Головам громад заборонили сумісництво: які обмеження запровадив новий закон про фінансування армії місцевою владою
Закон № 3812-IX про внесення змін до деяких законів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з підтримки сектору безпеки і оборони України набере чинності вже завтра. І як вже повідомляла «Судово-юридична газета» місцева влада законно отримає право фінансувати потреби Сил оборони.
Документ мав на меті усунути юридичні колізії, які часто ставили мерів та голів громад під загрозу кримінального переслідування за використання місцевих коштів на потреби військових частин. Фінальна редакція, підписана Президентом, суттєво відрізняється від початкових пропозицій профільного комітету, розглянемо чим саме.
Нові повноваження
Закон передбачає зміну компетенції сільських, селищних та міських рад. Від завтра ради отримують право приймати рішення про надання фінансової та матеріальної допомоги сектору безпеки і оборони у період дії воєнного чи надзвичайного стану. Це включає затвердження місцевих програм підтримки.
Проте, важливим застереженням є те, що громади не можуть надавати вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухові речовини та пристрої.
До власних повноважень виконавчих органів тепер належить підготовка та реалізація програм посилення обороноздатності та матеріально-технічного забезпечення ЗСУ.
Про всі прийняті рішення щодо підтримки оборони громади зобов’язані повідомляти Міністерство оборони України.
Будівництво фортифікацій
Законодавчі зміни передбачають, що виконавчі органи місцевих рад отримали делеговані повноваження щодо підготовки, організації та реалізації програм будівництва й утримання інженерно-технічних та фортифікаційних споруд.
Йдеться про облаштування оборонної інфраструктури на місцях, включно з плануванням, фінансуванням та координацією відповідних робіт.
Водночас такі програми не можуть реалізовуватися автономно. Закон вимагає їх обов’язкового погодження з відповідними центральними органами виконавчої влади.
Кадрові зміни
Так, у разі, якщо заступник голови обласної чи районної ради виконує повноваження голови понад 90 днів поспіль, рада може обрати додатково одного заступника на цей період.
Сільський, селищний та міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, а також не має права суміщати свою службову діяльність з іншими посадами, у тому числі на громадських засадах. Окремо закон встановлює заборону на зайняття іншою оплачуваною діяльністю або підприємницькою діяльністю.
Винятки становлять лише визначені законом види діяльності, такі як викладацька, наукова і творча діяльність, медична практика, інструкторська та суддівська практика у спорті. Крім того, сільський, селищний чи міський голова тепер може законно суміщати свою посаду з виконанням повноважень начальника відповідної військової адміністрації населеного пункту.
Також Закон вносить зміни до Закону «Про запобігання корупції». Так, встановлене обмеження щодо сумісництва та підприємницької діяльності не поширюються на посадових осіб місцевого самоврядування та держслужбовців (крім категорії «А»), якщо вони перебувають у відпустці без збереження зарплати, у простої або призупиненні контракту.
Це дозволяє таким особам працювати у приватному секторі або займатися підприємницькою діяльність, за умови, що вони не здійснювали контроль над цими структурами протягом останнього року.
Протягом 30 днів після закінчення відпустки або простою або скасування воєнного стану таку діяльність потрібно припинити. Проєкт, пропонував термін у 15 робочих днів.
Які норми не увійшли до закону
Порівняння початкового законопроєкту та остаточно ухваленого закону фіксує деякі розбіжності, зокрема у частині регулювання дистанційної роботи органів місцевого самоврядування та забезпечення прозорості їх діяльності.
Пропозиції, які не були враховані у фінальній редакції, стосувалися проведення дистанційних засідань і механізмів їх публічності. Зокрема, законодавча ініціатива передбачала детальну процедуру проведення пленарних засідань, засідань виконавчих комітетів і комісій у форматі відеоконференцій. У фінальному тексті закону ця норма не була закріплена.
Окремо проєкт містив вимогу щодо обов’язкової трансляції дистанційних засідань, включно із визначенням порядку відкритого доступу до них. Ця гарантія прозорості в умовах воєнного стану також не увійшла до остаточної редакції.
Ще однією відхиленою пропозицією було закріплення норми, за якою запис дистанційного засідання мав би бути невід’ємною частиною протоколу. У фінальному законі ця вимога теж відсутня.
Проєкт також передбачав географічні обмеження для участі депутатів у дистанційних засіданнях — зокрема вимогу перебування на території України (за винятком окупованих територій). Крім того, пропонувалося враховувати голоси депутатів, які перебувають за кордоном, із можливістю формування уточненого протоколу. Жодна з цих норм не була підтримана.
Окремо варто зазначити, що пропозиція щодо розширення кількості заступників для керівника обласної ради до двох осіб також не була врахована — остаточна редакція закону передбачає лише одного додаткового заступника.
У підсумку фінальний закон суттєво звузив обсяг регулювання, запропонований у початковому проєкті, особливо в частині цифровізації процедур і посилення вимог до прозорості роботи місцевих рад.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
