У проєкті нового ЦК можуть повернути заборону на розлучення під час вагітності

07:30, 26 лютого 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
У новій редакції Цивільного кодексу України можуть відновити норму, яка встановлює обмеження на розірвання шлюбу у період вагітності.
У проєкті нового ЦК можуть повернути заборону на розлучення під час вагітності
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Наразі сімейні правовідносини регулюються Сімейним кодексом України, ухваленим у 2002 році. У 2024 році до Кодексу були внесені суттєві зміни: з його положень виключено норму, яка встановлювала заборону на розірвання шлюбу під час вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини. Причиною таких змін став євроінтеграційний закон № 4073-IX, ухвалений Верховною Радою  наприкінці 2024 року.

Необхідність законодавчих змін обґрунтовувалася імплементацією положень Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству (Стамбульської конвенції), ратифікованої Україною. Метою акта визначено удосконалення механізмів запобігання та протидії домашньому насильству й насильству за ознакою статі. Йшлося про те, що стаття 48 Конвенції забороняє застосування обов’язкових альтернативних способів врегулювання спорів, включно з посередництвом і примиренням, у справах, що стосуються форм насильства, охоплених її положеннями.

Законом було внесено зміни до Сімейного кодексу України та Закону України «Про медіацію», якими передбачено неможливість застосування заходів примирення, а також проведення медіації у випадках, коли один із подружжя вчиняв або вчиняє домашнє насильство чи насильство за ознакою статі.

Наразі питання права на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу врегульовано статтею 110 Сімейного кодексу України.

Відповідно до її положень, позов про розірвання шлюбу може бути поданий одним із подружжя. Також таке право має опікун — у разі якщо цього потребують інтереси того з подружжя, хто визнаний недієздатним.

На початку року в парламенті зареєстрували проєкт №14394, який передбачає оновлення Цивільного кодексу України. Документ покликаний об’єднати та систематизувати положення цивільного й сімейного законодавства в межах єдиного кодифікованого акта.

Водночас у проєкті Цивільного кодексу України з’являється стаття 1512, яка деталізує правові підстави та обмеження щодо звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу. Зокрема, йдеться про те, що:

  1. Позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.
  2. Позов про розірвання шлюбу не підлягає задоволенню протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, якщо:
  • щодо одного з подружжя або дитини вчинено домашнє насильство або іншу протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення;
  • батьківство зачатої дитини визнано іншою особою;
  • батьківство дитини до досягнення нею одного року визнано іншою особою або за рішенням суду виключено відомості про чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини;
  • з інших підстав, які мають істотне значення.
  1. Опікун має право пред’явити позов про розірвання шлюбу, якщо цього вимагають інтереси того з подружжя, хто визнаний недієздатним.

Запропонована редакція статті, яка визначає порядок пред’явлення позову про розірвання шлюбу, закріплює загальне право одного з подружжя ініціювати припинення шлюбу, водночас встановлюючи обмеження щодо розгляду таких позовів у період вагітності дружини та протягом року після народження дитини.

Якщо у чинному Сімейному кодексі України відповідна заборона вже була виключена, то її фактичне відновлення у проєкті нового кодифікованого акта може спричинити нормативну неузгодженість та поставити питання щодо послідовності законодавчої політики.

Передбачена норма формулює обмеження через конструкцію «не підлягає задоволенню», що по суті означає процесуальне стримування реалізації права на судовий захист у визначений період. Це може стати предметом дискусії щодо співмірності такого обмеження та його відповідності принципу доступу до правосуддя.

Окремої уваги потребує і формула про «інші підстави, які мають істотне значення», яка надає судам широкі дискреційні повноваження та створює простір для різного тлумачення на практиці.

Водночас включення до винятків обставин, пов’язаних із визнанням батьківства іншою особою або виключенням відомостей із актового запису про народження дитини, фактично поєднує питання розірвання шлюбу з процедурою встановлення походження дитини, що може ускладнювати доказування та процес розгляду таких справ.

Закріплення права опікуна звертатися до суду в інтересах недієздатної особи загалом відповідає логіці захисту її прав, однак на практиці потребуватиме чітких критеріїв оцінки обґрунтованості такого звернення.

Подібні зауваження також висловило Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради у своєму висновку від 14 лютого 2026 року. Додамо, що зауваження стосуються проєкту Цивільного кодексу України №14394.

У висновку звертається увага на те, що частина друга статті 1512 проєкту передбачає норму, відповідно до якої позов про розірвання шлюбу «не підлягає задоволенню протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини», за винятком визначених випадків, коли таке обмеження не застосовується.

Водночас зазначається, що аналогічні положення раніше були передбачені у статті 110 Сімейного кодексу України. Однак 20.11.2024 парламент ухвалив Закон України № 4073-IX, яким із Кодексу виключено заборону на розірвання шлюбу під час вагітності та протягом року після народження дитини.

Таким чином, експерти вказують на можливу неузгодженість запропонованої редакції із чинним законодавчим підходом та раніше прийнятими змінами.

Втім, на початку лютого на сайті Верховної Ради було зареєстровано альтернативний проєкт Цивільного кодексу України №14394-1.

У ньому статтю, що регулює питання обмеження розірвання шлюбу у період вагітності, викладено у новій редакції. Крім того, з тексту альтернативного проєкту вилучено положення, яке передбачало можливість укладення шлюбу у 14 років у разі вагітності або народження дитини.

Проте подальша доля спірних норм залежатиме від того, у якій редакції парламент ухвалить проєкт нової кодифікації та які положення будуть підтримані під час розгляду.

Нагадаємо, раніше ГНЕУ вже висловлювало зауваження до всіх дев’яти книг проєкту Цивільного кодексу, зокрема до положень Книги «Право сімейне» та Книги «Право спадкове», про що вже повідомляла «Судово-юридична газета».

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший