Закон про Військового омбудсмана ухвалений: чи буде він приймати анонімні скарги та які важелі впливу матиме на військових керівників

Верховна Рада прийняла в цілому як закон законопроект 13266 про Військового омбудсмана. Основне питання стосується розгляду скарг військових та дієвого реагування на них шляхом притягнення до відповідальності винних в порушенні прав.

Слід зауважити, що Військового омбудсмана наділили повноваженнями, до прикладу, робити запити до держорганів, командирів, видавати накази та розпорядження, а також «у визначених законом випадках складати протоколи про адміністративні правопорушення».

Втім, відповідні зміни до Кодексу про адмінправопорушення та Кримінального кодексу не внесені (вони передбачені іншим законопроектом 13267). Тобто, важіль настання відповідальності за невиконання вимог Військового омбудсмана наразі відсутній, і самостійно протоколи теж він складати поки не зможе.

Основним методом реагування на порушення буде перевірка, в результаті якої Військовий омбудсман чи його заступник направлятиме висновок командиру чи начальнику про необхідність припинення порушення прав особи чи розгляду питання про притягнення командира чи посадової особи, дії якої призвели до порушення прав, до дисциплінарної відповідальності.

Надалі такий командир чи начальник, орган військового управління зобов’язані письмово повідомити Військового омбудсмана «про вжиті заходи». Тобто, основний функціонал буде полягати в обміні інформацією, а безпосередні заходи вживатиме (або не вживатиме) командир чи начальник.

Закон 13266 запрацює після публікації в офіційних виданнях оголошення про початок діяльності Військового омбудсмана.

Хто зможе скаржитися до Військового омбудсмана

Закон визначає, що скарга – це звернення з вимогою поновлення прав осіб, на яких поширюється дія цього закону, порушених діями, бездіяльністю чи рішеннями військових посадових осіб, органів військового управління (органів управління), командирами (начальниками) або іншими військовослужбовцями.

Особами, на яких поширюється дія закону, тобто, стосовно порушення прав яких можна скаржитися, є:

• військовослужбовці під час ними виконання обов’язків військової служби, резервісти та військовозобов’язані – під час проходження ними зборів
• члени добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі в підготовці та виконанні завдань тероборони чи безпосередньої участі у бойових діях
• особи, які на добровільній і конфіденційній основі залучаються до виконання завдань руху опору на тимчасово окупованих територіях України
• особовий склад правоохоронних органів, залучених до безпосередньої участі в бойових діях.

Військовий омбудсман має право:

• розглядати скарги і проводити перевіркистосовно ймовірного порушення прав цих осіб
• запитувати та отримувати в установленому законом порядку від державних органів, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, військових формувань, підприємств, установ та організацій незалежно від підпорядкування і форми власності, органів військового управління (органів управління), командирів (начальників) інформацію, у тому числі інформацію з обмеженим доступом
• опитувати та отримувати від осіб, які володіють інформацією, під час проведення перевірок письмові пояснення
• невідкладного прийому керівниками (начальниками), посадовими і службовими особами вищеозначених субʼєктів
• безперешкодно відвідувати і перебувати з урахуванням обмежень, визначених законодавством, на території об'єктів органів військового управління (органів управління), з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, гауптвахт, дисциплінарних батальйонів, у тому числі в районах ведення воєнних (бойових) дій
• залучати на добровільній основі, у тому числі на договірних засадах, кваліфікованих спеціалістів та експертів
• забезпечувати на умовах конфіденційності і добровільності співпрацю з особами, які повідомляють про порушення прав
• складати та подавати органам військового управління (органам управління), командирам (начальникам), державним органам та їх посадовим особам висновки і рекомендації з метою підвищення ефективності забезпечення захисту прав осіб, на яких поширюється дія цього закону
• видавати на виконання своїх повноважень накази та розпорядження
• у визначених законом випадках складати протоколи про адміністративні правопорушення (які поки законом не визначені – прим. ред.)
• надавати роз’яснення, методичну та консультативну допомогу.

Порядок подання скарг

• Скарги можуть подаватися до Військового омбудсмана як безпосередньо особами, на яких поширюється дія цього закону, так і їх представниками за довіреністю чи законними представниками.
• На розгляд скарг, поданих до Військового омбудсмана, вимоги Закону «Про звернення громадян» не поширюються.
• Скарги можуть бути індивідуальними або колективними.
• Скарги можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір скаржника.
• Усні скарги подаються скаржниками під час особистого прийому Військовим омбудсманом чи працівниками апарату його Офісу або за допомогою технічних засобів електронних комунікацій через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії». Порядок особистого прийому скаржників працівниками апарату Офісу Військового омбудсмана визначається Військовим омбудсманом.
• Письмові скарги подаються в довільній формі. Застосування кваліфікованого електронного підпису під час подання скарги не вимагається.

Розгляд скарг

Подані до Військового омбудсмана скарги розглядаються в порядку, встановленому Військовим омбудсманом.

Строк розгляду скарги не може перевищувати 10 робочих днів з дня її одержання, крім випадків, коли зміст скарги дає підстави підозрювати потенційну шкоду для життя і здоров’я особи, прав якої стосується скарга. У такому випадку строк реагування не може перевищувати 3 днів.

Не підлягають розгляду скарги в разі, якщо:

• питання, що порушені в скарзі, не належать до компетенції Військового омбудсмана;
• скарга за своєю суттю є ідентичною скарзі, яку вже раніше було розглянуто Військовим омбудсманом;
• скарга стосується надання правової позиції або тлумачення норм законодавства України;
• вимоги скарги є предметом будь-якого судового провадження.

У разі якщо під час розгляду скарги виявлено ознаки кримінального правопорушення, про це у визначеному законодавством порядку невідкладно повідомляються відповідні правоохоронні органи, а в разі виявлення фактів корупційних або пов'язаних із корупцією правопорушень – також Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).

Анонімні скарги не розглядаються, крім випадків, якщо анонімна скарга стосується конкретного порушення і містить фактичні дані, що можуть бути перевірені.

За результатами розгляду скарги Військовий омбудсман або один із його заступників приймає одне з таких рішень:

• призначає перевірку;
• направляє матеріали скарги для організації розгляду за належністю;
• за наявності підстав, визнає скаргу такою, що не підлягає розгляду, та повертає її скаржнику.

Скаржник письмово повідомляється про прийняте за результатами розгляду скарги рішення не пізніше 3 робочих днів із дня прийняття. Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, може бути оскаржено в судовому порядку відповідно до закону.

Порядок перевірок

Порядок проведення перевірок затверджується Військовим омбудсманом. Перевірки проводяться за рішенням Військового омбудсмана або одного із його заступників.

Підставами для призначення перевірок є дані, що свідчать про порушення прав осіб, на яких поширюється дія цього Закону, одержані з будь-яких джерел, у тому числі:

• відомості, що містяться в поданих ними зверненнях
• направлених Військовому омбудсману депутатському зверненні народного депутата України або депутатському запиті народного депутата України, групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради
• оприлюднені в медіа
• повідомлені Військовому омбудсману особами на умовах конфіденційності тощо.

Строк проведення перевірки не може перевищувати 30 робочих днів. За наявності обґрунтованих підстав строк може бути продовжений на 30 днів, але не більше одного разу, про що скаржник повідомляється не пізніше ніж протягом 3 робочих днів. Рішення про продовження строку проведення перевірки приймає Військовий омбудсман або один із його заступників.

Під час проведення перевірки особи, залучені в установленому законодавством порядку до її проведення, мають право:

• опитувати та отримувати від осіб, які володіють інформацією щодо предмета перевірки, письмові пояснення;
• запитувати та отримувати інформацію і документи, що стосуються предмета перевірки, робити (отримувати) необхідні копії таких документів;
• проводити огляд місцевості, об'єктів, приміщень, предметів тощо, що стосуються предмета перевірки

За результатами перевірки складається висновок, в якому зазначаються:

• інформація про відсутність або наявність порушення прав особи, на яку поширюється дія цього Закону;
• командир (начальник), орган військового управління (орган управління), орган державної влади, його посадова особа, дії (бездіяльність) та/або рішення якої призвели до порушення прав особи, на яку поширюється дія цього Закону;
• причини та умови, що призвели до порушення прав особи, на яку поширюється дія цього Закону;
• можливі способи поновлення порушених прав особи, на яку поширюється дія цього Закону тощо.

Висновок за результатами перевірки затверджується Військовим омбудсманом або одним із його заступників та направляється не пізніше ніж протягом 3 робочих днів з дня ухвалення висновку командиру (начальнику), наділеному дисциплінарною владою стосовно військової посадової особи, або посадовій особі органу державної влади щодо посадової особи, дії (бездіяльність) та/або рішення якої призвели до порушення прав особи, на яку поширюється дія цього Закону, разом із вимогою про вжиття невідкладних заходів щодо:

• припинення виявленого порушення прав особи, на яку поширюється дія цього Закону;
• усунення причин та умов, що призвели до порушення прав особи, на яку поширюється дія цього Закону;
• поновлення порушених прав особи, на яку поширюється дія цього Закону;
• розгляду питання про притягнення командира (начальника), військової посадової особи, посадової особи органу державної влади, дії (бездіяльність) та/або рішення якої призвели до порушення прав особи, на яку поширюється дія цього Закону, до дисциплінарної відповідальності.

Відповідний командир (начальник), орган військового управління (орган управління), посадова особа органу державної влади, яким надіслано висновок, зобов’язані розглянути висновок протягом 10 робочих днів з дня його отримання та письмово повідомити Військового омбудсмана про вжиті заходи.

У разі якщо висновок містить перелік рекомендованих заходів для поновлення порушених прав особи, на яку поширюється дія цього Закону, про стан їх виконання відповідний командир (начальник), орган військового управління (орган управління), посадова особа органу державної влади інформує Військового омбудсмана.

У виняткових випадках за обґрунтованим клопотанням відповідного командира (начальника), органу військового управління (органу управління), посадової особи органу державної влади, яким надіслано висновок, строк розгляду висновку може бути продовжено Військовим омбудсманом до 30 робочих днів, але не більше одного разу.

Запити Військового омбудсмана

Взаємодія Військового омбудсмана з командирами (начальниками), органами військового управління (органами управління) та правоохоронними органами здійснюється, зокрема, через відповідні структурні підрозділи з питань захисту прав осіб, на яких поширюється дія цього закону.

Військовий омбудсман або його заступник має право отримувати на підставі відповідного письмового запиту від державних органів, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, командирів (начальників), органів військового управління (органів управління), підприємств, установ та організацій незалежно від підпорядкування і форми власності відповідно до законодавства інформацію, у тому числі інформацію з обмеженим доступом, необхідну для виконання покладених на нього завдань.

Запит має містити підстави для його направлення, загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, підпис Військового омбудсмана або його заступника та дату направлення запиту.

У разі отримання запиту Військового омбудсмана або його заступника керівник (начальник) відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, командир (начальник) органу військового управління (органу управління), підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форми власності відповідно до законодавства повинен розглянути такий запит і надати відповідь на нього протягом 10 робочих днів з дня його одержання, крім випадків, коли зміст запиту стосується потенційної шкоди для життя і здоров’я особи, прав якої стосується запит. У такому разі строк надання відповіді не може перевищувати 3 днів.

Строк розгляду запиту за обґрунтованим клопотанням керівника державного органу, командира  тощо може бути продовжений Військовим омбудсманом до 30 робочих днів, крім випадків, коли зміст запиту стосується потенційної шкоди для життя і здоров’я особи, прав якої стосується запит.

Командири (начальники), органи військового управління (органи управління), правоохоронні органи, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форми власності, їх посадові та службові особи зобов'язані співпрацювати з Військовим омбудсманом, надавати необхідну для виконання покладених на нього завдань допомогу, забезпечувати у встановленому законом порядку доступ до матеріалів і документів, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, надавати інформацію та пояснення щодо своїх дій або рішень.

Невиконання законних вимог Військового омбудсмана, ненадання або надання завідомо недостовірної інформації та/або документів, надання інформації та/або документів не в повному обсязі (за наявності відповідної інформації та/або документів і відсутності законних підстав для їх ненадання), а також порушення строків розгляду запиту Військового омбудсмана забороняються і тягнуть за собою встановлену законом відповідальність.

Водночас, як зазначала «Судово-юридична газета», безпосередньо за це відповідальність поки у КУпАП не встановлена.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.