Потрібно, щоб у кожного арештованого активу був «бебісітер» – Верховна Рада схвалила законопроект про реформу АРМА за основу

Верховна Рада підтримала 12 лютого в першому читанні законопроект 12374-д щодо реформи Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).

Законопроект передбачає незалежний відбір керівника АРМА з переважним голосом міжнародних експертів. Це є вимогою Плану Ukraine Facility, за виконання якого Україна отримує кошти, зі структурним маяком до кінця 31 березня. Деталі законопроекту раніше описала «Судово-юридична газета».

Основну роботу над законопроектом взяли на себе депутати Анастасія Радіна та Олексій Мовчан.

Як зазначив Олексій Мовчан під час свого виступу у парламенті, потрібно, «щоб у кожного арештованого активу була нянька або «бебісітер». Тобто, пропонується запровадити безперервне управління активами, зазначив він.

В свою чергу, Анастасія Радіна пояснила прийняття законопроекту наступним чином.

«80% арештованих активів, переданих в АРМА за ухвалами суду, не приносять дохід державі. Більше того, ці активи навіть не передані управителям і часом продовжують «годувати» власників-фігурантів кримінальних проваджень або корумпантів. Попри зростання прибутків від управління арештованими активами, у АРМА не забезпечено ефективне управління навіть половиною їх «портфелю», зазначила вона.

«Детальніше про те, чому так сталося і як вирішити ці проблеми.

1. АРМА не приймає в управління арештовані активи, або прокурори ці активи просто не віддають. Саме так: попри винесені ухвали суду щодо передачі в АРМА активів вартістю 52 млрд гривень, АРМА фактично взяло на баланс лише активи сукупною вартістю 12 млрд грн. Решта активів на близько 40 млрд грн просто «зависли» у повітрі без належного контролю і менеджменту — або розбазарювались і втрачали свою вартість, або де-факто продовжували перебувати під контролем у власника. І це показники лише за час повномасштабного вторгнення.

Одне з рішень — обов’язок і АРМА, і прокурорів оформлювати передачу активів на баланс АРМА у чітко визначений строк.

2. Більшість активів з АРМА роками не передається в управління. Середній строк від передачі активу в АРМА до оголошення конкурсу з пошуку управителя складає 17 місяців. Що відбувається із активом протягом цього часу? Знову або знецінення, або заробітки власника, чи «чорні» заробітки правоохоронців/причетних до затягування передачі активів в управління.

Одне з рішень — законодавчо встановити граничний строк, у який має бути оголошений відбір управителя.

3. Часто не вдається знайти управителів для активів навіть тоді, коли АРМА оголошує конкурси. За минулий рік АРМА оголосило на Prozorro лише 33 конкурси для пошуку управителів, 21 торги не відбулися, знайти вдалося лише 12 управителів. Проте визначення управителя через конкурс — це ще не здійснення управління. До прикладу, управління «Моршинською» фактично заблоковано, бо управителем відібрано конкурента по ринку, а Антимонопольний комітет уже майже рік не надає висновок щодо наявності або відсутності концентрації. Конкурс із пошуку управителя для ТРЦ «Гуллівер» закінчився відмовою АРМА від підписання угоди через підозри щодо можливих звʼязків між потенційним управителем та власником активу. Можна сказати про належну реакцію АРМА у цьому кейсі. Проте, що в результаті? Знову відсутність доходу для держави від управління та наявність такого доходу в інших осіб.
4. Доходи від управління активами в АРМА можуть бути більшими. У 2024 АРМА отримало від управління трохи більше двох мільярдів гривень доходів, з яких від управління майном і бізнесом — 1 мільярд гривень.

Проте, за даними Рахункової палати, нездійснення заходів управління могло коштувати державі щонайменше 850 мільйонів гривень неотриманого доходу. Дозволю собі припустити, що ця сума може бути значно більшою.

Рішенням має стати залучення до управління активами професійних управителів, а не бізнес-конкурентів. Такими управителями можуть стати арбітражні керуючі та виконавці. Важливо, щоб вони проходили відповідну сертифікацію та могли бути притягнені як до цивільної, так і до дисциплінарної відповідальності за недбальство при управлінні активами або штучну мінімізацію прибутків на користь власника чи конкурентів. Така відповідальність має передбачати і дискваліфікацію з професії», зазначила Анастасія Радіна.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.