Здійснюючи перетин державного кордону, особа дає згоду на можливість здійснення особистого огляду – Верховний Суд

Особистий огляд як форма митного контролю не тотожний обшуку особи в розумінні КПК. Здійснюючи перетин державного кордону, особа дає згоду на передбачені законом обмеження її прав і виконання обов’язків, пов’язаних зі спеціальним правовим режимом прикордонного та митного контролю, що передбачають, зокрема, можливість здійснення особистого огляду.

Протокол особистого огляду, складений відповідно до Митного кодексу та Закону «Про прикордонний контроль», є належним джерелом доказів у кримінальному провадженні. На це вказав Касаційний кримінальний суд у постанові від 13 березня 2025 року по справі №138/1081/23.

Обставини справи

Місцевий суд визнав винуватою та засудив особу за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК; ч. 2 ст. 309 КК Апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції й ухвалив новий, яким визнав винуватою та засудив особу за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК; ч. 2 ст. 307 КК.

У касаційній скарзі захисник стверджує, що протокол особистого огляду не можна використовувати, оскільки його складено в порядку ст. 340 Митного кодексу України без письмового рішення керівника митного органу.

Вважає, що усупереч ч. 3 ст. 208 КПК протокол затримання й обшуку обвинуваченого не оформлювався, предмети вилучено в приміщенні митниці за відсутності попередньої згоди посадових осіб та без ухвали слідчого судді.

Позиція Верховного Суду

Касаційний кримінальний суд залишив без змін вирок апеляційного суду.

В обґрунтування позиції ККС вказав, що за змістом ч. 1 ст. 340 Митного кодексу України особистий огляд як виняткова форма митного контролю проводиться за письмовим рішенням керівника митного органу або його заступника, якщо є достатні підстави вважати, що громадянин, який прямує через митний кордон України чи перебуває в зоні митного контролю або у транзитній зоні міжнародного аеропорту, приховує предмети контрабанди чи товари, які є безпосередніми предметами порушення митних правил або заборонені для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через її територію.

Як убачається з матеріалів справи, особистий огляд обвинуваченого було проведено відповідно до положень указаної норми за рішенням заступника начальника митного поста за участю понятих та перекладача. Протокол підписаний обвинуваченим без жодних зауважень.

Особистий огляд обвинуваченого проводився за процедурою, передбаченою Законом №1710-VI «Про прикордонний контроль» та Митним кодексом, за результатами огляду складено протокол, котрий є документом (ст. 99 КПК) і в силу ч. 2 ст. 84 КПК джерелом доказів.

Особистий огляд як форма митного контролю не тотожний обшуку особи в розумінні КПК.

Особа, яка перетинає державний кордон, усвідомлено й добровільно підкоряється спеціальному правовому режиму прикордонного та митного контролю і самим фактом здійснення перетину державного кордону дає згоду на передбачені законом обмеження її прав, та виконання обов’язків, пов’язаних зі спеціальним правовим режимом, притаманним перетину державного кордону.

Зайшовши на територію прикордонного контрольного пункту, обвинувачений фактично своїми діями підтвердив добровільну згоду на застосування до нього правил спеціального правового режиму, що передбачали, зокрема, можливість здійснення особистого огляду. Після виявлення в обвинуваченого прихованих предметів слідчий провів огляд місця події, у ході якого обов’язкової участі захисника та перекладача законом (ч. 3 ст. 237 КПК) не передбачено.

Огляд місця події відбувався у визначеній спеціальній кімнаті митного поста на підставі повідомлення працівників митниці, що означає погодження митним органом використання своїх приміщень для здійснення необхідних передбачуваних дій. Надалі було залучено захисника і обвинуваченого затримано. Наявний у справі протокол затримання особи відповідає ст. 104, ч. 5 ст. 208 КПК.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.