Як комплаєнс рятує активи компанії від конфіскації: аналіз кейсів ВАКС
Правовий режим воєнного стану, законодавчі зміни, посилення міжнародних стандартів прозорості, зростаючий регуляторний та економічний тиск на бізнес та ризики співпраці з токсичними підсанкційними партнерами це вже не просто нові реалії роботи бізнесу, а це самі ті фактори, які наразі вибудовують новий формат корпоративного управління. Сьогодні, комплаєнс перестає існувати лише на папері, а стає своєрідним важелем бізнесу проти корупційних, фінансових та репутаційних ризиків.
Комплаєнс, зокрема антикорупційний — це вже не просто про політику компанії, а про виживання бізнесу, адже навіть «чесні» компанії ризикують втратити активи через дії свого топмемеджера або СЕО. Яким чином працює ця колективна відповідальність?
Концепція «Tone at the Top» американської аудиторської практики акцентує на ключовій ролі топменеджменту у формуванні етичної культури компанії. Йдеться про те, що саме поведінка керівника задає стандарти дотримання законодавства та внутрішніх правил комплаєнсу.
Антикорупційне законодавство виходить із принципу, що компанія відповідає за дії своїх посадових осіб. Згідно з українським законодавством, підставою для застосування до компанії заходів кримінально-правового характеру, таких як штраф чи конфіскація є вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юрособи злочинів, визначених у ст. 96-3 Кримінального кодексу України, таких як підкуп, хабарництво, зловживання впливом, тероризм, легалізація доходів та воєнних злочинів.
На практиці останніх кейсів Вищого антикорупційного суду розглянемо, які межі відповідальності компаній за дії своїх керівників, які санкції передбачає національне законодавство, як система комплаєнсу допоможе мінімізувати ризики.
Кейс про колективну відповідальність
Один із яскравих прикладів застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичної особи — справа № 991/846/24. Колегія суддів ВАКС ухвалила вирок у справі № 991/846/24, визнавши директора ТОВ винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України (пропозиція та надання неправомірної вигоди службовій особі).
За версією обвинувачення, обвинувачений пропонував, а згодом надав службовій особі неправомірну вигоду у розмірі 200 000 гривень за вчинення дій з використанням службового становища — зняття заборони на вихід маломірних суден та інших плавзасобів флоту рибної промисловості для вилову водних біоресурсів в озері Сасик.
Основне покарання обвинуваченого передбачало штраф у розмірі 51 000 грн, та спеціальну конфіскацію у розмірі тих самих 200 000 грн, що були надані як неправомірна вигода.
І вишенька на торті — стягнення штрафу з юридичної особи у розмірі 340 000 грн. Так, ВАКС ухвалив рішення, керуючись ч. 2 ст. 96-7, ч. 1 ст. 96-10 КК України.
Таким чином, ВАКС підтвердив ефективність застосування спеціальної конфіскації до директора ТОВ та паралельно штрафних санкцій до юридичної особи.
Вирок стосовно керівника приватної компанії у справі щодо завдання шкоди ПАТ «Центренерго»
ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості: керівник приватної компанії отримав 3 роки умовно за пособництво у завданні 185 млн грн збитків «Центренерго».
ВАКС на стадії судового розгляду затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором САП та керівником приватної компанії, якого обвинувачували у пособництві у зловживанні службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам ПАТ «Центренерго» у вигляді матеріальної шкоди на загальну суму 185 млн грн.
Суд визнав керівника компанії винним та призначив узгоджене сторонами покарання, а саме позбавлення волі на строк 3 роки, позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях строком на 3 роки. Крім того, суд присудив керівнику виплатити штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кейс «Центренерго» один із перших прикладів застосування угоди про визнання винуватості у справі про завдану шкоду державному енергетичному підприємству в особливо великих розмірах. Угода дозволила уникнути тривалого судового розгляду, забезпечила повне відшкодування збитків державі. Крім того, справа демонструє, як топменеджмент приватної компанії може потопити бізнес через схеми з державним сектором.
Примусовий донат адвоката на «Армія дронів»
ВАКС 12 жовтня 2023 року затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором САП та столичним адвокатом. Суд визнав адвоката винуватим у двох кримінальних правопорушеннях, таких як пособництво у пропозиції та наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, для себе та третьої особи за вчинення дій з використанням службового становища, та шахрайство в особливо великих розмірах.
За сукупністю злочинів суд призначив 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого звільнено від відбування основного покарання із випробувальним строком 3 роки. Обвинувачений повністю визнав вину та взяв на себе зобов’язання повної співпраці зі стороною обвинувачення та перерахування 21 млн грн на спеціальний рахунок проєкту «Армія дронів». Крім того, вилучені під час розслідування грошові кошти у сумі близько 29 млн грн також були перераховані на підтримку Збройних Сил України.
Тобто, комплаєнс для бізнесу це дієвий механізм запобігання ситуації, коли компанія (або її бенефіціар) змушена віддати десятки мільйонів гривень на благодійність в обмін на свободу менеджера, або представника.
Топ-менеджер — це не просто найманий працівник, це орган компанії, який у випадку вчинення корупційного злочину, чинить його в інтересах або від імені компанії.
Комплаєнс починається з публічної відмови бенефіціарів від корупційних практик. Підприємство має розробити чітку дієву політику, провести Due Diligence основних бізнес-процесів, зокрема у сферах закупівель, HR, взаємодії з контрагентами та партнерствами. Наступний крок — розробка та впровадження антикорупційної програми, яка має включати внутрішні політики, кодекс етики, чіткі процедури повідомлення про порушення та алгоритми реагування на інциденти.
Важливою складовою є призначення уповноваженого з комплаєнсу — офіцера, який має незалежний доступ до керівництва та повноваження контролювати дотримання антикорупційних стандартів.
Не менш важливим є постійний контроль: внутрішній моніторинг, аудит, а також функціонування гарячої лінії для повідомлень про можливі порушення.
Варто зауважити, що наближення України до імплементації директив ЄС зробить антикорупційні заходи обов’язковими для середнього бізнесу вже за 1-2 роки.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
