Вимогу для конкурсантів в судді отримати не менше 75% вірних відповідей на IQ-тест пропонують прибрати

Якщо IQ-тест показує «геніальність» кандидата в судді чи діючого судді, який претендує «на підвищення» в суд вищої інстанції, це ще не означає його доброчесність і здатність професійно виконувати обов’язки. Втім, зараз закон вимагає, щоб конкурсант набрав не менше 75% вірних відповідей на IQ-тест, що автоматично відсіює достойних кандидатів, які, можливо, просто не навчилися працювати з подібною категорією тестувань. 

Таким чином, кандидати в судді, який набрали середній бал на IQ-тесті, не можуть брати участь у конкурсі, і Вища кваліфкомісія суддів (ВККС) змушена працювати тільки з кандидатами з високими балами, що ще не означає здатність якісно виконувати функції судді. На це вказують депутати на чолі з головою Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денисом Масловим, які зареєстрували законопроект №11425.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», вимоги до кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на посади суддів судів першої інстанції, апеляційних судів, Вищого антикорупційного суду та інших відповідних конкурсів, планують уточнити.

Справа у тому, що законом щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри від 9 грудня 2023 року №3511-IX було суттєво оновлено порядок проведення конкурсних процедур.

Зокрема введено такий вид анонімного тестування, як тестування когнітивних здібностей кандидатів, із поширення на нього вимоги закону про набрання кандидатом не менше ніж 75% максимально можливого бала (кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит, якщо він набрав не менше 75% максимально можливого бала за кожне тестування).

«Разом з тим, при підготовці до проведення анонімних тестувань в межах конкурсів, оголошених ВККС у 2023 році, виявилося, що зазначена норма висуває однакові вимоги до тестувань, які проводяться за кардинально різною методологією. Зазначене несе у собі ризик застосування неналежних засобів вимірювання та оцінки здібностей кандидатів на вакантні посади суддів» - вважають депутати.

Вони додають, що перед ВККС стоїть завдання проведення добору до судів першої інстанції (в тому числі вищих спеціалізованих судів), конкурсів до апеляційних судів, відбір нових суддів для створеного замість Окружного адміністративного суду міста Києва Київського міського окружного адміністративного суду (КМОАС) тощо.

Кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Цей іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та кожної спеціалізації суду: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної). Практичні завдання проводяться щодо кожної із зазначених спеціалізацій суду. Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит, якщо він набрав не менше 75% максимально можливого бала за кожне тестування та практичне завдання кваліфікаційного іспиту.

ВККС встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75% максимально можливого бала за кожне тестування та практичне завдання кваліфікаційного іспиту. Відсіювання тих кандидатів, які не набрали 75% максимального бала за тестування щодо історії української державності, загальних знань у сфері права, спеціалізацій суду, а також за виконання практичного завдання виглядає абсолютно обґрунтованим, оскільки презюмується, що більшість фахових правників може скласти анонімне тестування та виконати практичне завдання на результат, близький до максимального.

Втім, як зазначають депутати, у випадку із оцінкою когнітивних здібностей ситуація інша.

Якщо брати до уваги методологію оцінювання когнітивних здібностей, орієнтовану на так звану шкалу IQ, то максимально можливий бал, по-перше, навряд чи можна встановити, адже завжди може знайтися геніальна людина, яка набере ще вищий бал, і, по-друге, за правилом нормального розподілу кількість людей, які набирають більше 75% традиційно встановлених максимальних балів, відносно невелика – близько 30%.

«Крім того, зазначена вимога закону обмежує кандидатів із середньозваженим рівнем інтелекту у продовженні участі в конкурсі, фактично змушуючи ВККС працювати лише із кандидатами із високими показниками загального інтелекту, виміряними по певній методиці, яка не обов’язково дає можливість зробити достовірний висновок про неможливість кандидатів із більш низькими балами якісно виконувати функції судді» - пояснюють автори законопроекту.  

Іншими словами, ВККС навіть не матиме можливості оцінити професійні знання та навички кандидата, його доброчесність, якщо він не подолає цей необґрунтовано високий бар’єр на доволі специфічному виді тестування, що може мати наслідком дискримінацію, адже не доведено прямий безпосередній зв'язок із результатами вимірювання когнітивних здібностей та нездатністю особи бути суддею, якщо результати особи не є серед найкращих 25% цільової групи.

Таким чином, є підстави для перегляду відповідних положень статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з метою недопущення застосування у конкурсних процедурах дискримінаційних практик.

До того ж, за словами авторів, такі практики у діяльності органів суддівського добору за кордоном відсутні.

Крім того, це питання обговорювалось із окремими міжнародним експертами, які підтверджують необґрунтованість такої методології для встановлення результатів тестування когнітивних здібностей.

Отже, пропонується внести зміни до статті 74 Закону «Про судоустрій і статус суддів» про те, що кандидат на посаду судді вважатиметься таким, що склав кваліфікаційний іспит, якщо він:

1) набрав не менше 75% максимально можливого бала за тестування щодо історії української державності, загальних знань у сфері права та кожної спеціалізації суду;

2) набрав не менше 75% максимально можливого бала за кожне практичне завдання;

3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей.

Успішним проходженням вважатиметься набрання кандидатом середньо допустимого балу тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого ВККС.

У статтю 82 зазначеного Закону пропонується внести пов’язані зміні. Пропонується також уточнити, що ВККС не оприлюднюватиме програму та перелік питань тестування щодо когнітивних здібностей на своєму офіційному веб-сайті, враховуючи, що це знівелює сенс подальшого тестування.

Вища кваліфікаційна комісія суддів буде встановлювати прохідний бал кваліфікаційного іспиту без урахуванням результатів тестування щодо когнітивних здібностей.

Проектом також пропонується визначити, що ВККС проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності цим проектом Закону.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.