Верховний Суд підтвердив обов’язок держави забезпечити фактичну виплату пенсії українцям, які проживають за межами України

Особа звернулася з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами визнати протиправною бездіяльність щодо непоновлення їй пенсії, скасувати рішення про відмову у поновленні пенсії та зобов’язати відповідача поновити виплату пенсії з 7 жовтня 2009 року на її банківський рахунок відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з проведенням індексації та компенсації втрати частини доходів.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2020 року позов задоволено частково. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Верховний Суд постановою від 18 травня 2022 року касаційну скаргу задовольнив частково, визнав протиправною бездіяльність відповідача, скасував рішення про відмову у поновленні пенсії та зобов’язав поновити її виплату з 7 жовтня 2009 року на банківський рахунок позивачки з компенсацією втрати частини доходів.

Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2024 року заяву позивачки про встановлення судового контролю за виконанням постанови Верховного Суду від 18 травня 2022 року задоволено частково. Зобов`язано Пенсійний фонду подати відповідний звіт.

Розглянувши поданий пенсійним фондом звіт, ухвалою від 20 грудня 2024 року Верховний Суд частково відмовив у прийнятті звіту Пенсійного фонду від 4 липня 2024 року в частині обов’язку щодо перерахування пенсії на банківський рахунок позивачки, оскільки підтвердження виконання саме цієї частини постанови не було надано. Суд зобов’язав відповідача подати новий звіт протягом двох місяців із письмовими доказами виконання зобов’язань.

13 лютого 2025 року Пенсійний фонд подав до Верховного Суду новий звіт, у якому повідомив про здійснення 23 січня 2025 року виплати загальної суми пенсійної заборгованості в розмірі 251 500,41 грн на рахунок позивачки в АТ «Ощадбанк». Доказом стало подання копії списку на зарахування пенсій.

Верховний Суд, оцінивши надані документи та з урахуванням відсутності заперечень від позивачки,  в ухвалі від 3 березня 2025 року дійшов висновку, що відповідач виконав усі зобов’язання, покладені постановою від 18 травня 2022 року.

Суд зазначив, що згідно з пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України судове рішення є обов’язковим до виконання, а контроль за його виконанням покладений на суд (стаття 129-1 Конституції України). Обов’язковість виконання остаточних судових рішень також є частиною принципу юридичної визначеності, визнаного Венеційською комісією у доповіді CDL-AD(2011)003rev.

Положення статей 382-382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, запроваджені Законом України від 21 листопада 2024 року № 4094-ІХ, надали судам повноваження ухвалювати рішення про прийняття або відмову у прийнятті звітів про виконання судових рішень та встановлювати строки подання таких звітів або штрафувати керівників суб’єктів владних повноважень.

Суд підкреслив, що головна мета судового контролю полягає не лише у формальному здійсненні перевірки, а й у гарантуванні реалізації рішень, спрямованих на ефективний захист прав особи, зокрема – права на пенсію, яка є власністю громадянина відповідно до частини першої статті 47 Закону №1058-IV.

Також суд зауважив, що державні органи зобов’язані забезпечити виплату пенсій через банки у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596, яка визначає механізм відкриття рахунків, подання заяв та здійснення перерахунків.

Суд також звернув увагу, що у справах, які стосуються соціального захисту, зокрема пенсійних виплат, судове рішення підлягає виконанню не лише в частині обліково-розрахункових дій, а й у спосіб, який забезпечує реальне досягнення мети судового захисту – поновлення порушеного права. Виконання судового рішення не зводиться лише до перерахунку сум чи підготовки розпорядчих документів: обов’язковим є доведення факту отримання передбачених виплат у спосіб, визначений судом, включно з зарахуванням на банківський рахунок позивача. Такий підхід відповідає принципу ефективного судового захисту, передбаченому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 129 Конституції України та статтею 370 КАС України.

Судовий контроль за виконанням рішень є невід’ємною складовою ефективного правосуддя та гарантією захисту прав людини, включно з громадянами України, які перебувають за її межами.

Верховний Суд підтвердив, що після набрання рішенням законної сили суд не втрачає свою юрисдикцію щодо забезпечення його реалізації. В умовах, коли державні органи затягують або формально підходять до виконання рішень, суд може застосовувати механізми контролю, включаючи встановлення строків, зобов’язання подати звіт або накладення штрафу. Саме судовий контроль є ефективним способом поновлення прав і довіри до судової системи. Особливої ваги суд надає забезпеченню прав громадян, які тимчасово або постійно перебувають за межами України, оскільки обов’язок держави гарантувати їм захист закріплено в частині третій статті 25 Конституції України.

Ухвала Верховного Суду від 3 березня 2025 року у справі № 160/5259/20 (адміністративне провадження № К/990/2574/22).

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.