Верховний Суд пояснив, чому не можна звільняти «карантинних» держслужбовців без пропозиції вакансій

Пандемія COVID-19 створила особливу категорію державних службовців — так званих контрактників карантинного періоду. Їх призначали на посади без конкурсів за спрощеною процедурою добору. Під час масштабних реорганізацій державних органів у 2020–2021 роках постало питання, чи зобов’язаний роботодавець пропонувати таким працівникам інші посади у разі скорочення, чи строковий характер контракту звільняє державний орган від такого обов’язку.

7 травня 2026 року Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у справі № 320/9459/21 роз’яснив підхід до звільнення таких працівників. Рішення стосується спору щодо звільнення посадовця Державної митної служби України та містить важливі висновки щодо застосування законодавства у період карантину та гарантій державних службовців під час реорганізації органів влади.

Позивачка пройшла шлях від звільнення за угодою сторін до призначення на високу посаду заступника директора департаменту — начальника управління митних платежів ДМС за процедурою «карантинного» добору. Суди встановили, що у жовтні 2020 року позивачка була звільнена з попередньої посади в Державній митній службі за угодою сторін, після чого уклала контракт про проходження державної служби на період дії карантину COVID-19 та була призначена на посаду заступника директора департаменту — начальника управління митних платежів.

У грудні 2020 року її попередили про майбутнє звільнення у зв’язку зі змінами структури та скороченням відповідної посади. У липні 2021 року наказом Держмитслужби державну службу позивачки було припинено через скорочення посади та припинення дії карантинного контракту. Після внесення змін до наказу звільнення було оформлено у перший робочий день після завершення тимчасової непрацездатності — 4 серпня 2021 року. ДМС України вважала, що оскільки позивачка працювала за строковим контрактом без конкурсу, то вимоги щодо працевлаштування на неї не поширюються у тому ж обсязі, що й на звичайних  держслужбовців. Вважаючи такі рішення незаконними, позивачка звернулася до суду з вимогою їх скасувати.

Роль Закону № 1285-IX

Верховний Суд звернув увагу, що правове регулювання державної служби змінилося вже після того, як позивачку попередили про можливе звільнення. До 6 березня 2021 року редакція статті 87 Закону України «Про державну службу» (з урахуванням змін, внесених законами № 117-IX та № 440-IX), яка дозволяла суб’єкту призначення, але не зобов’язувала його пропонувати державному службовцю іншу вакантну посаду.

Після набрання чинності Законом № 1285-IX ця норма була змінена: роботодавець зобов’язаний одночасно з попередженням про звільнення запропонувати працівнику іншу рівнозначну або, за можливості, нижчу посаду.

Верховний Суд зазначив, що наказ про звільнення був виданий уже в липні–серпні 2021 року, тобто після набрання чинності новою редакцією закону. Відтак Державна митна служба повинна була застосувати саме нові правила та запропонувати позивачці іншу посаду перед звільненням.

Закон № 1285-IX повернув обов'язковість конкурсів для посад державної служби, але водночас повернув і гарантію пропонувати посади при скороченні.

Контракт vs Скорочення

У касаційній скарзі ДМС зазначила, що у Верховного Суду відсутній сформований правовий висновок щодо застосування підпункту 2 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1285-IX у взаємозв’язку зі статтею 21 Закону України «Про державну службу».

Скаржник наголошував, що позивачка була призначена на посаду за процедурою добору з укладенням строкового контракту на період дії карантину без проведення конкурсу. Після набрання чинності Законом № 1285-IX 6 березня 2021 року конкурси на державну службу були відновлені, а карантинні контракти мали діяти лише до призначення переможця конкурсу, але не більше дев’яти місяців з моменту набрання чинності цим законом.

За твердженням ДМС, позивачка брала участь у конкурсах, однак переможцем не стала, тому підстав для подальшого перебування на посаді не було. Водночас скаржник вказував, що суди попередніх інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин положення статті 42 Кодексу законів про працю України, оскільки питання вступу та проходження державної служби регулюються спеціальним законом, який передбачає обов’язковість конкурсної процедури.

Норми КЗпП застосовуються до держслужбовців лише в частині, не врегульованій спеціальним законом. Оскільки Закон «Про державну службу» на той момент уже мав норму про пропонування посад, КЗпП тут був субсидіарним.

Позиція ВС

Верховний Суд відхилив аргументи Державної митної служби щодо правомірності звільнення позивачки та наголосив на пріоритеті фактичної підстави припинення державної служби.

Суд зазначив, що у наказі про звільнення відповідач прямо визначив підставою скорочення посади відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону «Про державну службу», а не закінчення строку контракту. Відтак процедура звільнення повинна була відповідати правилам скорочення, які передбачають додаткові гарантії для державного службовця.

Верховний Суд підкреслив, що роботодавець не може підміняти правові підстави припинення служби. Якщо звільнення фактично відбувається з ініціативи суб’єкта призначення через зміну структури або штатного розпису, застосуванню підлягають саме норми про скорочення, а не правила припинення строкового контракту.

Суд також встановив, що протягом кількох місяців після зміни законодавства Державна митна служба не запропонувала позивачці жодної вакантної посади, хоча такі вакансії у структурі органу були. Після набрання чинності Законом № 1285-IX роботодавець був зобов’язаний пропонувати державному службовцю рівнозначну або нижчу посаду при скороченні.

У результаті Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про незаконність звільнення. Позивачку поновлено на посаді, а з державного органу стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, який перевищив 740 тисяч гривень.

Рішення має важливе значення для практики державної служби. Суд наголосив, що навіть у випадку «карантинних» контрактів орган влади зобов’язаний дотримуватися процедурних гарантій при скороченні посад, а обрана підстава звільнення визначає весь алгоритм подальших кадрових дій.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.