Кадри, незалежність, соціальні гарантії: чим займається Рада прокурорів України і які пріоритети її роботи на 2026 рік

Питання кадрової політики, незалежності прокурорів та їхнього соціального захисту залишаються серед ключових викликів для системи прокуратури, особливо в умовах війни та євроінтеграційних зобов’язань України.

Про функції Ради прокурорів України, соціальний захист прокурорів та конкурс до САП «Судово-юридична газета» говорила з Головою РПУ Русланом Романовим.

Які функції покладені на Раду прокурорів України та які ключові пріоритети її діяльності  на 2026 рік?

Рада прокурорів України є ключовим органом прокурорського самоврядування, який забезпечує організаційну єдність функціонування органів прокуратури в період між всеукраїнськими конференціями прокурорів. Її статус, повноваження та порядок діяльності визначені Законом України «Про прокуратуру» та Положенням про Раду прокурорів України.

Як вищий орган самоврядування прокурорів, Рада прокурорів України відіграє важливу роль у кадрових, організаційних та гарантійних питаннях діяльності органів прокуратури.

Однією з основних функцій Ради прокурорів України є участь у формуванні керівного складу органів прокуратури. Зокрема, Рада вносить Генеральному прокурору рекомендації щодо призначення прокурорів на адміністративні посади, а саме:

• першого заступника та заступників Генерального прокурора;
• керівника обласної прокуратури, його першого заступника та заступників;
• керівника окружної прокуратури.

Крім того, відповідно до вимог законодавства, Рада прокурорів України надає Генеральному прокурору пропозиції щодо трьох кандидатів до складу Конкурсної комісії з організації та проведення конкурсу на посади керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, зокрема заступника Генерального прокурора – керівника САП, його першого заступника та заступника.

Важливим напрямом діяльності Ради прокурорів України є забезпечення незалежності прокурорів. Рада розглядає звернення прокурорів та інші повідомлення про втручання чи загрози їхній незалежності, а за результатами розгляду вживає відповідних заходів реагування.

Також до компетенції Ради належить розгляд питань правового та соціального захисту прокурорів і членів їхніх сімей. За результатами розгляду таких питань Рада приймає відповідні рішення, спрямовані на гарантування належних умов служби та захисту працівників прокуратури.

Серед ключових пріоритетів діяльності Ради прокурорів України у 2026 році — організація та впровадження заходів, спрямованих на:

• посилення гарантій незалежності прокурорів;
• удосконалення організаційного забезпечення діяльності органів прокуратури;
• підвищення рівня правового захисту прокурорів;
• забезпечення належного соціального захисту прокурорів та членів їхніх сімей.

Які заходи вживалися Радою прокурорів України щодо гарантій соціального забезпечення прокурорів та членів їх сімей?

Щоб захистити незалежність прокурорів і забезпечити їм та їхнім родинам належний соціальний захист, Рада прокурорів України неодноразово зверталася до органів державної влади та міжнародних партнерів.

Зокрема, Рада направляла до Комітетів Верховної Ради України з питань правової політики та з питань правоохоронної діяльності, Міністерства юстиції України пропозиції з проханням сприяти усуненню дискримінаційних умов стосовно прокурорів шляхом внесення змін до законодавства, зокрема до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Ці пропозиції полягали у можливості зарахування стажу роботи на посадах прокурорів при визначенні вимог, встановлених для кандидатів на посади суддів Вищого адміністративного суду, Спеціалізованого окружного адміністративного суду, Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду та апеляційних судів.

Також Рада прокурорів України зверталася до  представництв установ - міжнародних партнерів, які брали участь у засіданні всеукраїнської конференції прокурорів 27.08.2024 з проханням вжити заходів з метою усунення дискримінації прокурорів за професійною ознакою у контексті європейських стандартів добору суддів.

Які заходи вживаються Радою прокурорів України та який механізм захисту незалежності прокурорів?

Радою прокурорів систематично вживаються заходи щодо недопущення обмеження конституційних прав та погіршення соціального забезпечення як ветеранів органів прокуратури, так і працюючих прокурорів.

Наприклад, Рада прокурорів зверталась до Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності з проханням відхилити  проєкт  Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій працівників (службовців)», оскільки він за своїм змістом є дискримінаційним і порушує незалежність прокурорів.

Інший приклад: Радою прокурорів розглянуто питання загрози незалежності прокурорів у зв’язку із внесенням проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури» від 02.12.2024 № 12278. Законопроєкт, окрім іншого, не відповідає взятим Україною зобов’язанням щодо забезпечення незалежності прокурорів у відповідності до стандартів Європейського Союзу. За результатами розгляду питання Радою прокурорів було направлено лист до Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності з проханням ініціювати відхилення Комітетом законопроєкту. 

Якщо казати про соціальне забезпечення, то Рада прокурорів вжила заходи щодо  захисту прав  прокурорів під час підготовки бюджетної декларації на 2025–2027 роки, схваленої постановою КМУ. Згідно з нею залишався без змін  встановлений із 1 січня 2021 року застарілий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, а саме 1600 гривень.

Після численних повідомлень прокурорів про загрозу їх незалежності було здійснено системний аналіз  норм Бюджетної декларації, за результатами якого  Рада прокурорів України направила лист Прем’єр-міністру України з проханням доручити Міністерству фінансів України при підготовці проєкту Закону України «Про Державний Бюджет на 2025 рік» передбачити прожитковий мінімум для визначення базового посадового окладу прокурора окружної прокуратури на рівні прожиткового мінімуму, який установлено для визначення базового розміру посадового окладу судді, а також запланувати Офісу Генерального прокурора додаткові кошти на зазначені цілі.

До нас дослухалися і в проєкті Закону України «Про Державний Бюджет на 2025 рік» прожитковий мінімум для прокурорів був збільшений до 2102 гривень.

У жовтні 2024 року голова Ради прокурорів України виступив на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань бюджету із захистом цього показника для прокурорів. Комітетом тоді були підтримані наші пропозиції і було прийнято позитивне рішення.

Нажаль, під час розгляду бюджету у Верховній Раді була  підтримана протилежна пропозиція і прийнято поправку, яка скасувала збільшення розміру прожиткового мінімуму для прокурорів.

В результаті, тільки у серпні 2025 року за активної роботи Ради прокурорів спільно з Офісом Генерального прокурора прожитковий мінімум для прокурорів був збільшений до 2102 гривень.

При цьому у Звіті Європейської Комісії щодо України в рамках Пакета розширення, опублікованому 4 листопада 2025 року, зазначено, що зарплати прокурорів залишаються нижчими, ніж у суддів, навіть незважаючи на те, що прожитковий мінімум, який використовується для розрахунку заробітної плати прокурорів, було підвищено з 1 серпня 2025 року.

Якщо казати про гарантії  прокурорам, які здійснюють повноваження у районах ведення воєнних (бойових) дій, то Офісом Генерального прокурора було розроблено та скеровано до Верховної Ради України відповідний проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо гарантій для прокурорів, які здійснюють повноваження у кримінальних провадженнях у районах ведення воєнних (бойових) дій» (реєстр. № 9380 від 12.06.2023).

Ним пропонується внести зміни до статей 81 і 84 Закону України «Про прокуратуру» та встановити надбавку прокурорам у розмірі 50 відсотків посадового окладу за безпосереднє проведення або участь у проведенні слідчих чи інших процесуальних дій у кримінальних провадженнях у районах ведення воєнних (бойових) дій, а також визначити додаткові заходи соціального захисту прокурора  (у разі загибелі (смерті), інвалідності, втрати працездатності).

 Проте, цей законопроєкт на даний час перебуває у Верховній Раді України.

Які критерії застосовує Рада прокурорів під час внесення рекомендацій про призначення прокурора на адміністративні посади?

Критерії, за якими Рада прокурорів оцінює кандидатів на адміністративні посади, були закріплені у відповідному рішенні Ради прокурорів України від 31 жовтня 2017 року № 36 «Про затвердження критеріїв оцінювання прокурорів при вирішенні питання внесення рекомендації про призначення на вакантні адміністративні посади».

Під час вирішення питання щодо внесення рекомендації про призначення на адміністративну посаду Рада прокурорів України враховує професійні та морально-ділові якості кандидата, а також його управлінсько-організаторські здібності та досвід роботи.

Вказані критерії застосовуються Радою прокурорів України під час внесення рекомендації Генеральному прокурору про призначення прокурора на адміністративну посаду, а саме на посади першого заступника Генерального прокурора, заступника Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури, першого заступника керівника обласної прокуратури,   заступника керівника обласної прокуратури; керівника окружної прокуратури.

Наскільки Рада прокурорів відкрита до співпраці з громадськістю та медіа?

Рада прокурорів України та органи прокуратури України систематично працюють над питанням підняття рівня довіри громадян до інституцій.

Рада прокурорів України постійно інформує громадськість про свою діяльність на офіційному сайті Ради. Всі рішення, прийняті Радою є у вільному доступі та опубліковані на сайті.

Крім того, голова Ради прокурорів України звітує на всеукраїнській конференції прокурорів про виконання Радою прокурорів завдань органів прокурорського самоврядування, про стан фінансування та організаційного забезпечення діяльності прокуратури.

Головою Ради прокурорів України в 2024 році прозвітовано перед всеукраїнською конференцією прокурорів про виконання Радою прокурорів завдань органів прокурорського самоврядування, стан фінансування та організаційного забезпечення діяльності прокуратури.

Які зміни в законодавстві ви вважаєте критично необхідними для прокуратури?

На сьогодні актуальним  є внесення змін до законодавства щодо:

• посилення інституційної спроможності, незалежності та ефективності Ради прокурорів України та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, посилення інституційної спроможності та ефективності Генеральної інспекції, як ключових механізмів гарантування незалежності прокурорів і прокуратури загалом;
• врегулювання відповідно до європейських стандартів питань матеріального, соціального, пенсійного забезпечення прокурорів подібно до того, як це є стосовно суддів, щоб забезпечити неупереджене та ефективне здійснення ними своїх повноважень.

Наскільки прокуратура готова до стандартів ЄС?

Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2024/792 від 29 лютого 2024 року, було започаткована ініціатива Ukraine Facility для підтримки зусиль України у сфері реалізації реформ на шляху до вступу до ЄС.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2024 № 244-р був схвалений план для України на виконання цієї ініціативи.

З метою забезпечення комплексного підходу до виконання Плану, а також заходів, передбачених Дорожньою картою з питань верховенства прав, і рекомендацій Групи  держав  проти  корупції  (GRECO), наказом Генерального прокурора створено робочу групу з питань виконання окремих міжнародних зобов’язань (рекомендацій).

До підгрупи з питання посилення інституційної спроможності, незалежності та ефективності Ради прокурорів України  входять працівники Офісу Генерального прокурора та члени Ради прокурорів України.

На даний час вказана підгрупа продовжує у межах компетенції напрацювання відповідних змін до законодавства в рамках виконання Дорожньої карти з питань верховенства права.

Яке Ваше ставлення навколо ситуації з відбором кандидатів до Конкурсної комісії для проведення конкурсу на адміністративні посади в Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру ?

Перш за все викликає занепокоєння те, що окремі медіа ресурси маніпулюють ситуацією навколо формування складу Конкурсної комісії з організації та проведення конкурсу на вакантні адміністративні посади в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, нав’язуючи суспільству своє суб’єктивне бачення. При цьому ними абсолютно ігноруються вимоги чинного законодавства.

Крім того, вважаю, що це деякою мірою є тиском на Генерального прокурора, який своєчасно, у визначений Законом спосіб, дотримуючись процедури, передбаченої вимогами Закону України «Про прокуратуру» визначив трьох членів Конкурсної комісії.

А якби Генеральний прокурор не визначив цих кандидатів, то можна припустити, що в медіа знову з’явилися б нарікання на несвоєчасність чи затягування формування складу Конкурсної комісії.

Для повного розуміння ситуації почну спочатку:

Варто зазначити, що процедура відбору до Конкурсної комісії є абсолютно прозорою.

Рада прокурорів України 27 листопада 2025 року своїм рішенням затвердила Рекомендації з оформлення та подання документів. Це рішення було оприлюднено на офіційному сайті Ради прокурорів України.

В Рекомендаціях було детально описано інформацію щодо оформлення та подання документів особами, які виявили намір взяти участь у відборі до складу Конкурсної комісії. Зокрема, про те, яким вимогам повинна відповідати особа, хто не може бути  членом Конкурсної комісії, які саме документи необхідно подати, а також чітко встановлені строки подачі документів. 

Наступного дня, 28 листопада 2025 року, Рада на своєму сайті оголосила про початок відбору осіб до складу Конкурсної комісії, яка буде займатися організацією та проведенням конкурсу на вакантні адміністративні посади в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

У визначений строк до Ради прокурорів подали пакет документів четверо осіб, серед яких було три представники прокурорської спільноти та один адвокат. Інші особи, ні юристи, ні представники громадських об’єднань чомусь бажання взяти участь у відборі не виявили та документи не подали. У зв’язку з цим виникає питання, а чи не бояться вони брати на себе відповідальність та при цьому декларувати свій майновий стан, як це передбачено Законом України «Про запобігання корупції».

За результатами опрацювання поданих документів, жодних обставин, які відповідно до закону унеможливлювали би участь осіб у відборі не встановлено. Усі чотири кандидати були допущені до участі у відборі та пройшли відповідні співбесіди.

Розглянувши отримані документи на засіданні Ради прокурорів України 9 грудня 2025 року, Рада прийняла рішення про внесення пропозицій щодо кандидатур до складу Конкурсної комісії та запропонувала Генеральному прокурору призначити до її складу трьох осіб - працівників прокуратури. Відповідне рішення того ж дня опубліковано на сайті Ради прокурорів України.

В подальшому, у звʼязку з тим, що від одного із кандидатів до Ради прокурорів України надійшла заява про виключення із числа кандидатів до складу Конкурсної комісії за власним бажанням, Рада прокурорів на засіданні 18 грудня 2025 року вирішила задовольнити цю заяву. Таким чином, Радою прокурорів України  Генеральному прокурору було запропоновано призначити до складу Конкурсної комісії двох осіб. Відповідне рішення також було оприлюднено на сайті Ради прокурорів України та направлено Генеральному прокурору.

У зв’язку із запропонованою Радою прокурорів України недостатньою кількістю кандидатів та з метою забезпечення своєчасного виконання  вимог  абзацу 4 частини 3 статті 29-1 Закону України «Про прокуратуру», Генеральний прокурор визначив адвоката Олексія Шевчука членом Конкурсної комісії, оскільки він залишився єдиним кандидатом, який у визначений термін подав свої документи. 

Чи може Генеральний прокурор скасувати наказ про призначення кандидата Олексія Шевчука?

Ось тут, я хочу повернутись до питання нехтування діючим законодавством.

Підстави дострокового припинення повноважень членів Конкурсної комісії чітко передбачені ч. 3 ст. 29-1 Закону України «Про прокуратуру», а саме:

1) подання особистої заяви про припинення повноважень члена Конкурсної комісії;

2) неможливості брати участь у засіданнях за станом здоров’я більше ніж протягом одного місяця;

3) внесення Конкурсною комісією пропозиції про дострокове припинення повноважень її члена у випадках, передбачених регламентом Конкурсної комісії;

4) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно нього;

5) визнання його недієздатним або безвісно відсутнім;

6) його смерті.

Тільки у разі наявності однієї із перелічених підстав для дострокового припинення повноважень члена Конкурсної комісії Генеральний прокурор приймає рішення про дострокове припинення його повноважень та визначає іншого члена Конкурсної комісії у порядку, встановленому Законом України «Про прокуратуру». Іншого законного способу дострокового припинення повноважень визначеного члена Конкурсної комісії не існує. Таким чином, окремі медіа фактично здійснюють тиск і втручаються у незалежність Генерального прокурора з метою схилити його до прийняття зручних для них, проте незаконних рішень. Наслідками таких дій може бути оскарження таких рішень Генерального прокурора до суду, що призведе до затягування формування складу Конкурсної комісії.

Скажу так, легко критикувати зі сторони не вдаючись у вимоги законодавства та не розуміючи всю суть процедури відбору до складу Конкурсної комісії.

 До того ж, Конкурсна комісія є повноважною у разі затвердження її в повному складі. Наразі повний склад комісії не затверджено, оскільки ще не надано трьох кандидатів від міжнародних та іноземних організацій, визначених Кабінетом Міністрів України. 

Чи відомо Раді прокурорів про формування повного складу Конкурсної комісії, включно з представниками міжнародних організацій, яких визначив КМУ?

Наскільки мені відомо, до Офісу Генерального прокурора з Кабінету Міністрів України офіційно не надходили пропозиції від міжнародних та іноземних організацій щодо делегування трьох кандидатур до складу Конкурсної комісії.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.