У парламенті вирішують, чи потрібно посилювати відповідальність за порушення безпеки свідків

Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу розгляне законопроект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства та інших осіб в інтересах правосуддя (реєстр. № 5752 від 12.07.2021).

Згідно з ним статтю 185-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується викласти в новій редакції. а саме:

«Стаття 18511. Розголошення відомостей про заходи забезпечення безпеки Розголошення відомостей про заходи забезпечення безпеки щодо особи, взятої під захист, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України, - тягне за собою накладення штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». 

Фахівці Головного науково-експертного управління, вивчивши законопроект одразу звернули увагу на наступне. 

По-перше, словосполучення «за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України» є зайвим, оскільки повторює загальні положення КУпАП щодо адміністративного правопорушення та адміністративної відповідальності. Адже згідно з ч. 2 ст. 9 КУпАП «адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності». 

По-друге, виникає колізія щодо суворості покарання.

За порушення ст. 185-11 КУпАП передбачається накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 2 ст. 12 КК кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

При цьому, за кримінальне правопорушення у виді розголошення відомостей про заходи забезпечення безпеки щодо особи, взятої під захист, службовою особою, якою прийнято рішення про ці заходи, особою, яка їх здійснює, або службовою особою, якій ці рішення стали відомі у зв'язку з її службовим становищем, а так само особою, взятою під захист, якщо ці дії спричинили шкоду здоров’ю особи, взятої під захист, або іншої особи передбачається покарання у виді штрафу від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років (ст. 381 КК у редакції проекту). Таким чином, створюється парадоксальна з точки логіки ситуація, коли за адміністративне правопорушення передбачається значно суворіше стягнення, ніж за кримінальне.

У Кримінальному кодексі України вдосконалюються склади правопорушення, передбаченого статтями 380 (стосовно порушення вимог закону щодо забезпечення безпеки осіб, які підлягають захисту або взяті під захист) та 381 (розголошення відомостей про заходи забезпечення безпеки щодо особи, взятої під захист).

Зокрема, назву та абзац перший статті 380 КК пропонується викласти в такій редакції: «Стаття 380. Порушення вимог закону щодо забезпечення безпеки осіб, які підлягають захисту або взяті під захист Неприйняття рішення, несвоєчасне прийняття або прийняття недостатньо обґрунтованих рішень, а також невжиття, несвоєчасне вжиття або невжиття достатніх заходів для забезпечення безпеки працівника суду, правоохоронного органу, членів їхніх сімей та їхніх близьких родичів або учасника кримінального судочинства та іншої особи в інтересах правосуддя службовою особою органу, на який покладено функції забезпечення безпеки зазначених осіб, якщо ці дії спричинили тяжкі наслідки»;

У статті 381 КК абзац перший частини першої викладуть в наступній редакції:

«1. Розголошення відомостей про заходи забезпечення безпеки щодо особи, взятої під захист, службовою особою, якою прийнято рішення про ці заходи, особою, яка їх здійснює, або службовою особою, якій ці рішення стали відомі у зв'язку з її службовим становищем, а так само особою, взятою під захист, якщо ці дії спричинили шкоду здоров'ю особи, взятої під захист, або іншої особи»;

Щоправда, ГНЕУ вважає, що йдеться нібито про дублювання одних і тих самих форм об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 380 КК і запропонована редакція диспозиції ст. 380 КК потребує додаткового доопрацювання. 

З метою недопущення конфлікту норм КПК з проектом реєстр. № 5751 та забезпечення

реалізації положень зазначеного законопроекту також пропонується внести низку змін до КПК.

Зокрема, визначається, що підозрюваний, обвинувачений має право заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.

Автор: Тарас Лученко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.