Механізм оподаткування прибутку від операцій з криптовалютою створює ризики несплати податків – ГНЕУ про законопроект 10225-д

Головне науково-експертне управління парламенту висловило низку критичних зауважень до законопроекту 10225-д, яким вводиться новий механізм оподаткування прибутку від операцій з віртуальними активами податком на доходи фізичних осіб з використанням механізму, аналогічного тому, який діє для оподаткування інвестиційного прибутку.

Нагадаємо, цим законопроектом вводяться податкові зобов'язання для операцій з віртуальними активами, зокрема оподаткування прибутку від їх продажу, з урахуванням витрат на придбання чи створення. Завдяки цьому законодавці сподіваються на збільшення податкових надходжень завдяки оподаткуванню операцій з віртуальними активами (прибуток від продажу, діяльність постачальників послуг).

«Зазначимо, що для оподаткування віртуальних активів (на відміну від інвестиційного прибутку) не передбачено покладення обов’язку нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб на податкового агента, що робить такий підхід, на наш погляд, неефективним та створює ризик для несплати податків фізичними особами.

Крім того, у цілому щодо пропонованого підходу до оподаткування віртуальних активів податками на прибуток підприємств, на доходи фізичних осіб та на додану вартість слід зауважити, що таке оподаткування, на наш погляд, має здійснюватися, виходячи з економічної сутності операцій з такими активами, а не їх юридичної форми», зазначили у ГНЕУ ВР.

Натомість, як у змінах до Податкового кодексу, так і в Законі «Про ринки віртуальних активів» в редакції проекту не визначаються сутнісні ознаки віртуальних активів (прикладом чого, є, насамперед, визначення базового поняття «віртуальний актив – це різновид цифрової речі, що створюється, передається та зберігається в електронному вигляді з використанням технології розподіленого реєстру або іншої подібної технології.

Віртуальний актив, залежно від умов емісії, може посвідчувати майнові права, зокрема, право вимоги на інші об'єкти цивільних прав, та або зобов'язання емітента віртуального активу.

Відповідно у проекті встановлюється, фактично, уніфікований підхід до оподаткування віртуальних активів, що виглядає доволі дискусійним та, окрім того, містить ризики мінімізації податкових зобов’язань», зауважили у ГНЕУ.

Крім того, відповідно до нового п. 36 підрозділу 1 розділу XX ПК пропонується встановити, що «до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за 2026 податковий (звітний) рік платник податків має право включити доходи у розмірі суми грошових коштів, отриманих від операцій з продажу (відчуження) в обмін на валютні цінності віртуальних активів, що були придбані таким платником до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні».

Такі доходи відображаються у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2026 рік окремо від інших доходів і витрат та підлягають оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 ПК. При цьому такі доходи не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування за правилами пункту 170.21 статті 170 ПК.

«Слід зауважити, що пропонована норма може мати своїм наслідком необхідність повернення сум податків від доходів з продажу (відчуження) в обмін на валютні цінності віртуальних активів, що були придбані таким платником до набрання чинності вказаним Законом, які були сплачені фізичною особою у попередніх податкових (звітних) періодах за ставкою вищою, ніж ставка 5%, як це передбачається у вказаній нормі», підкреслили у ГНЕУ.

Також там назвали дискусійною у правовому відношенні пропозицію законопроекту, згідно з якою «постачальники послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, що надають послуги на користь резидентів України (фізичних та юридичних осіб), зобов’язані подати заяву про взяття їх на облік у контролюючому органі протягом 60 календарних днів після початку надання послуг на користь резидентів України». Адже за змістом ст. 63 ПК взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають саме платники податків, в той час як в даному випадку йдеться не про виконання відповідними суб’єктами обов'язку зі сплати податків та зборів, а виключно про подання контролюючим органам інформації щодо операцій з віртуальними активами резидентів України.

Нагадаємо,  змінами до Податкового кодексу України пропонуються такі нововведення щодо віртуальних активів (ВА) з 1 січня 2026 року:

1. 1. В частині оподаткування податком на доходи фізичних осіб:

• запроваджується спеціальний режим оподаткування операцій з ВА (окремо від інших доходів та окремо від інвестиційного прибутку);
• оподатковується позитивний фінансовий результат (прибуток) від операцій з ВА за результатами року, тобто усі доходи від продажу ВА протягом року зменшуються на здійснені протягом року витрати на придбання ВА.
• Перелік дозволених для врахування витрат є обмеженим для мінімізації зловживань, але такий перелік може бути розширено Мінфіном за погодженням з Регулятором;
• збитки минулих періодів враховуються до повного погашення (за деякими винятками, наприклад, якщо авторизацію ВА було анульовано);
• податковий агент відсутній, платник самостійно декларує та сплачує податки;

Не оподатковуються:

• доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА;
• дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати;
• вартість віртуальних активів, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатного отримання платником податку від їх емітентів або оферентів та/або отримані платником податків від їх емітентів або оферентів віртуальних активів виключно в обмін на його персональні дані;

Перехідний період:

• для віртуальних активів, що були придбані до набрання чинності новим законом, передбачається, що у разі продажу таких віртуальних активів протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку 5% ПДФО;

2. 2. В частині адміністрування:

• постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які надають послуги на користь резидентів України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з ВА щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України. Нормативне регулювання такої звітності є першим кроком до поступового запровадження CARF та імплементації DAC8;
• за невиконання цих обов’язків передбачаються штрафні санкції для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році – 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027-2029 – 25% від встановленого розміру штрафу);

3. 3. В частині оподаткування прибутку юридичних осіб:

• запроваджуються нові різниці для коригування фінансового результату (підхід до оподаткування операцій з ВА є аналогічним підходу, який застосовується в ПК щодо оподаткування операцій з цінними паперами);
• перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з ВА, визначатиметься Мінфіном за поданням Регулятора;

4. 4. В частині оподаткування податком на додану вартість:

• не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім продажу та обміну NFT, а також крім продажу та обміну ВА, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;
• послуги постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА, не є об’єктом оподаткування ПДВ, крім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах;

5. 5. В частині спрощеної системи оподаткування:

• платникам єдиного податку заборонено здійснювати операції з ВА;
• постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, не мають права перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.