Бездіяльність прокуратури у розлідуванні справ про перевищення повноважень поліцією може коштувати бюджету 7,5 тисяч євро — рішення ЄСПЛ
Європейський суд з прав людини оприлюднив рішення у справі «GÜNANA v. BULGARIA» про жорстоке поводження із затриманим під час перебування під контролем поліції, визнавши порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
До ЄСПЛ звернувся громадянин Туреччини, якого у серпні 2019 року затримали в Болгарії за підозрою у співучасті в незаконному обігу наркотиків. Після затримання його доставили до відділку поліції, де він перебував під вартою протягом доби. Наступного дня йому повідомили про підозру. Після переведення до слідчого ізолятора працівники установи під час огляду зафіксували на його тілі численні синці — на руці, ребрах, тазі, голові, потилиці та вусі. Начальник ізолятора повідомив про це прокуратуру та направив відповідні документи, однак жодних слідчих дій тоді проведено не було.
Лише через півтора року під час розгляду кримінальної справи заявник повідомив, що після затримання його близько 50 хвилин його били кілька поліцейських, завдаючи ударів руками, ногами та застосовуючи електрошокер. Після цього прокуратура розпочала перевірку, однак двічі відмовила у відкритті кримінального провадження, посилаючись на недостатність доказів.
Оцінка ЄСПЛ
ЄСПЛ насамперед відхилив заперечення уряду Болгарії стосовно того, що заявник не використав усіх способів національного захисту. Суд встановив, що заявник звернувся до прокуратури зі скаргою на жорстоке поводження, однак після попередньої перевірки прокуратура відмовила у відкритті кримінального провадження через недостатність доказів. Цю відмову залишили без змін прокурори вищого рівня. На думку Суду, заявник використав доступний та ефективний засіб захисту, тому вимоги щодо вичерпання національних процедур були дотримані.
ЄСПЛ дійшов висновку, що наявність зафіксованих на тілі заявника дев’яти синців і повідомлення прокуратури про ці обставини були достатніми підставами для невідкладного початку офіційного розслідування можливого жорстокого поводження з боку поліції. Попри це, після отримання повідомлення прокуратура понад півтора року не вживала жодних слідчих дій для встановлення обставин можливого жорстокого поводження.
Суд наголосив, що за практикою ЄСПЛ органи влади повинні розпочати офіційне розслідування одразу, щойно їм стає відомо про достатньо конкретні ознаки можливого жорстокого поводження, навіть якщо потерпілий ще не подав офіційної скарги.
ЄСПЛ також визнав обґрунтованими пояснення заявника, чому він не звернувся зі скаргою одразу. Він перебував під вартою в іноземній державі, не володів болгарською мовою, а призначений йому адвокат не розмовляв турецькою, тому спілкування відбувалося лише через перекладача.
Суд звернув увагу, що через тривалу бездіяльність прокуратури ефективність подальшого розслідування була суттєво підірвана. На момент проведення судово-медичної експертизи тілесні ушкодження вже зникли, а експерт міг оцінювати лише схему тіла та записи про травми, яких було недостатньо для встановлення механізму їх виникнення. Крім того, перекладачка, яка була присутня під час затримання, через значний проміжок часу вже не пам’ятала обставин справи.
Також Суд зазначив, що слідство не було ефективним.
Органи влади обмежилися опитуванням двох поліцейських, перекладача, заявника та його адвоката, хоча заявник повідомляв, що жорстокого поводження щодо нього вчинили кілька співробітників поліції, яких він міг би впізнати, і навіть вказав приміщення, де це сталося. Попри це, інших можливих учасників подій слідство не встановило та не допитало.
У результаті ЄСПЛ дійшов висновку, що розслідування не було достатньо оперативним, ретельним та ефективним, а отже Болгарія порушила процесуальний аспект статті 3 Конвенції.
Щодо матеріального аспекту статті 3 Конвенції Суд нагадав, що коли особа перебуває під контролем поліції, будь-які тілесні ушкодження, отримані в цей період, породжують вагому презумпцію відповідальності держави. У такому випадку саме уряд має надати переконливе пояснення походження цих травм.
ЄСПЛ встановив, що сліди побиття були зафіксовані вже наступного дня після затримання заявника, коли він ще перебував під контролем державних органів. Водночас уряд не зміг надати задовільного та переконливого пояснення походження численних синців і не спростував версію заявника про жорстоке поводження. З огляду на ці обставини Суд визнав, що заявник зазнав нелюдського поводження з боку поліції, що становить порушення матеріального аспекту статті 3 Конвенції. Крім того, ЄСПЛ присудив заявнику 7 500 євро компенсації моральної шкоди.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
