На дороги потрібно 51,3 млрд грн, у бюджеті — лише 4,6 млрд: комітет заявив про критичний дефіцит
Стан доріг сьогодні — це не лише питання комфорту чи ремонту покриття. Це питання безпеки, оборонної логістики, економічної активності та ефективного використання бюджетних коштів. В умовах війни й обмежених ресурсів будь-які прорахунки у сфері інфраструктури швидко стають відчутними для держави та громадян.
На початку 2026 року стало очевидно, що галузь стикається одночасно з кількома викликами: браком фінансування, затримками бюджетних процедур, проблемами з якістю виконання робіт і значним борговим навантаженням. Саме тому питання дорожньої політики набуває особливої актуальності та потребує системних, а не точкових рішень.
Комітет Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури 25 лютого 2026 року розглянув ключові питання функціонування дорожньої галузі. Засідання відбулося в офлайн-форматі для членів Комітету та запрошених осіб, тоді як медіа і громадськість долучалися через відеозв’язок без права виступу. Такий підхід дозволяє забезпечити публічність процесу при збереженні процесуальної дисципліни.
Засідання Комітету продемонструвало очевидний дисбаланс між потребами дорожньої галузі та її фінансовими можливостями. На цьому тлі особливо гостро постають питання якості робіт, бюджетної дисципліни, ефективності контролю та боргового навантаження.
Фінансування та реальний стан доріг
Найбільш дискусійним блоком став стан автомобільних доріг після зимового періоду. Депутати констатували фактичне «сходження» покриття, зокрема на трасі М-05 Київ — Одеса. Порушено питання якості виконання робіт та належного виконання гарантійних зобов’язань підрядниками.
Зазначено, що на 2026 рік передбачено 10,8 млрд грн на ремонт та утримання автомобільних доріг. Водночас реально на ліквідацію пошкоджень і деформацій залишається лише 4,6 млрд грн. Проте, загальна потреба у відновленні міжнародних, національних та прифронтових доріг оцінюється у 51,3 млрд грн. Таким чином, обсяг необхідного фінансування значно перевищує наявні ресурси.
Додатковою проблемою є відсутність затвердженого бюджетного паспорта станом на кінець лютого. Це фактично блокує відкриття фінансування та проведення нових тендерних процедур. Роботи наразі здійснюються за рахунок залишків коштів минулого року та авансів, передбачених на зимове утримання, що створює ризики для системного планування.
Аудити та якість виконання робіт
За результатами перевірок Рахункової палати та аудитів виявлено системні порушення. Йдеться не стільки про нестачу фінансування, скільки про неефективне планування його використання, завищення обсягів і вартості робіт, застосування матеріалів неналежної якості та втрату гарантій через розірвання договорів.
Було зазначено, що наразі під гарантійними зобов’язаннями перебуває 717 автомобільних доріг. Це означає, що у разі виявлення дефектів у межах гарантійного строку підрядні організації зобов’язані усувати їх власним коштом відповідно до умов укладених договорів.
За результатами перевірок виявлено невідповідність частини відібраних зразків установленим нормативним вимогам. Також зафіксовано використання матеріалів неналежної якості для зимового утримання доріг. Такі обставини актуалізують питання дотримання технічних стандартів і належного контролю на етапі виконання робіт.
Фіксувалися випадки включення до актів виконаних робіт техніки, яка фактично була відсутня на об’єктах.
Габаритно-ваговий контроль і системи WIM
Керівник Укртрансбезпеки Лагунін Микита повідомив, що у 2025 році габаритно-ваговий контроль здійснювався двома шляхами: автоматичний контроль - системи WIM та рейдові перевірки.
Під час рейдових перевірок було винесено 2608 постанов, що приблизно на 9–10 % більше, ніж у попередні роки. В фінансову еквіваленті це становить 59 мільйонів гривень.
За допомогою систем WIM винесено 5800 постанов на суму 76,2 млн грн. Зазначено, що зараз підключено до системи Укртрансбезпеки 58 WIM, проте стабільно працюють лише 39. Частина обладнання у прифронтових регіонах вимкнена з міркувань безпеки. Однак до кінця року планується підключити ще понад 30 WIM, щоб загальна кількість працюючих комплексів становила 90.
Зафіксовано 2470 випадків приховування номерних знаків вантажівками з метою уникнення зважування на загальну суму 63 млн 461 тис. грн.Така практика безпосередньо впливає на стан дорожнього покриття та знижує ефективність контрольного механізму.
Боргове навантаження та необхідність реструктуризації
Агентство відновлення має кредити, залучені у 2020–2021 роках під високі відсоткові ставки — 18,5–21 % річних у гривні. У 2026 році на їх обслуговування та погашення необхідно спрямувати 15 млрд грн, що перевищує весь річний бюджет на ремонт доріг. Тобто, видатки на їх обслуговування у поточному році є співмірними з обсягом коштів, передбачених на ремонт доріг, або навіть перевищують його.
У зв’язку з цим Комітет рекомендував ініціювати реструктуризацію боргу спільно з Міністерством фінансів та розглянути можливість заміщення дорогих кредитів більш доступними фінансовими ресурсами. Без перегляду боргової моделі фінансове навантаження й надалі обмежуватиме розвиток галузі.
Стратегічні рішення та подальші кроки
Серед озвучених рішень — підтримка повернення цільового Дорожнього фонду для забезпечення прогнозованого фінансування. Також оголошено про перехід із 2026 року на WIM-проєктування та електронні акти виконаних робіт, що має мінімізувати маніпуляції з обсягами та якістю.
Окремо під час засідання було піднято питання ризиків весняної повені та готовності інфраструктури до можливих підтоплень. Обговорювалася необхідність завчасної перевірки стану дамб, мостів і підходів до них, адже у разі різкого підняття рівня води саме ці об’єкти першими потрапляють у зону ризику. Комітет акцентував на потребі мати чіткий план реагування — від оперативного обстеження та аварійних робіт до підготовки модульних мостових конструкцій для швидкого відновлення сполучення. Йдеться не про формальну підготовку, а про превентивні дії, які дозволять уникнути транспортної ізоляції окремих територій у разі надзвичайної ситуації. Було зазначено, що використання модульних мостів може стати ефективним інструментом швидкого реагування у разі підтоплень або пошкодження стаціонарних переправ.
Практичні орієнтири та загальні рекомендації
На підставі вищевикладеного можна зазначити, що ситуація потребує не точкових рішень, а системного перезавантаження. Насамперед необхідно затвердити бюджетний паспорт і забезпечити стабільне фінансування, оскільки без чітких правил довгострокове планування є неможливим. Галузь має працювати прогнозовано, а не в режимі постійного «ручного керування».
Контроль якості повинен стати реальним, а не формальним: гарантії — виконуватися, а порушення — мати наслідки. Те саме стосується габаритно-вагового контролю: комплекси мають працювати повноцінно, а спроби уникнути зважування — каратися, інакше перевантажені фури й далі нищитимуть дороги швидше, ніж їх ремонтують.Фінансово галузь потребує реструктуризації дорогих кредитів і переходу на
дешевші ресурси — без цього коштів на реальні роботи постійно бракуватиме. І головне: ямковий ремонт не замінить капітального. Лише повне відновлення конструкції дороги дає довгий ефект і реальну економію бюджету.
Висновок
Засідання Комітету показало, що проблема дорожньої інфраструктури виходить далеко за межі стану покриття. Йдеться про системний дефіцит фінансування, недоліки контролю, боргове навантаження та потребу у структурних управлінських рішеннях. Від швидкості ухвалення бюджетних і фінансових рішень, а також від реального посилення контролю якості залежить не лише стан доріг, а й довіра до механізмів державного управління в цілому.
У підсумку можна констатувати: дорожня політика потребує не лише додаткових коштів, а й чіткої управлінської логіки, прозорості та відповідальності на кожному етапі — від планування до прийняття об’єкта в експлуатацію. Лише за таких умов інфраструктурні рішення матимуть довгостроковий ефект.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
