Строк оскарження рішень ВККС рахується з дня їх ухвалення: позиція ВП ВС

Питання визначення моменту початку перебігу строку звернення до адміністративного суду має ключове значення у спорах щодо процедур добору суддів. Велика Палата Верховного Суду у справі № 990/516/25 сформулювала важливий підхід: якщо рішення органу суддівського врядування встановлює правила для всіх учасників процедури, строк його оскарження починається з моменту прийняття такого рішення, а не з моменту, коли воно фактично вплинуло на конкретну особу.

Ця позиція має практичне значення для учасників конкурсів і доборів до суддівського корпусу, оскільки визначає межі процесуальної можливості оскарження актів ВККС.

Обставини справи

Позивачка звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у якому просила скасувати пункт 9 рішення ВККС України від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 у частині встановлення кількісного ліміту кандидатів, які допускаються до наступного етапу кваліфікаційного іспиту; визнати протиправними дії Комісії щодо недопуску її до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту — виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду; а також зобов’язати ВККС допустити її до цього етапу та забезпечити його проходження.

Суд першої інстанції встановив, що позивачка пропустила місячний строк звернення до суду щодо оскарження рішення ВККС від 27 серпня 2025 року. Клопотання про поновлення строку суд визнав необґрунтованим, а позовну заяву повернув.

Не погодившись із таким рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу до Великої Палати Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками суду першої інстанції щодо пропуску строку звернення до суду.

Суд нагадав, що відповідно до частини восьмої статті 122 КАС України у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВККС під час процедури добору кандидатів на посаду судді встановлюється місячний строк звернення до адміністративного суду.

Верховний Суд підкреслив, що початок перебігу цього строку пов’язаний із моментом, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

При цьому Велика Палата звернула увагу на характер оскаржуваного рішення ВККС. Воно встановлювало правила проведення процедури добору та підлягало застосуванню до всіх її учасників.

У зв’язку з цим Суд зазначив, що прийняття рішення ВККС, у якому закріплено правила, що підлягають застосуванню до всіх учасників добору, зумовлює застосування цих правил з моменту прийняття такого рішення, а не з моменту, коли відповідну норму реалізували щодо конкретної особи.

Отже, строк звернення до суду щодо оскарження такого рішення починає обчислюватися саме з моменту його ухвалення та оприлюднення.

У цій справі рішення ВККС від 27 серпня 2025 року було оприлюднене на офіційному вебсайті Комісії, доступ до нього був відкритим. Тому, на думку суду, позивачка повинна була дізнатися про його зміст саме у день ухвалення.

Аргумент позивачки про те, що про порушення свого права вона дізналася лише 19 вересня 2025 року — після затвердження результатів тестування і недопуску до наступного етапу іспиту — Суд відхилив.

Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу, що позовні вимоги про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень та зобов’язання його вчинити певні дії є похідними, якщо їх обґрунтування ґрунтується на твердженні про незаконність рішення цього суб’єкта. У такому випадку ці вимоги перебувають у нерозривному зв’язку з вимогою про скасування відповідного рішення.

Тому пропуск строку звернення до суду щодо оскарження базового рішення унеможливлює розгляд похідних вимог, якщо їх обґрунтування ґрунтується на незаконності такого рішення.

Оскільки строк оскарження цього рішення був пропущений, інші позовні вимоги, які ґрунтуються на його незаконності, не можуть розглядатися окремо.

Таким чином, Суд дійшов висновку, що пропуск строку звернення до суду стався з причин, пов’язаних із пасивною поведінкою позивачки, а тому не може визнаватися поважним.

Висновок

Велика Палата Верховного Суду підтвердила важливий підхід у спорах щодо процедур добору суддів: якщо рішення ВККС встановлює правила, які застосовуються до всіх учасників процедури, строк його оскарження обчислюється з моменту ухвалення та оприлюднення такого рішення.

Негативні наслідки застосування цього рішення до конкретної особи, що проявилися пізніше, не змінюють моменту початку перебігу процесуального строку.

Крім того, вимоги про оскарження дій органу влади, які ґрунтуються на незаконності такого рішення, розглядаються як похідні від первинної вимоги про його скасування і не можуть існувати автономно у разі пропуску строку на оскарження самого рішення.

Таким чином, сформована правова позиція підкреслює значення своєчасного оскарження актів органів суддівського врядування та демонструє, що відкладене звернення до суду після настання фактичних наслідків застосування таких актів не змінює моменту початку перебігу процесуального строку.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.