техніку та обладнання – 256,18 млрд грн, будівництво військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд – 40,42 млрд грн, інші видатки – 120,79 млрд грн), а саме для:

• Міноборони (разом з Держспецтрансслужбою) – 373,6 млрд грн, з них оплата праці з нарахуваннями – 40,28 млрд грн, забезпечення технікою та обладнанням – 190,19 млрд грн, будівництво військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд – 40,42 млрд грн;
• системи МВС (Нацполіція, Держприкордонслужба, Нацгвардія, ДСНС) – 108,119 млрд грн, з них оплата праці з нарахуваннями – 30,63 млрд грн, забезпечення технікою та обладнанням – 60,96 млрд грн;
• СБУ – 5,12 млрд грн, з них оплата праці з нарахуваннями – 2,2 млрд грн, забезпечення технікою та обладнанням – 1,8 млрд грн;
• ГУР Міноборони – 7,5 млрд грн, з них оплата праці з нарахуваннями – 4,3 млрд грн, забезпечення технікою та обладнанням – 3 млрд грн;
• Адміністрації Держспецзв’язку – 258,3 млн грн, з них оплата праці з нарахуваннями – 192,2 млн грн;
• Служби зовнішньої розвідки – 503,0 млн грн, з них оплата праці з нарахуваннями – 283,9 млн грн;
• Управління державної охорони (УДО) – 138,7 млн грн для забезпечення військовою технікою та обладнанням.

Це дозволить профінансувати потреби до кінця року, вказує Уряд.

Крім того, передбачено збільшити видатки загального фонду за резервним фондом на 4,49 млрд грн з метою забезпечення непередбачених заходів, зокрема пов’язаних із ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій та зміцненням обороноздатності.

Звідки планують взяти кошти

Для покриття зазначених видатків передбачено:

Збільшити доходи загального фонду держбюджету на 214,5 млрд грн, у тому числі за рахунок:

• зростання фактичних надходжень за окремими джерелами доходів (перевиконання) на 75,8 млрд грн, у тому числі:
• податку на прибуток підприємств на 40 млрд грн (за рахунок сплати податку банками за збільшеною ставкою у 50% на виконання Закону від 21 листопада 2023 року № 3474-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків»);
• ПДВ з ввезених на митну територію України товарів на 5,5 млрд грн (за рахунок збільшення обсягів імпортованих товарів);
• коштів, що перераховуються Нацбанком відповідно до Закону «Про Національний банк України» на 20,94 млрд грн (приведення у відповідність до фактичної сплати Нацбанком суми частини прибутку до розподілу, що підлягала перерахування до державного бюджету та була затверджена Радою НБУ);
• інших надходжень на 9,36 млрд грн (з них за рахунок зростання фактичних надходжень адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі) на 1,12 млрд грн; збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та коштів від продажу таких дозволів на 729,5 млн грн; плати за надання державних гарантій та кредитів (позик), а також плати за користування кредитами (позиками), залученими державою, на 817,6 млн грн);
• включення додаткового ресурсу від пакета законодавчих ініціатив щодо внесення змін до податкового законодавства в обсязі 138,7 млрд грн.
• Збільшити фінансування загального фонду державного бюджету за борговими операціями на 220 млрд грн за рахунок збільшення обсягу державних внутрішніх запозичень на 160,2 млрд грн з одночасним зменшенням обсягу платежів з погашення внутрішнього державного боргу на 59,88 млрд грн.
• Внаслідок зміни фінансування держбюджету за рахунок боргових джерел граничний обсяг державного боргу на кінець 2024 року в еквіваленті у національній валюті збільшено на 220 млрд грн.
• Врахувати економію коштів за бюджетними програмами «Обслуговування державного боргу» в обсязі 61,83 млрд грн та «Виконання державою гарантійних зобов’язань за позичальників, що отримали кредити під державні гарантії» в обсязі 3,87 млрд грн.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.